ФІТОПЛАНКТОН ЯК ІНДИКАТОР СТАНУ ВОДНОЇ ЕКОСИСТЕМИ МАЛОГО ВОДОСХОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.10Ключові слова:
фітопланктон, якість води, Житомирське водосховище, первинна продукція, сапробністьАнотація
У роботі обговорюються деякі актуальні питання можливості застосування фітопланктону для оцінки якості вод малих водосховищ на прикладі Житомирського водосховища за результатами досліджень 2023–2024 рр. та раніше опублікованими авторськими даними за 2004–2007 рр. і 2008–2017 рр. Встановлено, що після очищення русла р. Тетерів у 2022 р. у Житомирському водосховищі переважають планктонно-бентосні (37,0% від числа індикаторних видів) і планктонні (36,6%) форми водоростей. За температурною приуроченістю перевагу мають евритермні водорості й форми, приурочені до помірного температурного режиму, а також теплолюбні види водоростей (відповідно 47,2%, 27,3% і 18,6%). Зростання частки термофілів за останнє десятиліття значною мірою зумовлене кліматичними змінами. За відношенням водоростей до умов реофільності та насиченнявод киснем переважають індиференти (67,3%). Серед індикаторів галобності значну перевагу мають олігогалоби-індиференти – 70,2%, за відношенням до рН – індиференти (46,8%) й алкаліфіли(37,9%). Проведений аналіз рівня органічного забруднення за системою Ватанабе засвідчив домінування еврисапробів (63,4%) та сапроксенів (25,7%). За сапробіологічними показниками водоростей-індикаторів різних типів забруднюючих речовин встановлено прioритет індикаторів II класу якостівод (53,0%), при цьому статистично значимими є й індикатори IIІ класу (37,8%).За більшістю досліджуваних гідрохiмічних, гідрофізичних і гідробіологічних показників (біомасою, інтенсивністю фотосинтезу, продукційно-деструкційним коефіцієнтом) Житомирське водосховище можна віднести ІІ–ІІІ класу якості вод. Встановлено тенденцію до врівноваження продукційно-деструкційних процесів (A/R=1,22±0,08)у 2023–2024 рр. після проведення робіт з очищення русла річки Тетерів та спускання води з нижнього б’єфу водосховища через видалення надлишку відмерлої автохтонної органічної речовини та полютантів у складі донних комплексних сполук. Загалом упродовж 2023–2024 рр. у товщі води Житомирського водосховища виявлено 173 види водоростей, представлених 181 внутрішньовидовим таксоном, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду, із 8 відділів.
Посилання
Афанасьєв С.О., Бабчук В.С., Бонь О.В., Васильєв С.В. та ін. Терміни та визначення водних Директив Європейського Союзу. Київ : Інтерсервіс, 2015. 32 с.
Васенко О.Г., Верніченко Г.А. Комплексне планування та управління водними ресурсами. Київ : Ін-т географії НАН України, 2001. 367 с.
Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЄС. Основні терміни та їх визначення. Київ : Твій формат, 2006. 240 с.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В.Д. Романенка. Київ : ЛОГОС, 2006. 408 с.
Мокрицький Г.П. Водопровід Житомира. Житомир : Волинь, 1999. 96 с.
Проєкт Стратегії сталого розвитку України до 2030 року від 07.07.2018 р. № 9015 [Електронний ресурс]. URL: UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf (дата звернення 29.12.2024)
Сталий розвиток [Електронний ресурс]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/.2016 (дата звернення 14.01.2025).
Barynova S.S., Medvedeva L.A., Anisymova O.V. Biodiversity of algae-indicators of the environment. Tel Aviv : Piles Studio, 2006. 498 c.
Cupertino A., Gücker B., Rückert G., Figueredo C. C. Phytoplankton assemblage composition as an environmental indicator in routine lentic monitoring: taxonomic versus functional groups. Ecological Indicators. 2019. № 101. Р. 522–532. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2019.01.054.
Guiry M.D., Guiry G.M. AlgaeBase. World-wide electronic publication, National University of Ireland, Galway, 2020 [Електронний ресурс] URL: http://www.algaebase.org (дата звернення 30.03.2024).
Ignatiades L. Taxonomic Diversity, Size-Functional Diversity, and Species Dominance Interrelations in Phytoplankton Communities: a Critical Analysis of Data Interpretation. Mar. Biodivers. 2020. № 50 (4). Р. 1–9. https://doi.org/10.1007/s12526-020-01086-4.
Shelyuk Yu.S., Shcherbak V.I. Phytoplankton Structural and Functional Indices in the Rivers of the Pripyat’ and Teterev Basins. Hydrobiol. Jornal. 2018. Vol. 54. № 3. P. 10–23. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v54.i3.
Shelyuk Yu.S. Regularities of primary production formation in river ecosystems (the basins of the Pripyat’ and Teterev Rivers, Ukraine). Hydrobiol. Jornal. 2019. Vol. 55. № 4. P. 38–54. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v55.i4.40.
Shelyuk Yu.S. Peculiarities of Phytoplankton Formation and Functioning in Small Water Reservoirs. International Journal on Algae. 2024. № 26 (3). Р. 273–284. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v26.i3.50.
Tsarenko P.M., Wasser S.P., Nevo E. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Cyanoprocaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Xanthophyta, Raphidophyta, Phaeophyta, Dinophyta, Cryptophyta, Glaucocystophyta, and Rhodophyta. Eds. Ruggell : Ganter Verlag, 2006. Vol. 1. 713 p.
Tsarenko P.M., Wasser S.P., Nevo E. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Bacillariophyta. Eds. Ruggell : Ganter Verlag, 2009. Vol. 2. 413 p.
Tsarenko P.M., Wasser S.P., Nevo E. Algаe of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Chlorophyta. Eds. Ruggell : Ganter Verlag, 2011. Vol. 3. 511 p.
