ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ЯК ЧИННИК В ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІЙ ОЦІНЦІ ДЕГРАДАЦІЇ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ РЕГІОНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/naturaljournal.1.2023.109-122

Ключові слова:

етапи освоєння земельних ресурсів, зміни ґрунтового покриву, Північне Причорномор’я

Анотація

Йдеться про історичні аспекти господарського освоєння території Північного Причорномор'я, яке різною мірою впливало на стан та трансформацію його ґрунтового покриву. Здійснено огляд історичних джерел, у яких викладено форми суспільного устрою, що зумовлював можливості та необхідність використання земельних ресурсів. Обґрунтовано актуальність цілеспрямованого аналізу археологічної та історичної періодизації в господарському освоєнні дослідженої території, представлено коментарі фактичного матеріалу щодо ймовірності певних впливів на якість ґрунтового покриву, визначено етапи,  упродовж  яких  стан ґрунтового покриву перебував під значним впливом певних чинників природного та антропогенного  походження, надано  авторську  оцінку  існуючих  на той  час проблем  щодо змін у масштабах поширення оброблюваних земельних угідь та змін їхньої якості.

Висновки визначають необхідність спрямування концентрації дослідницьких зусиль на встановлення співвідношень і виведення закономірностей формування ґрунтового покриву у геоморфологічному середовищі,  його  перетворення унаслідок  зростання чисельності населення, різноманітності господарського використання, потужних меліоративних заходів. Різноманітність тектонічних закономірностей в орографії та річковій мережі, строкатість стратиграфічних та літологічних комплексів ґрунтоутворюючих порід, значні відмінності в геоморфологічній будові, складні комбінації значних площ поширення «фонових» генетичних типів ґрунтів та локальних ділянок поширення строкатого ґрунтового покриву, а також історично обумовлена послідовність заселення регіону складають спектр положень аналізу історії використання земельних ресурсів.

Наведений історичний екскурс вказує на необхідність спрямування концентрації дослідницьких зусиль на встановлення співвідношень і виведення закономірностей формування ґрунтового покриву у геоморфологічному середовищі, його перетворення унаслідок зростання чисельності населення, різноманітності господарського використання, потужних меліоративних заходів. Вказаний регіон сучасної України, на наш погляд, може інтерпретуватися як ключовий для усього Причорномор'я, оскільки охоплює властиву усьому регіону сукупність тектонічних, літологічних та геоморфологічних особливостей довкілля, інших складників довкілля, в тому числі – різноманітність тектонічних закономірностей в орографії та річковій мережі, достовірні та ймовірні тектонічні порушення та ділянки висхідних та низхідних тектонічних рухів слабкої активності, строкатість стратиграфічних та літологічних комплексів з підвищеним і зниженим заляганням фундаменту нахиленої  увалистої  та горизонтальної  пласкої рівнини  на неогенових відкладах, значні відмінності в геоморфологічній будові окремих територій Причорномор'я, обумовлених присутністю різних морфологічних ознак, генетичних типів рельєфу, часом формування різних геоморфологічних таксонів та інтенсивністю перебігу сучасних геоморфологічних процесів, значні площі поширення «фонових» генетичних типів ґрунтів (переважно на межиріччях), та локальні ділянки поширення строкатого ґрунтового покриву, обумовленого значною роллю рельєфу земної поверхні, історично обумовлена послідовність заселення регіону і відповідно – різна міра активності господарської діяльності, зумовлена зміною характеру господарської діяльності – від локального навколо поселень та у приморській зоні, до регіонального, пов'язаного з експансією аграрного виробництва і розвитком зрошуваного землеробства.

Посилання

Budanova, V. P., Gorskiy, A. A., Ermolova, I. E. (2011). Velikoe pereselenie narodov: etnopoliticheskie i sotsialnye aspekty [The Great Migration of Nations: Ethnopolitical and Social Aspects] (Series “Byzantine Library. Studies”). Aleteyya [in Russian].

Danylchenko, O. P. (2009). Etnichnyi rozvytok i mizhnarodni zv’yazky Pivdnya Ukrainy (Kinets XIII – persha chvert XX stolittya) [Ethnic development and international relations of the South of Ukraine (the end of the 13th – the first quarter of the 20th century)].

Dmytruk, Yu. M., Matviishyna, Zh. M., Slyusarchuk, I. I. (2008). Grunty Trayanovykh valiv: evolyutsiynyi ta ekoloho- henetychnyi analiz [Soils of the Trajan ramparts: evolutionary and ecological-genetic analysis]. Ruta.

Dmytruk, Yu. M., Slyusarchuk, I. I. (2010). Okremi pokaznyky hruntiv, pokhovanykh pid Trayanovym valom [Individual indicators of soils buried under Trajan's rampart: scientific publication]. Zemleustriy i kadastr, 4, 52–62.

Hurova, D. D. (2002). Zmina landshaftiv pid vplyvom silskohospodarskoho zemlekorystuvannya na terytorii Zaporizkoi oblasti (kinets XVIII – pochatok XX stolittya) [Change of landscapes under the influence of agricultural land use in the Zaporizhzhya region (end of the 18th – beginning of the 20th century)] [PhD Thesis Abstract, Institute of Geography of NAS of Ukraine] [in Ukrainian].

Lysetskyi, F. N. (2000). Prostranstvenno-vremennaya orhanyzatsyya [Spatial-time organization of agricultural landscapes]. Belgorod: BSU Press [in Russian].

Pashchenko, V. M. (1991). Metodolohycheskye problemy landshaftovedcheskoho analyza y synteza [Methodological problems of landscape analysis and synthesis] [Dr. Sci. Thesis, S.I.Subbotin Institute of Geophysics of NAS of Ukraine] [in Russian].

Polupan, N. Y. (1998). Vlyyanye mykrorelefa sklonovykh zemel na protsessy erozyi [Influence of microrelief of sloping lands on erosion processes]. Pochvovedenye, 6, 753–762 [in Russian].

Skadovskyi, H. L. (1897). Belozerskoe horodyshche Khersonskoho uezda Belozerskoy volosty y sosednye horodyshcha y kurhany mezhdu nyzovem r. Ynhultsa y nachalom Dneprovskoho lymana [Belozerskoye settlement of the Kherson district of the Belozersky volost and neighboring settlements and mounds between the lower reaches of the river. Ingulets and the beginning of the Dnieper Estuary]. Trudy VIII Arkheolohycheskoho sezda, Vol. 1, 75–160 [in Russian].

Subtelnyi, O. (1991). Istoriya Ukrainy [History of Ukraine]. Lybid [in Ukrainian].

Svetlychnyi, A. A., Chernyi, S. H., Shvebs, H. Y. (2004). Erozyovedenye: teoretycheskye y prykladne aspekty [Erosion Studies: theoretical and applied aspects]. “Unyversytetskaya knyha” [in Russian].

Tsatskyn, A. Y. (1980). Paleopedolohychekye rekonstruktsyi dlya pozdneho pleystotsena yuho-zapada Russkoy ravnyny [Paleopedological reconstructions for the Late Pleistocene of the southwest of the Russian Plain] [PhD Thesis Abstract, MSU] [in Russian].

Vakhrushev, B. O., Kovalchuk, I. P., Komliev, O. O. et al. (2010). Relief Ukrainy : navchalnyi posibnyk [Landforms of Ukraine : Textbook]. Slovo [in Ukrainian].

Zaliznyak, L. L. (1994). Narysy starodavnoi istorii Ukrainy [Notes on the ancient history of Ukraine]. Abrys.

Zolotun, V. P. (1970). Nekotorye svoystva paleopochv y voprosy datyrovky kurhanov na yuhe Ukrayny [Some properties of paleo-soils and dating questions of barrows in the south of Ukraine]. Materyaly po arkheolohyi Severnoho Prychernomorya Odesskoho arkheolohycheskoho muzeya, 6, 168–181 [in Russian].

Zolotun, V. P. (1974). Razvytye pochv yuha Ukrayny za poslednye 50-45 vekov [Soil development in the south of Ukraine over the past 50-45 centuries] [Dr. Sci. Thesis Abstract] [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-28