ФІТОРЕМЕДІАЦІЯ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУ ЗА ВИРОЩУВАННЯ НЕКТАРОПИЛКОНОСНИХ РОСЛИН В УМОВАХ ПОЛІССЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.23Ключові слова:
дерново-підзолистий ґрунт, нектаропилконосні рослини, фіторемедіація, вегетативна маса, насіння, радіоактивні речовиниАнотація
Ґрунтове середовище характеризується накопиченням різноманітних речовин, у тому числі і токсичних, таких як радіонукліди. У процесі експлуатації земельних ресурсів кількість токсичних речовин постійно змінюється внаслідок їх колообігу. Частина токсикантів у ґрунти надходить природнім шляхом з породою та атмосферними опадами, а частина – в результаті техногенної діяльності населення. Останнім часом більшість радіоактивних речовин надходить у ґрунт, зокрема в орний його прошарок, внаслідок використання атомної енергетики, особливо під час різноманітних аварій та хімізації галузі рослинництва. За таких умов виникає потреба в контролі за радіоактивними речовинами в ґрунтах та проведенні заходів щодо підвищення їх екологічної безпеки. Одним із високоефективних екологічних заходів щодо зниження вмісту в ґрунтах радіоактивних елементів є фіторемедіація. Ми виявили, що нектаропилконосні рослини, такі як буркун білий, розторопша плямиста, голова-тень круглоголовий, еспарцет піщаний, люпин вузьколистий, фацелія пижмолиста та вика яра, мають певну схильність до накопичення у своїй біомасі 137Cs, 40K, 226Ra та 232Th, що може бути ефективним при комплексному підході до відновлення порушених ґрунтів сільськогосподарських угідь, які зазнали техногенного забруднення. У результаті проведених досліджень встановлено, що ефективність фіторемедіації дерново-під-золистого ґрунту залежала від ботанічного походження рослин, урожайності та виду радіоактивних речовин. Найвищий рівень винесення з ґрунту радіоактивних речовин з урожаєм нектаропилконосних рослин спостерігався за 40K. Сумарна маса радіоактивних речовин 137Cs, 40K, 226Ra та 232Th, яка виноситься з урожаями та пилконосними рослинами, становить до 7 978 374,2 Бк з 1 гектару. У зростанні регресії винесення з дерново-підзолистого ґрунту радіоактивних речовин з урожаєм нектаропилконосних рослин спостерігається така послідовність: фацелія пижмолиста → вика яра → буркун білий → еспарцет піщаний → головатень круглоголовий → розторопша плямиста → люпин вузьколистий.
Посилання
Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво : підручник. Київ : Аграрна освіта, 2001. 591 с.
Климчук О.В., Поліщук І.С., Мазур В.А. Лікарські рослини. Технологія вирощування. Вінниця : ВНАУ, 2011. 188 с.
Петриченко В.Ф., Лихочвор В.В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур : підручник. 5-те вид. Львів : НВФ «Українські технології», 2020. 806 с.
Прістер Б.С., Лещенко С.О. Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення територій України в результаті аварії на ЧАЕС на період 1996–1998 років. Київ : Ярмарок, 1996. 56 с.
Разанов С.Ф., Огороднічук Г.М., Коминар М.Ф. Вплив обробітку ґрунту на накопичення Цезію-137 в квітковому пилку та в продуктах переробки його медоносною бджолою. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 3 (22). С. 161–173. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-3-13.
Разанов С.Ф., Ткачук О.П., Гончарук І.І., Кравченко В.С. Зміна структури ґрунту при вирощуванні бобових багаторічних трав. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2018. № 92 (1). С. 206–214.
Ткачук О.П. Вплив бобових багаторічних трав на агроекологічний стан ґрунту. Збалансоване природокористування. 2017. № 1. С. 127–130.
Akozcan S., Kulahcı F., Mercan Ye. A suggestion to radiological hazards characterization of 226Ra, 232Th, 40K and 137Cs: spatial distribution modelling. Journal of Hazardous Materials. 2018. Vol. 353. P. 476–489. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2018.04.042.
Bangotra P., Mehra R., Kaur K., Jakhu R. Study of natural radioactivity (226Ra, 232Th and 40K) in soil samples for the assessment of average effective dose and radiation hazards. Radiation Protection Dosimetry. 2016. Vol. 171. Issue 2. P. 277–281. https://doi.org/10.1093/rpd/ncw074.
Burger A., Lichtscheidl I. Stable and radioactive cesium: A review about distribution in the environment, uptake and translocation in plants, plant reactions and plants’ potential for bioremediation. Science of The Total Environment. 2018. Vol. 618. P. 1459–1485. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.09.298.
Nabadwip S.S., Arunkumar S.B., Priya D.T. Study of natural radioactivity (226Ra, 232Th, and 40K) in soil samples for the assessment of average effective dose and radiation hazard parameters. Radiation Protection and Environment. 2017. № 40 (3–4). P. 154–158. https://doi.org/10.4103/rpe. RPE_29_17.
Tkachuk O. Biological features of the distribution of root systems of perennial legume grasses in the context of climate change. Scientific Horizons. 2021. № 24 (2). P. 69–76. https://doi.org/10.48077/scihor.24(2).2021.69-76.
Uosif M.A.M., Mostafa A.M.A., Ene A., Alrowaili Z.A., Elsaman R., Zakaly H.M.H. Natural radioactivity variation with some soil properties. Romanian Reports in Physics. 2024. Vol. 76. № 3. https://doi.org/10.59277/RomRepPhys.2024.76.705.
Velasco H., Anjos R.M. A review of 137Cs and 40K soil-to-plant transfer factors in tropical plants. Journal of Environmental Radioactivity. 2021. Vol. 235–236. P. 106650. https://doi.org/10.1016/ j.jenvrad.2021.106650.