КОМАХИ – БІОІНДИКАТОРИ ЗАБРУДНЕННЯ НАЗЕМНИХ ЕКОСИСТЕМ

Анотація

У статті представлено результати дослідження комах як біоіндикаторів забруднення наземних екосистем. Серед великого розмаїття організмів-індикаторів одним із найбільш розповсюджених таксонів є комахи (Insеcta). У разі використання саме комах із метою оцінювання впливу антропогенних чи техногенних чинників, зміни клімату на природне навколишнє середовище, визначення екологічного стану екосистеми як критерії виокремлюють і спостерігають: морфо-метричні зміни, забарвлення покривів, популяційні характеристики, ентомологічні особливості тощо. Поширеним є використання як біоіндикаторів мурах, адже вони є важливою ланкою біогеоценозів, сприяють як природному відтворенню, так і збагаченню фітоценозу. Одним із найбільш цінних зооіндикаторів стану екосистеми серед комах є Лісова мураха Iberoformica subrufa, яка широко розповсюджена на досліджуваній території міста Кременця Тернопільської області. Лісові мурахи використовують складну систему хімічних сигналів для спілкування в колоніях, пошуку їжі, маркування та захисту. Така система зв’язку дозволяє їм ефективно працюватив колонії та швидко реагувати на зміни в навколишньому природному середовищі. Окремою перевагою досліджуваного виду є відносна стійкість колоній мурах до стресових чинників навколишнього природного середовища, що полягає в їхній здатності накопичувати забруднювальні речовини та стереотипно реагувати на них. Це дозволяє використовувати колонії мурах для своєчасного моніторингу нових загроз, зокрема і змін клімату. Висвітлені основні результати спостережень, досліджень комах як біоіндикаторів забруднення наземних екосистем. Охарактеризовано сутність і актуальність зооіндикації, зокрема ентомобіоіндикації; особливості використання комах-індикаторів на прикладі Iberoformica subrufa; визначено напрями, переваги та перспективи використання біологічного індикатора. Оцінено значення і перспективи використання Лісової мурахи як біоіндикатора стану біогеоценозу у зв’язку із глобальними кліматичними змінами й антропогенними забрудненнями на основі визначення кількості куполів гнізд, їхньої висоти та діаметра, морфометричних зміна особин тощо.