ЕКОЛОГО-ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ҐРУНТІВ ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.3Ключові слова:
забруднення, важкі метали, ґрунти, тест-об’єкт, фітотоксичні властивості, біотестування, фіторемедіаціяАнотація
Моніторингові дослідження територій, забруднених вибухівкою та похідними бойових дій, зараз є обов’язковим елементом стратегії повернення України до нормального існування, а також значні зусилля повинні бути вкладені в пошук економічних технологій відновлення. В статті розглядаються питання біологічного моніторингу та очищення, оскільки воно, як правило, є найменш дорогим засобом знешкодження забруднюючих речовин. В лабораторії еколого-токсикологічних досліджень ННІ екології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна було проведено серію експериментів по визначенню фітотоксичного впливу ґрунтів з 5 моніторингових площадок на ріст коренів та паростків тест-рослин овес Avena sativa L. Відбір зразків ґрунтів з моніторингових площадок було проведено у травні та серпні 2023 року. За результатами проведених експериментальних досліджень було отримано наступні результати: у травні 2023 року найбільш виражені фітотоксичні властивості ґрунтів були визначену у с. Слобожанське та с. Борщова, де рівень забрудненості ґрунтів дорівнював IV класу якості – ґрунти брудні. На інших моніторингових площадках фітотоксичні властивості ґрунтів відповідали ІІ та ІІІ класу забрудненості. У серпні спостерігалась тенденція до зниження фітотоксичних властивостей ґрунтів. На трьох моніторингових площадках: с. Слобожанське, с. Борщова та с. Руські Тишки – рівень забрудненості ґрунтів відповідав ІІІ класу (ґрунти помірно забруднені), а двох інших площадках (с. Черкаські Тишки та Циркуни) дорівнював ІІ класу (ґрунти слабко забруднені). Проведення моніторингових спостережень одразу після закінчення активних бойових дій може надати змогу визначити рівень забрудненості ґрунтового покриву та надати можливість оцінити шкоду (збиток), який було спричинено довкіллю.
Посилання
Кривицька І.А. Діагностика та моніторинг забруднення ґрунтів важкими металами в урбанізованих ландшафтах Приазов’я : дис. … канд. біол. наук : 03.00.18. Харків, 2020. 187 с.
Abrahams P.W. Soils: their implications to human health. Science of The Total Environment. Vol. 291, Issues 1–3, 2002. pp. 1–32. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(01)01102-0.
Arslan M., Imran A., Khan Q.M., Afzal M. Plant–bacteria partnerships for the remediation of persistent organic pollutants Environ. Sci. Pollut. Res. 24, 2017. pp. 4322–4336. https://doi.org/10.1007/s11356-015-4935-3.
Ashraf S., Ali Q., Zahir Z.A., Ashraf S. Phytoremediation: environmentally sustainable way for reclamation of heavy metal polluted soils. Ecotoxicol. Environ. Saf. 174, 2019. pp. 714–727. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2019.02.068.
Baderna D. et al. A combined approach to investigate the toxicity of an industrial landfill’s leachate: Chemical analyses, risk assessment and in vitro assays. Environmental Research. Vol. 111, Issue 4, 2011. pp. 603–613. https://doi.org/10.1016/j.envres.2011.01.015.
Banza C., Nkulu L., Casas L., Haufroid V., Putter T. De. Europe PMC Funders Group Sustainability of artisanal mining of cobalt in DR Congo. 2019. 1, рр. 495–504. https://doi.org/10.1038/s41893-018-0139-4. Elizabeth L., Neil R., Bruce C. Right on target: using plants and microbes to remediate explosives. International Journal of Phytoremediation, 21, 2019. pp. 1051–1064. https://doi.org 10.1080/15226514.2019.1606783.
Evangelou W.H., Hockmann K., Pokharel R., Jakob A., Schulin R., Accumulation of Sb, Pb, Cu, Zn and Cd by various plants species on two different relocated military shooting range soils. Journal of Environmental Management. Vol. 108, 2012. pp. 102–107. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2012.04.044.
He C., Zhao Y., Wang F., Oh K., Zhao Z., Wu C., Zhang X., Chen X., Liu X. Phytoremediation of soil heavy metals (Cd and Zn) by castor seedlings: tolerance, accumulation and subcellular distribution. Chemosphere. 252, 2020. p. 126471. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020.126471.
Homma-Takeda S., Hiraku Y., Ohkuma Y., Oikawa S., Murata M., Ogawa K., Iwamuro T., Li S., Sun G.F., Kumagai Y., Shimojo N., Kawanishi S. 2,4,6-Trinitrotoluene-induced reproductive toxicity via oxidative DNA damage by its metabolite. Free Radic. Res. 36 (5), 2002. pp. 555–566. https://doi.org/10.1080/10715760290025933.
Lago-Vila M., Rodríguez-Seijo A., Vega F.A., Arenas-Lago D. Phytotoxicity assays with hydroxyapatite nanoparticles lead the way to recover firing range soils. Science of The Total Environment. Vol. 690, 2019. pp. 1151–1161. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.06.496.
Ortakci S., Yesil H., Tugtas A.E. Ammonia removal from chicken manure digestate through vapor pressure membrane contactor (VPMC) and phytoremediation. Waste Manag. 85, 2019. pp. 186–194. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2018.12.033.
Panagos P., Liedekerke V., Yigini M., Montanarella L. Contaminated sites in Europe: review of the current situation based on data collected through a European network. Journal of environmental and public health. 2013. Т. 2013. https://doi.org/10.1155/2013/158764.
Pereira P., Bašić F., Bogunovic I., Barcelo D. Russian-Ukrainian war impacts the total environment. Science of The Total Environment, Vol. 837, 2022. P. 155865. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.155865.
Rai P.K., Kim K.H., Lee S.S., Lee J.H. Molecular mechanisms in phytoremediation of environmental contaminants and prospects of engineered transgenic plants/microbes. Sci. Total Environ. 705, 2020. p. 135858. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.135858.
Souza W.D.M., Rodrigues W.S., Lima Filho L., Alves J.J.F., Oliveira T. Heavy metals uptake on Malpighia emarginata D.C. seed fiber microparticles: physicochemical characterization, modeling and application in landfill leachate. Waste Manag. 78, 2018. pp. 356–365. https://doi.org/10.1016/j.wasman.2018.06.004.
Tóth G., Hermann T., Szatmári G., Pásztor L. Maps of heavy metals in the soils of the European Union and proposed priority areas for detailed assessment. Science of the total environment 565, 2016. рр. 1054–1062. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2017.05.019.
Faisal M., Saquib Q., Alatar A.A., Al-Khedhairy A.A., Ahmed M., Ansari S.M., Alwathnani H.A., Dwivedi S., Musarrat J., Praveen S. Cobalt oxide nanoparticles aggravate DNA damage and cell death in eggplant via mitochondrial swelling and NO signaling pathway. Biol. Res. 49, 2016. pp. 1–13. https://doi.org/10.1186/s40659-016-0080-9.
