ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ЗМІНИ СТРУКТУРИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОКРИВУ СЛОВЕЧАНСЬКО-ОВРУЦЬКОГО КРЯЖУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.22Ключові слова:
Словечансько-Овруцький кряж, земельний покрив, рослинність, просторово-часові зміниАнотація
На основі аналізу даних дистанційного зондування Землі з використанням ГІС-методів встановлено особливості структури та просторово-часової динаміки земельного покриву на території Словечансько-Овруцького кряжу, проведено просторово-часовий аналіз динаміки земельного покриву кряжу та встановлено залежність між структурою земельного покриву і характеристиками ландшафтного біорізноманіття. Для просторово-часового аналізу динаміки земельного покриву досліджуваного регіону використано дані космічних апаратів (КА) родини «Sentinel-2». Попередню обробку та класифікацію космічних знімків виконано у хмарному сервісі Google Earth Engine Для класифікації космічних знімків використано алгоритм автоматичної кластеризації методом k-середніх (k-mean clustering). Оптимальна диференціація земельного покриву досягалась при виділенні 50-ти його класів. Оскільки у результаті такої класифікації формується надлишкова кількість класів земельного покриву, на наступному етапі здійснено перекласифікацію результатів з використанням Q-gis. Для виявлення часових змін земельного покриву використано алгоритм Crosclassification, реалізований в Semi-Automatic Classification Plugin (SCP). У результаті класифікації космічних знімків території Словечансько-Овруцького кряжу виділено чотири основних класи земельного покриву: хвойний (сосновий) ліс, листяний ліс та чагарники, луки та агроценози, водойми. У результаті аналізу просторово-часових змін земельного покриву кряжу встановлено, що на його території відбувається активне лісогосподарське використання соснових лісів. Спостерігаються значні площі «свіжих» вирубок у північній та західній частинах кряжу. Поряд із цим наявні значні площі природного та лісогосподарського відновлення соснових лісів. Втрати листяних лісів і чагарників дещо менші ніж у випадку хвойних насаджень, що обумовлено віднесенням більшості їхніх масивів до об’єктів природно-заповідного фонду. При цьому відновлення переважно відбувається у північній частині кряжу у результаті лісогосподарських заходів. На інших територіях відновлення ймовірно відбувається природним шляхом Господарське використання лісів Словечансько-Овруцького кряжу є цілком збалансованим. Втрати листяних лісів та чагарників вірогідно повязані із поверненням у сільськогосподарське використання перелогів. Площі водних обєктів є відносно стабільними. За структурою земельного покриву на космічних знімках добре диференціюються геоботанічні райони. Так територія Червонсько-Городецького геоботанічного району характеризується переважанням хвойних та листяних лісів, тоді як територія Овруцького геоботанічного району характеризується переважанням у земельному покриві агроценозів. У межах цих районів окремі геоботанічні урочища відрізняються лише за співвідношенням певних типів земельного покриву.
Посилання
Геоботанічне районування Української РСР. Київ, 1977. 301 с.
Давидчук В.С., Сорокіна Л.Ю., Зарудна Р.Ф., Петров М.Ф., Назарчук Н.І. Методика картографування ландшафтів та їх антропогенних змін для радіоекологічної ГІС Чорнобильської зони відчуження. Український географічний журнал. 2011. №4. С. 3–12.
Зацерковний В., Савков П., Пампуха І., Васецька К. Застосування технологій ГІС та ДЗЗ в задачах моніторингу лісових пожеж. Військово-спеціальні науки. 2020. № 2 (44). С. 54–58.
Лялько В.І., Федоровський О.Д., Попов М.О. Багатоспектральні методи дистанційного зондування землі в задачах природокористування. Київ, 2006. 357 с.
Природно-заповідний фонд Житомирської області: довідник / за заг. ред. О.О. Орлова. Житомир – Новоград-Волинський, 2015. 404 с.
Хом’як І.В. Особливості територіальної диференціації екотопів лісових формацій Словечансько-Овруцького кряжу. Український ботанічний журнал. 2006. № 2. С. 235 –243.
Хом’як І.В. Вплив умов середовища на напрям первинних сукцесій в районі виходів лесових порід Правобережного Полісся. Питання біоіндикації та екології. 2015. № 1 (20). С. 35–46.
Хом’як І.В, Лаврик О.Д., Весельська Е.В. Збереження ландшафтного біорізноманіття Словечансько-Овруцького кряжу шляхом створення національного природного парку. Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції: тези доповідей всеукр. наук.-практ. конф. Житомир, 2022. C. 16–18.
Якушенко Д. М. Екосистеми Житомирського Полісся: класифікація, територіальна диференціація, охорона : Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.16. Київ, 2005. 20 с.
Congedo Luca. Semi-Automatic Classification Plugin: A Python tool for the download and processing of remote sensing images in QGIS. Journal of Open Source Software. 2021. № 6 (64). 3172 р. https://doi.org/10.21105/joss.03172.
Gorelick N., Hancher M., Dixon M., Ilyushchenko S., Thau D., Moore R. Google Earth Engine: Planetary-scale geospatial analysis for everyone. Remote Sensing of Environment. 2017. 202 (1). P. 18–27.
Gross J.E., Nemani R.R., Turner W., Melton F. Remote sensing for the national parks. Park Sci. 2006. № 24. Р. 30–36.
Harbar O., Khomiak I., Kotsiuba I., Demchuk N., Onyshchuk I. Anthropogenic and Natural Dynamics of Landscape Ecosystems of the Slovechansko-Ovruchsky Ridge (Ukraine). Socijalna ekologija. 2021. Vol. 30. № 3. Р. 347–367.
Lyalko V.I., Romanciuc I.F., Yelistratova L.A., Apostolov A.A., Chekhniy V.M. Detection of Changes in Terrestrial Ecosystems of Ukraine Using Remote Sensing Data. Journ. Geol. Geograph. Geoecology. 2020. 29 (1). Р. 102–110.
Wang, Y., Lu Z., Sheng Y., Zhou Y. Remote Sensing Applications in Monitoring of Protected Areas. Remote Sens. 2020. № 12. 1370 р.