ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНИХ ПРЕПАРАТІВ КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ HELIANTHUS ANNUUS L. ЗА РІЗНОЇ ЩІЛЬНОСТІ ЦЕНОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.14Ключові слова:
соняшник, еколого-безпечні препарати, урожайність, Хелафіт Комбі, Органік БалансАнотація
Мета статті полягає у встановлення ефективності позакореневих обробіток рослин еколого-безпечними препаратами комбінованої дії на продуктивність нових гібридів соняшнику за умов природного зволоження зони Степу України. Проведення польових дослідів виконували впродовж 2021-2022 років на чорноземах південних (з вмістом гумусу 2,9%) дослідного поля Миколаївської ДСДС ІКОСГ НААН. Глибина гумусового шару 0-30 см, перехідного – 30-60 см. Кліматичні умови місця постановки польового досліду – континентальні. Вони характеризується істотними і частими коливаннями температур повітря продовж нетривалих часових періодів, жорстким гідро-термічним коефіцієнтом зони проведення спостережень. За час весняно-літньої вегетації озимих випадає близько 170 мм, при середньорічній кількості опадів до 380 мм. Дослідження відбувалася шляхом закладення трьохфакторного польового досліду, в якому фактор А – гібриди соняшника (Ярило, Вирій, Яскравий, Блиск та Епікур), оригінатором є Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН; фактор В – різна передзбиральна густота агроценозу (30, 40 та 50 тис. росл./га); фактор С – позакореневі обробки рослин соняшника біологічними препаратами Хелафіт Комбі, Органік Баланс та Біокомплекс БТУ на початку фази бутонізації, внесення яких відповідно схеми досліджень проводили ранцевим оприскувачем. Повторність досліду – три рази, посівна площа ділянки першого порядку 168 м2, облікова – 120 м2. Попередником в досліді виступала пшениця озима. Добрива внесились під основний oбрoбітoк в дозі N30P30K30. Сівбу проводять в останню декаду квітня, міжряддя складало 70 см. Формування густоти стояння рослин проводили вручну до заданої густоти в кожному ряду. Облік врожайності, оцінку структури урожаю був проведений шляхом ручного обмолоту відібраних рослин з облікової площі польового досліду. Вологість насіння фактично одержаного урожаю перераховували на базисну (8%) з врахуванням наявності домішок. З результатів спостережень встановлено, що зрідження, чи навпаки, загущення посіву не мало істотного впливу на протікання основних міжфразних періодів розвитку культури впродовж усієї вегетації рослин соняшника. Оброблення рослин соняшника біологічними препаратами посприяв пролонгації періоду вегетації усіх досліджуваних гібридів у міжфразний період цвітіння – повна стиглість. Таке подовження тривалості генеративного періоду в 2021 році було більш дієвим, що пояснюється біль сприятливими погодними умовами у вегетаційний період. Рослини соняшника, оброблені препаратами Хелафіт Комбі і Органік Баланс мали пролонгований період дозрівання насіння порівняно з контрольним варіантом на 8-10 діб в 2021 році та на 2-7 діб в 2022 році у середньому за гібридами. Дослідженнями встановлено, що гібридний склад рослин соняшника не мав істотного впливу на стійкість до збудників основних хвороб, проте гібриди Ярило та Епікур були більш стійкими до уражень рослин фомозом. Позакореневі обробки рослин біологічними препаратами знижували рівень ураження досліджуваних гібридів впродовж років спостережень. Препарати Хелафіт Комбі та Органік Баланс мали найбільшу фунгіцидну ефективність, за їх внесення відбувалося зниження майже удвічі рівня ураження рослин патогенною мікрофлорою. Аналізом результатів попередніх досліджень за 2021 рік встановлено, що зменшення передзбиральної густоти рослин соняшнику з 50 тис. шт/га до 30 тис. шт/га за умов достатнього зволоження є недоречним, це стосується усіх досліджуваних гібридів. Різниця у врожайності соняшника різних гібридів за густот 40 та 50 тис. шт/га є малозначною. Щодо гостро посушливого 2022 року, то результатами досліджень встановлено, що усі гібриди формували найвищу врожайність за густоти 40 тис. шт/га. Загущені посіви до 50 тис. шт/га поступалися за врожайністю варіантам з густотою стояння 40 тис./га і знаходилися майже на одному рівні з варіантами 30 тис. шт/га. Досліджено, що найвища продуктивність в досліджувані роки загалом по досліду формували гібриди Вирій та Блиск. Біологічні препарати також позитивно впливали на продуктивність агроценозів, що досліджувалися. Позакореневі обробки рослин соняшника еколого-безпечними препаратами комбінованої дії сприяли пролонгації протікання міжфазних періодів у другу половину вегетації усіх вивчаємих гібридів. Обробки рослин еколого-безпечними препаратами сприяли зниженню рівня уражень усіх гібридів патогенною мікрофлорою, найбільшу фунгіцидну ефективність мали препарати Хелафіт Комбі та Органік Баланс. Досліджувані гібриди формували найвищий рівень продуктивності за густоти 40 тис. шт/ га. Збільшення густоти посіву до 50 тис. шт/га призводило до зменшення врожайності порівняно з передзбиральною густотою рослин 40 тис./га і знаходилися майже на одному рівні з варіантами 30 тис. шт/га. Гібриди Ярило, Епікур та Яскравий значно поступалися за продуктивністю, проте, їх позакореневі обробітки також мали споріднену тенденцію до підвищення їх продуктивності.
Посилання
Байрак Н.В. та ін. Вплив позакореневої підкормки препаратом РЕАКОМ на систему фотосинтезу рослин. Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна. Серія: Біологія. 2008. №. 8. С. 137–141.
Димитров С.Г. Стабільність та пластичність сучасних гібридів соняшнику: збірник наукових праць Національного наукового центру Інститут землеробства НААН. Київ, 2015. №. 3. С. 117–124.
Добровольський А.В., Домарацький Є.О. Особливості реалізації стимулюючої дії комплексних препаратів рослинами соняшника на початкових етапах органогенезу. Аграрний вісник Причорномор´я. 2017. Вип. 84-2. С. 39–45.
Домарацький Є.О. Екологізація рослинницької галузі України. П’ята Міжнародна науково-практична конференція “Екологічні проблеми навколишнього середовища та раціонального природокористування в контексті сталого розвитку”: збірник наукових праць (27–28 жовтня 2022, м. Херсон - Кропивницький, Україна). Одеса: «Олді+», 2022. С. 85–88.
Домарацький Є.О. Методи пом’якшення негативної дії водного стресу у рослин ріпаку озимого. Вісник аграрної науки Причорномор´я. 2018. Вип. 2. С. 39–45.
Домарацький Є.О., Добровольський А.В., Домарацький О.О. Вплив багатофункціональних рістрегулюючих препаратів на формування продуктивності гібридів соняшнику високоолеїнового типу. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 115. С. 32–41.
Домарацький Є.О., Козлова О.П. Економічне обґрунтування використання екологобезпечних препаратів у технологічних схемах вирощування соняшника. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 111. С. 60–68.
Домарацький Є.О., Пічура В.І., Потравка Л.О., Домарацька Є.О. Аналіз економічної ефективності застосування екологобезпечних препаратів при вирощуванні соняшнику в незрошуваних умовах зони Степу. Аграрні інновації. 2023. Вип. 18. С. 169–177.
Драгавцев В.А. Про шляхи створення теореми селекції та технологій еколого-генетичного підвищення продуктивності та врожайності рослин. Фактори експериментальної еволюції організмів. К.: Логос, 2013. Т.13. С. 38–41.
Жигайло О.Л., Жигайло Т.С. Моделювання продуктивності соняшнику в умовах майбутніх змін клімату в Україні за сценаріями антропогенного впливу RCP. Український гідрометеорологічний журнал. 2017. Т. 20. С. 71–78.
Жигайло О.Л., Жигайло Т.С. Оцінка впливу змін клімату на агрокліматичні умови вирощування соняшнику в Україні. Український гідрометеорологічний журнал. 2016. Т. 17. С. 86–92.
Жуйков О.Г., Бурдюг О.О. Фітосанітарний стан та продуктивність гібридів соняшнику за різних рівнів біологізації технології вирощування. Аграрні інновації, 2020. №3. С. 26–32.
Колосок І.О., Yuanzhi Fu. Адаптивність середньоранніх гібридів соняшнику в умовах Північно-східного Лісостепу України. Бюлетень сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2022. №48(2). С. 96–104.
Литвиненко М.А. Створення сортів пшениці м’якої озимої (TRITICUM AESTIVUM L.), адаптованих до змін клімату на півдні України. Збірник наукових праць СГІ-НЦНС, 2016. Вип. 27(67). С. 36–53.
Пічура В.І., Домарацький Є.О., Потравка Л.О. Застосування дистанційного зондування землі для дослідження вегетаційного розвитку гібридів соняшника за різних кліматичних умов зони Степу. Екологічні науки. 2023. №2 (47). С. 196–205. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.2-47.32.
Ревтьо О.Я., Домарацький Є.О. Оптимізація продукційного процесу агроценозів соняшнику за посушливих умов Південного Степу України. Аграрні інновації. 2021. Вип. 5. С. 68–74
Шкрудь Р.І. Екологізація виробництва соняшника на півдні України: збірник наукових праць Миколаївської державної сільськогосподарської станції. Київ, БМТ, 1999. С. 111–114.