ВПЛИВ ГРАДУЙОВАНОЇ ПАСИВНОЇ ОРТОПРОБИ НА ГЕМОДИНАМІКУ ЗДОРОВИХ ЧОЛОВІКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ВЕГЕТАТИВНОГО ТОНУСУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.8.2024.8Ключові слова:
пасивна ортопроба, центральна гемодинаміка, вегетативний тонус, варіабельність серцевого ритмуАнотація
Проявом загальнобіологічної закономірності реактивності є здатність серцево-судинної системи людини змінювати параметри своєї діяльності відповідно до змін умов зовнішнього середовища. Разом з цим для біологічних систем в цілому та гемодинаміки зокрема характерна мінливість. Тому дослідження змін гемодинаміки на стандартні навантаження у осіб різних типологічних особливостей вегетативної регуляції є актуальною проблемою біології та має практичне значення для створення оптимальних умов життєдіяльності людини. Метою роботи було дослідити особливості змін центральної гемодинаміки при пасивній градуальній ортопробі у здорових чоловіків з різним рівнем вегетативного тонусу. Вимірювання артеріального тиску, серцевого викиду, фазового аналізу серцевого тиску здійснювали при градуальній (15°, 30°, 45°, 60°) пасивній ортопробі та у період відновлення після неї на 76 здорових молодих чоловіках віком 18–25 років. Показники серцевого діяльності реєстрували методами електрокардіографії та торакальної реографії. Рівень вегетативного тонусу оцінювали за варіабельністю серцевого ритму. У здорових молодих чоловіків з різним вихідним рівнем вегетативного тонусу спостерігали відмінності і в рівнях артеріального тиску, серцевого викиду, кардіодинаміки, кровонаповнення органів грудної клітки та, в особливості, тривалості інтервалу RR в спокої лежачи. Показано, що вихідний рівень вегетативного тонусу суттєво впливає на зміни показників центральної гемодинаміки при градуйованій пасивній ортопробі. Реактивність показників гемодинаміки при куті нахилу 60° пасивної ортопроби залежать від вихідного рівня вегетативного тонусу і найбільші у парасимпатотоніків. Вперше проаналізовані особливості реактивності серцево-судинної системи людини на пасивну ортопробу в залежності від вихідного рівня вегетативного тонусу. Виявлені в дослідженні закономірності дозволять збільшити діагностичну цінність тесту пасивної ортопроби та його використання в реабілітації
Посилання
Андрощук О.І., Кудій Л.І., Рибалко А.В., Черненко Н.П. Хвильова структура серцевого ритму при ортопробі у осіб з різним рівнем вегетативного тонусу. Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. 2021. № 1. С. 4–11. https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2021-1-4-11.
Коваленко С.О. Характеристика та теоретичні основи методів аналізу варіабельності серцевого ритму. Український журнал медицини, біології та спорту. 2017. № 2. С. 223–233. https://doi.org/10.26693/jmbs02.02.223.
Ковтун М.Ф. Мінливість, змінюваність, еволюція. Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. 2018. № 1. С. 49–59. https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2-49-59.
Цибенко В.О. Кровообіг. Фізіологія з основами патофізіології. Черкаси. Черкаський ЦНІІ. 2010. 295 с.
Androshchuk O.I., Zavhorodnia V.A. Correlation of vegatative tone indicator with Kerdo index and heart rate variability. Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. 2018. № 1. С. 3–6. https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-1-3-6.
Aponte-Becerra L., Novak P. Tilt Test: A Review. J Clin Neurophysiol. 2021. № 38 (4). Р. 279–286. https://doi.org/10.1097/WNP.0000000000000625.
Cheshire W.J., Goldstein D. Autonomic uprising: the tilt table test in autonomic medicine. Clin Auton Res. 2019. № 29 (2). Р. 215–230. https://doi.org/10.1007/s10286-019-00598-9.
Glantz S.A. Primer of biostatistics. 7th edition, McGraw-Hill: Medical, New York, 2012, 320 p.
Gómez-Medina A., Lozano-Castillo A., Valencia S. Statistics, Cerebrovascular Reactivity, and Prior COVID-19. AJR Am J Roentgenol. 2023. 221 (3). 399. https://doi.org/10.2214/AJR.23.29355.
Islam MT. Radiation interactions with biological systems. Int J Radiat Biol. 2017. 93 (5). 487–493. https://doi.org/10.1080/09553002.2017.1286050.
Jelavić M., Babić Z., Hećimović H., Erceg V., Pintarić H. The role of tilt-table test in differenteal diagnosis of unexplained syncope. Acta Clin Croat. 2015. № 54 (4). Р. 417–423.
Kubichek W.G., Patterson R.P., Wetsol D.A. Impedanse cardiography as a noninvasive method of monitoring cardiac function and other parameters of the cardiovascular system. Ann. N.Y. Acad. Sci. 1970. № 2. P. 724–732.
Lattanzi S., Słomka A., Divani A.A. Blood Pressure Variability and Cerebrovascular Reactivity. Am J Hypertens. 2023. 36 (1). 19–20. https://doi.org/10.1093/ajh/hpac114.
Shesterina D.V., Palamarchuk A.L., Kovalenko S.O. The effect of low-intensity intermittent pneumatic compression in persons with different types of regulation of the autonomic nervoussystem on central hemodynamics. Fiziol. Zh. 2023. 69 (3). 92–98. https://doi.org/10.15407/fz69.03.092.
Sutton R., Fedorowski A., Olshansky B., Gert van Dijk J., Abe H., Brignole M., de Lange F., Kenny R., Lim P., Moya A., Rosen S., Russo V., Stewart J., Thijs R., Benditt D. Tilt testing remains a valuable asset. Eur Heart J. 2021. № 42 (17). Р. 1654–1660. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab084.
White L., Jones H., Davies A. What is a tilt table test and why is it performed during the investigation of syncope? Br J Hosp Med (Lond). 2021. № 82 (10). Р. 1–7. https://doi.org/10.12968/hmed.2020.0462.
