СТАН МОЛОДНЯКІВ СОСНИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПІСЛЯ НИЗОВОЇ ПОЖЕЖІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.8.2024.27Ключові слова:
лісова пожежа, Pinus Silvestris L., вплив поверхневої пожежі, зелена зона, післяпожежні наслідкиАнотація
Дослідження зміни стану соснових молодняків природнього походження після низової пожежі є актуальним, адже такі дані суттєво розширять розуміння постпірогенного поновлення сосни та його якість. Також такі дослідження є теоретичною базою для подальшого вивчення впливу низових пожеж на самосійні соснові ліси та обґрунтування лісогосподарських заходів у них. Природнє поновлення відіграє важливу роль у відтворенні та збереженні лісів зелених зон міста, дозволяє формувати більш стійкі насадження. Дані дослідження допомагають оперативно ухвалювати рішення щодо проведення санітарних заходів після пожежі на подібних ділянках та забезпечувати збереження пошкоджених вогнем дерев. На території зеленої зони кожне збережене дерево відіграє важливу роль у забезпеченні комфортного життя міського населення та наданню низки екосистемних послуг. Вивчення динаміки стану у подібних за віком, але різних за Класами Крафта (КК) дерев, дозволить аналізувати та прогнозувати можливі економічні та екологічні втрати в результаті впливу низової пожежі. Метою роботи є встановлення впливу низової пожежі на зміни стану та всихання соснових молодняків природнього походження. Для аналізу термального впливу від низової пожежі на окремі дерева було використано висоту нагару на стовбурі та «відносну висоту нагару», враховуючи ступінь розвитку кожного конкретного дерева за Класом Крафта. Для кожного дерева заміряли основні таксаційні показники: діаметр, висоту і санітарний стан. Виявлено основні ознаки пошкодження вогнем, проведено їх оцінку та зміни через кілька місяців після пожежі. За допомогою кореляційного аналізу визначено ступінь і напрямок зв’язку між погіршенням стану деревостану та збільшенням частки всихання дерев. Для визначення впливу пожежі було виміряно та порівняно 59 дерев на площі 0,0021 га. Чисті соснові молодняки на ПП (пробна площа) мають вік 10 років та зростають в умовах свіжого субору (В2), але при цьому перебувають у різному ступені розвитку в результаті природньої диференціації. Встановлено, що найбільш сильно постраждали відсталі у рості та розвитку дерева (IV та V КК). У даному випадку всихання відбулося майже повністю (від 80 до 100%), навіть за мінімальних пошкоджень вогнем. Таким чином низова пожежа прискорила процес природного зрідження у сосновому молодняку. На противагу цьому аналіз зміни післяпожежного стану домінантних і судомінатних дерев (І та ІІ КК) виявив їх більшу стійкість до пошкодження та може бути використано для раціонального планування лісогосподарських заходів. Порівняння цієї ділянки з контрольною не пошкодженою пробною площею засвідчило, що на контролі навіть сильно відсталі у рості та розвитку дерева (IV та V КК) мають санітарний стан в основному на рівні «сильно ослаблені». Дані дослідження зміни стану та всихання допомогли встановити чіткі кореляційні залежності зміни даних показників від «відносного нагару», внаслідок весняної низової пожежі.
Посилання
Ворон В.П., Сидоренко С.Г., Мельник Є.Є. Динаміка стану соснових молодняків після низової пожежі. Лісівництво і агролісомеліорація 2013. Вип. 123. С. 170–177.
Ворон В.П., Коваль І.М., Сидоренко С.Г., Мельник Є.Є., Ткач О.М., Борисенко В.Г., Тимощук І.В., Бологов О.Ю. Пірогенна трансформація лісів України. Харків: ТОВ Планет-Прінт, 2021. 286 с.
Ворон В.П. Наукові основи діагностики антропогенного пошкодження лісових екосистем. Лісовий журнал. 2011. № 1. С. 24–28.
Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Маурер В.М. Лісові культури. Львів: Камула, 2005. 608 с.
Гром М.М. Лісова таксація: підруч. для студ. вищ. навч. закладів. Львів: РВВ НЛТУ, 2010. 416 с.
Коваль І. М., Сидоренко С. Г., Невмивака М. О. Післяпірогенний розвиток молодого соснового насадження в Лісостепу. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2018. Вип. 30. С. 123–129.
Мішенін Є.В., Олійник Н.В. Розвиток ринку екосистемних послуг як напрямок посткризового зростання економіки України. Механізм регулювання економіки. 2010. № 3. Т.3. С. 104–116.
Олійник В.С., Вітер Р.М.. Лісознавство: курс лекцій. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2011. 264 с.
Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство: підручник. Чернівці: Зелена Буковина, 2001. 352 с.
Cimburova Z., Barton D.N. The potential of geospatial analysis and Bayesian networksto enable i-Tree Eco assessment of existing tree inventories. Urban Forestry & Urban Greening, 2020. Vol. 55. 126801. P. 1–13. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2020.126801.
Emily R., Francesco P., Basu A.S., Basu B. Investigating the effect of trees on urban quality in Dublin by combining air monitoring with i-Tree Eco model. Sustainable Cities and Society, 2020. Vol. 61. 102356, P. 1–13. https://doi.org/10.1016/j.scs.2020.102356.
Google Maps [Електронний ресурс] URL: https://maps.app.goo.gl/Wyw1JsLZaYTCuhVt9 (дата звернення10.03.2024).
Lin J., Kroll C.N., Nowak D.J. An uncertainty framework for i-Tree eco: A comparative study of15 cities across the United States. Urban Forestry & Urban Greening. 2021. Vol. 60. 127062. P. 1–11. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2021.127062.
Sydorenko S., Voron V., Koval I., Sydorenko S., Rumiantsev M., Hurzhii R.. Postfire tree mortality and fire resistance patterns in pine forests of Ukraine. Central European Forestry Journal. 2021. Vol. 67. P. 21–29. https://doi.org/10.2478/forj-2020-0029.
Menges E. S., Deyrup M. A. Postfire survival in south Florida slash pine: interacting effects of fire intensity, fire season, vegetation, burn size, and bark beetles. International Journal of Wildland Fire. 2001. Vol. 10 № 1. P. 53–63 https://doi.org/10.1071/WF01009.