НОВА ЗНАХІДКА SPARASSIS CRISPA (WULFEN) FR 1821 НА ТЕРИТОРІЇ СЛОВЕЧАНСЬКО-ОВРУЦЬКОГО КРЯЖУ
DOI:
https://doi.org/10.35433/naturaljournal.2.2023.5-18Ключові слова:
Червона книга України, раритетний вид, гідрологічний заказник.Анотація
Стаття присвячена дослідженню новому місцезнаходженню (Sparassis crispa) на території Словечансько-Овруцького кряжу. Гриб занесений до Червоної книги України та знаходиться під загрозою винищення через зростаючий до нього інтерес як об’єкту кулінарії та медицини. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання: описати фітоценоз в межах якого знаходиться Sparassis crispa та його флористичне оточення, а також запропонувати заходи щодо його охорони. Місцезнаходження S. crispa – це відновлення лісових насаджень на місці вирубки. В деревному ярусі переважають молоді особини Pinus sylvestris L. (75-90%) за участі Betula pendula Roth. (20-50%). В підліску часом трапляється Frangula alnus Mill. Трав’яний покрив розріджений – до 15%. Тут переважають мохи Dicranum polysetum, D. scoparium, Polytrichum juniperinum та Pleurozium schreberi. Зрідка зустрічаються Festuca ovina, Lycopodium clavatum та Melampyrum pratense. За результатами синфітоіндикаційного аналізу встановлено, що умови середовища відповідають середньо багатим лісам Полісся, які відносяться до союзу Dicrano-Pinion. Багаторічний режим зволоження дещо вищий за середні значення для асоціації Dicrano-Pinetum та наближається до асоціації Moliniо-Pinetum. Показники природної динаміки (ST=12,72) відповідають переходу від похідних до молодих корінних лісів. Рівень антропогенної трансформації (HE=5,29) відповідає природним олігогемеробним лісам. Отже незважаючи на вирубку, яка була тут проведена декілька років тому, все ж гриб розміщений в умовах які не піддаються постійному антропогенному тиску. Фітоценоз, в якому розміщений S. crispa є асоціацією Dicrano-Pinetum, класу Vaccinio-Piceetea, порядку Pinetalia sylvestris, союзу Dicrano-Pinion. Оскільки, поруч із місцезнаходженням гриба Sparassis crispa проектується гідрологічний заказник місцевого значення «Прибитоцький» доцільно долучити цю територію до проектованого об’єкту ПЗФ.
Посилання
Дідух Я. П. Оцінка стійкості та ризиків втрати екосистем. Наукові записки НаУКМА. 2014. Т. 158: Біологія та екологія. С. 54–60.
Дідух Я. П. Основи біоіндикації. Київ: Наукова думка, 2012. 342 с.
Дідух Я. П., Плюта П. Г. Фітоіндикація екологічних факторів. Київ, 1994. 280 с.
Дубина Д. В., Дзюба Т. П., Ємельянова С. М. та ін. Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка, 2019. 784 с.
Козин М. С., Хом’як І. В. Синтаксономічна та екосозологічна характеристика природного джерела «Кам’яний брід». Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених “Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції”. Житомир: ЖДТУ, 2021. С. 104.
Лаврик О. Д., Весельська Е. В., Хом’як І. В. Перспективи збереження ландшафтного біорізноманіття Словечансько-Овруцького кряжу шляхом створення національного природного парку. Матеріали ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції «Українське Полісся: проблеми та тренди сучасного розвитку». Ніжин: НДУ ім. Гоголя, 2022. C. 16–18.
Патрон М. А., Хом’як І. В. Перспективи розширення поліського природного заповідника на території Словечансько-Овруцького кряжу. Зб. наук. праць Біологічні дослідження – 2021. Житомир, 2021. С. 338–339.
Хом’як І. В., Василенко О. М., Гарбар Д. А., Андрійчук Т. В., Костюк В. С., Власенко Р. П., Шпаковська Л. В., Демчук Н. С., Гарбар О. В., Онищук І. П., Коцюба І. Ю. Методологічні підходи до створення інтегрованого синфітоіндикаційного показника антропогенної трансформації. Екологічні науки. 2020. № 5 (32). Т. 1. С. 136–141. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.5-32.19
Хом’як І. В., Демчук Н. С., Василенко О. М. Фітоіндикація антропогенної трансформації екосистем на прикладі Українського Полісся. Екологічні науки. 2018. №3 (22). С. 113–118.
Хом’як І. В., Козин М. С., Коцюба І. Ю., Василенко О. М., Власенко Р. П. Обґрунтування необхідності охорони витоків малих річок на прикладі Словечансько- Овруцького кряжу. Екологічні науки. 2022. № 1 (40). С 28–32. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.1-40.5
Хом’як І. В., Мшанецька В. В., Костюк В. С., Шпаковська Л. В., Демчук Н. С., Андрійчук Т. В., Онищук І. П. Оцінка екосозологічного потенціалу території за допомогою аналізу синфітоіндикаційних моделей динаміки. Екологічні науки. 2020, № 6 (33). Т. 1. С. 178–184. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.6-33.27
Хом’як І. В., Костюк В. С., Гарбар О. В., Демчук Н. С., Андрійчук Т. В., Власенко Р. П., Гарбар Д. А., Онищук І. П.,Шпаковська Л. В., Омельчук М. О. Особливості розміщення оселищ із різним ступенем антропогенної трансформації. Екологічні науки. 2021. № 7. С. 67–71. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.7- 34.12
Choi W. S., Shin P. G., Bok Y. Y., Jun N. H., Kim G. D. Anti-inflammatory effects of Sparassis crispa extracts. Journal of Mushroom 2013 № 11 (1). Р. 46–51.
Faroog M. U., Chioza A., Ohga S. Vegetative development of Sparassis crispa in Various Growth Conditions and Effect of Electric Pulse Simulation on Its Fruit Body Production. Advances in Microbiology. 2014. № 4. Р. 267–274.
Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur, 2009. 84 p.
Hu S., Wang D., Zhang J., Du M., Cheng Y., Liu Y., Zhang N., Wang D., Wu Y. Mitochondria related pathway is essential for polysaccharides purified from Sparassis crispa Mediated Neuro-Protection against Glutamate-Induced Toxicity in Differentiated PC12 Cells. International Journal of Molecular Sciences. 2016. № 17 (2). Р. 133–146.
Khomiak І., Harbar О., Demchuk N., Kotsiuba І., Onyshchuk І. Above-graund phytomas dynamics in autogenic succession of an ecosystem. Forestry ideas. 2019. Vol. 25. № 1 (57). Р. 136–146.
Kim S. R., Kang H. W., Ro H. S. Generation and evaluation of high β-glucan producing mutant trains of Sparassis crispa, Mycobiology. 2013. № 41. Р. 159–163.
Kwon A. H., Qiu Z., Hashimoto M., Kimura T. Effects of medicinal mushroom (Sparassis crispa) on wound healing in streptozotocin-induced diabetis rats. The American journal of Surgery. 2009. № 197. P. 503–509.
Mykchaylova O. B., Gryganskyi A. P., Lomberg M. L., Bisko N. A. The study of morphological and cultural properties of Sparassis crispa (Sparassidaceae, Polyporales). Ukrainian Journal of Ecology. 2017. № 7(4). P. 550–558.
Harbar O., Khomiak I., Kotsiuba I., Demchuk N., Onyshchuk I. Anthropogenic and natural dynamics of landscape ecosystems of the Slovechansko-Ovruchsky ridge (Ukraine). Socijalna ekologija. 2021. Vol. 30. № 3. P. 347–367.
Shim J. O., Son S. G., Yoon S. O., Lee Y. S., Lee T. S., Lee S. S., Lee K. D., Lee M. W. The optimal Factors for the Mycelial Growth of Sparassis crispa. Korean Journal of Mycology. 1998. № 26(1). P. 39–46.
Tada R., Harada T., Nagi-Miura N., Adachi Y., Nakajima M., Yadomae T., Ohno N. NMR characterization of the structure of a β-(1→ 3)-D-glucan isolate from cultured fruit bodies of Sparassis crispa. Carbohydrate Research. 2007. № 342(17). Р. 2611–2618.
Takashi K. Natural Products and Biological Activity of the Pharmacologically Active Cauliflower Mushroom Sparassis crispa. BioMed Research International. 2013. № 11. Р 1–9.
Westhoff V, Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation. Ed. By R. H. Whittaker. The Hague, 1973. – P. 619–726.
Woodward S., Sultan H. Y., Barrett D. K., Pearce R. B. Two new antifungal metabolites produced by Sparassis crispa in culture and in decayed trees. Microbiology. 1993. V. 139(1). P. 153–159.
Yamamoto K., Kimura T., Sugitachi A., Matsuura N. Anti-angiogenic and antimetastatic effects of β-1, 3-D-glucan purified from Hanabiratake, Sparassis crispa. Biological and Pharmaceutical Bulletin. 2009. № 32(2). P. 259–263.
Yang Y.H., Kang H-W., Ro H.S. Cloning and molecular characterization of β-1,3- glucan synthase from Sparassis crispa. Mycobiology. 2014. № 42(2). P. 167–173.
Yoshikawa K., Kokudo N., Hashimoto T., Yamamoto K., Inose T., Kimura T. Novel Phthalate Compounds from Sparassis crispa (Hanabiratake), Hanabiratakelide A-C, exhibiting anticancer related activity. Biological and Pharmaceutical Bulletin. 2010. № 33(1). P. 1355–1359.