АНАТОМО-ГІСТОЛОГІЧНА БУДОВА ТА ОСОБЛИВОСТІ МОРФОМЕТРІЇ МОЗОЧКА СВІЙСЬКИХ ПТАХІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.8.2024.4

Ключові слова:

анатомо гістологічна структура, видова особливість, морфометрія, органометрія, нервова система, органи, структурна організація, хребетні тварини

Анотація

Актуальним питанням, що вимагає уваги у науковців – біологів, морфологів, є дослідження розвитку, росту і формування організму на органному і тканиному рівнях, зокрема органів центральної і периферичної нервової системи, яка займає суттєве місце у регуляції всіх процесів життєдіяльності живих організмів. Насамперед, цікавість до дослідження органів нервової системи зумовлена різними її характерними ознаками та фізіологічними особливостями: трансформацією, генерацією, сприйманням та передачою нервових імпульсів, збереженням енергії та інформації навколишнього середовища, здатністю нервової системи до збудження, гальмування, трофічної функції тощо. Зв’язок мозочка зі структурними відділами головного мозку та складна нейронна система обробки інформації, що надходить до його кори, роблять його унікальним за різноманіттям виконуваних функцій. Мозочок є не лише центром координації рухів та рівноваги, але бере участь у регуляції багатьох інших функцій організму. У статті подані результати досліджень анатомо-гістологічної будови та особливості морфометрії мозочка свійських птахів, які належать до підтипу хребетні тварини, класу Aves – птахи (Gallus gallus, forma domestica L., 1758 – домашня курка, Meleaguis gallopavo forma domestica L., 1758 – індичка, Anas platyryncha forma domestica L., 1758 – качка домашня, Anser caerulescens forma domestica L., 1758 – гуска). Морфологічні результати доповнюють та розширюють відомості макро- та мікроскопічної будови мозочка щодо видових особливостей свійських прахів у відповідні розділи порівняльної анатомії, гістології, судової ветеринарії, зоології тощо. За результатами анатомічних досліджень мозочок у птахів міститься між великим та середнім мозком, дорсально від довгастого. Мозочок сформований тілом та двома правими і лівими боковими вушками. Поверхня органа представлена численними борознами, що ділиться на часточки, останні об’єднані у три частки: передню, середню та задню. У латеральній проекції мозочок трикутної форми, з вентрально видовженою вершиною. У досліджувальної свійської птиці, мозочок має загальні властивості його структурної будови та топографії, водночас різниться за морфометричними характеристиками. За органометрії, середня АМ мозочка у свійських птахів неоднозначна: більша у індиків (1,987 ± 0,0086 г), менша у гусей (1,409 ± 0,0063 г), потім у качок (0,932 ± 0,0041) та найменша у курей, що становить відповідно – 0,516 ± 0,0032 г. Середній показник ВМ маси мозочка має пряму синхронну залежність, стосовно з його АМ та маси тіла тварин, і, становить відповідно 0,047 ± 0,0002 % у індиків, 0,041 ± 0,0002% у гусей, 0,036 ± 0,0002 % у качок та 0,023 ± 0,0001% у курей. Мікроскопічна будова мозочка свійських птахів має подібну структурну організацію: на поперечному зрізі чітко диференціюється сіра (кора) та біла речовинами. Структурна організація кори мозочка птахів сформована трьома шарами (молекулярний, гангліонарний, зернистий), неоднозначної товщини та різноманітною популяцією нервових клітин, які мають зумовлений взаємозв’язок між морфофункціональним станом нейроцитів та іннервованих структур, відповідно з видомими особливостями тварин.

Посилання

Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І. Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи дослідження у нормі та при патології : навч. посіб. Житомир : Полісся, 2019. 288 с.

Гречуха В., Отич Д. Вплив нейропластичності нервової системи на розвиток особистості у підлітковому віці. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 2020. № 11 (56). С. 48–56. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.11(56).04.

Дегтяренко Т.В. Онтологія визначення основних властивостей нервової системи людини в концепті розробки проблеми індивідуальності. Український журнал медицини, біології та спорту. 2018. Том 3. № 5 (14). С. 14–18. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-92-7-14-18.

Європейська конвенція про захист домашніх тварин» від 13.11.1987 р., що ратифіковано: Законом України № 578-VII (578-18) від 18.09.2013. [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a15#Text (дата звернення 03.02.2024).

Закон України. Про захист тварин від жорстокого поводження (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 27, ст. 230). [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text (дата звернення 05.02.2024).

Карунський О.Й., Макаринська А.В., Севастьянов О.В. Динаміка показників крові курчат при використанні ферментного препарату “Клерізим гранульований” в їх годівлі. Зернові продукти і комбікорми. 2018. Том 18. № 2. С. 35–39. https://doi.org/10.15673/gpmf.v18i2.953.

Мельник О.О., Мельник М.В. Біоморфологічні особливості м’язів, діючих на плечовий суглоб, деяких представників ряду горобцеподібних – Ordо Passeriformes. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2017. Т 19. № 77. С. 55–59. https://doi.org/10.15421/nvlvet7713.

Слабий О.Б. Ядерно-цитоплазматичні відношення у кардіоміоцитах та ендотеліоцитах передсердь легеневого серця. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 2016. № 4. С. 103–106. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v0.i4.7089.

Чернявський А.В. Динаміка ядерно-цитоплазматичного відношення кардіоміоцитіву серці щурів в ранньому постнатальному періоді в нормі таексперименті. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2019. Т. 23. № 1. С. 89–93. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2019-23(1)-14.

Шнуренко Е.О., Студенок А.А., Карповський В.І., Трокоз В.О., Постой Р.В. Вплив тонусу автономної нервової системи на інтенсивність росту у курей. Наукові горизонти. 2020. № 07 (92). С. 14–18. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-92-7-14-18.

Agashiwala R.M., Louis E.D., Hof P.R., Perl D.P. A novel approach to non-biased systematic random sampling: a stereologic estimate of Purkinje cells in the human cerebellum. Brain research. 2008. Vol. 1236. Р. 73–78. https://doi.org/10.1016/j.brainres.2008.07.119.

Amore G., Spoto G., Ieni A., Vetri L., Quatrosi G., Di Rosa G., Nicotera A.G. A Focus on the Cerebellum: From Embryogenesis to an Age-Related Clinical Perspective. Frontiers in systems neuroscience. 2021. № 15. 646052 р. https://doi.org/10.3389/fnsys.2021.646052.

Garman R.H. Histology of the central nervous system. Toxicologic pathology. 2011. Vol. 39. № 1. Р. 22–35. https://doi.org/10.1177/0192623310389621.

Herculano-Houzel S., Lent R. Isotropic fractionator: A simple, rapid method for the quantification of total cell and neuron numbers in the brain. J. Neurosci. 2005. Vol. 25. № 10. Р. 2518–2521.

Hoxha E., Balbo I., Miniaci M.C., Tempia F. Purkinje Cell Signaling Deficits in Animal Models of Ataxia. Frontiers in synaptic neuroscience. 2018. Vol. 10. № 6. https://doi.org/10.3389/fnsyn.2018.00006.

Kang S.W. Central Nervous System Associated With Light Perception and Physiological Responses of Birds. Frontiers in physiology. 2021. № 12. 723454 р. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.723454.

Kim J.A., Sekerková G., Mugnaini E., Martina, M. Electrophysiological, morphological, and topological properties of two histochemically distinct subpopulations of cerebellar unipolar brush cells. Cerebellum (London, England). 2012. Vol. 11. № 4. Р. 1012–1025. https://doi.org/10.1007/s12311-012-0380-8.

Krastev D. Electronmicroscopical investigation of the small neurons in trigeminal ganglion. Journal of IMAB-Annual Proceeding (Scientific Papers). Vol. 14. № 1. P. 27–29.

Marugán-Lobón J., Watanabe A., Kawabe S. Studying avian encephalization with geometric morphometrics. Journal of anatomy. 2016. Vol. 229. № 2. Р. 191–203. https://doi.org/10.1111/joa.12476.

Olkowicz S., Kocourek M., Luean R.K., Portes M., Fitch W.T., Herculano-Houzel S., Nimec P. Birds have primate-like numbers of neurons in the forebrain. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2016. Vol. 113. Р. 7255–7260. https://doi.org/10.1073/pnas.1517131113.

Rajković K., Marić D.L., Milošević N.T., Jeremic S., Arsenijević V.A., Rajković N. Mathematical modeling of the neuron morphology using two dimensional images. Journal of theoretical biology. 2016. Vol. 390. Р. 80–85. https://doi.org/10.1016/j.jtbi.2015.11.019.

Ramezani A., Goudarzi I., Lashkarboluki T., Ghorbanian M.T., Abrari K., Elahdadi Salmani M. Role of Oxidative Stress in Ethanol-induced Neurotoxicity in the Developing Cerebellum. Iranian journal of basic medical sciences. 2012. Vol. 15. № 4. Р. 965–974. https://doi.org/10.22038/IJBMS.2012.4894.

Smaers J.B., Turner A.H., Gómez-Robles A., Sherwood C. C. A cerebellar substrate for cognition evolved multiple times independently in mammals. eLife. 2018. № 7. e35696 р. https://doi.org/10.7554/eLife.35696.

Sokulskyi I.M., Goralskyi L.P., Kolesnik N.L., Dunaievska O.F., Radzikhovsky N.L. Histostructure of the gray matter of the spinal cord in cattle (Bos Taurus). Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences. 2021. Vol. 4. № 3. P. 11–15. https://doi.org/10.32718/ujvas4-3.02.

Sultan F. Why some bird brains are larger than others. Current biology : CB. 2005. Vol. 15. № 17. Р. 649–650. https://doi.org/10.1016/j.cub.2005.08.043.

Voogd J. A note on the definition and the development of cerebellar Purkinje cell zones. Cerebellum (London, England. 2012. Vol. 11. № 2. 422–425. https://doi.org/10.1007/s12311-012-0367-5.

Watanabe A., Balanoff A.M., Gignac P.M., Gold M.E.L., Norell M.A. Novel neuroanatomical integration and scaling define avian brain shape evolution and development. ELife. 2021. № 10. e68809 р. https://doi.org/10.7554/eLife.68809.

Zhang X.Y., Wang J.J., Zhu J.N. Cerebellar fastigial nucleus: from anatomic construction to physiological functions. Cerebellum & ataxias. 2016. № 3. 9 р. https://doi.org/10.1186/s40673-016-0047-1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-24