ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ У ФОКУСІ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ: ЕКОСИСТЕМНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ VOSVIEWER
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.29Ключові слова:
лісові пожежі, кластери, екологічні, кліматичні, технологічні й управлінські аспекти, перспективи досліджень, військові діїАнотація
Дослідження лісових пожеж є міждисциплінарною сферою, яка охоплює екологічні, кліматичні, технологічні й управлінські аспекти. Для аналізу цієї складної теми сучасна наука використовує інструменти візуалізації знань, зокрема VOSviewer, які дають змогу аналізувати великі обсяги наукових даних і виявляти взаємозв’язки між ключовими поняттями та тенденціями досліджень. Інформаційною базою досліджень стала реферативна наукометрична база даних наукових публікацій Web of Science (WoS) за ключовими словами forest fires («лісові пожежі»). На основі цього запиту було сформовано 51 191 наукову публікацію, що охоплює період досліджень 1971–2025 рр. Для візуалізації даних бібліографічної бази даних Web of Science застосову-вали VOSviewer – програмний інструмент для створення карт на основі мережевих даних, що є у вільному доступі. За результатами візуалізації визначено такі кластери: червоний – сфокусований на екологічних і біологічних аспектах лісових пожеж, акцентуючи увагу на ролі пожеж у підтримці екосистемної рівноваги, збереженні біорізноманіття та відновленні природних середовищ; синій – відображає технологічні аспекти, включно з прогнозуванням, моніторингом та управлінням пожежами за допомогою сучасних інструментів, як-от GIS, дистанційне зондування та глибоке навчання; зелений – зосереджується на екологічному управлінні, відновленні екосистем і підвищенні їх стійкості до майбутніх пожеж; жовтий – пов’язаний із глобальними наслідками пожеж, як-от зміна клімату, викиди вуглецю та деградація екосистем; фіолетовий – висвітлює вплив пожеж на якість повітря, здоров’я населення та хімічні процеси, пов’язані із забрудненням. Найбільшу питому вагу як за кількістю появ у тексті, так і за силою зв’язку має червоний кластер – 43,8% та 44,4% відповідно, що вказує на його домінантну роль у тематиці. Перспективними напрямами подальших досліджень є: екологічні аспекти (поглиблення знань про вплив пожеж на біорізноманіття, кругообіг елементів та відновлення екосистем), технологічні рішення (інтеграція штучного інтелекту, супутникових технологій і прогнозних моделей для управління пожежами), кліматичні наслідки (оцінка ролі пожеж у зміні клімату та розробка глобальних стратегій пом’якшення їхніх наслідків), соціально-екологічні підходи (дослідження впливу пожеж на здоров’я населення, особливо вразливих груп, і створення стратегій захисту), а враховуючи вторгнення РФ – наслідки військових дій, адже пожежі, спричинені ними, мають унікальні характеристики, які потребують детального аналізу (моніторинг, дослідження викидів, розробка стратегій відновлення лісових екосистем).
Посилання
Валерко Р., Герасимчук Л., Радучич А., Іваненко Р. Екосистемні послуги лісів філії «Словечанське лісове господарство» ДП «Ліси України». Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування». 2023. № 3. С. 71–76. https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-3.09.
Валерко Р.А., Герасимчук Л.О. Оцінка стану лісових насаджень в умовах ДП «Зарічненське лісове господарство» як природного фактору стабілізації довкілля. Вісник ХНАУ. 2017. № 1. С. 172–178.
Герасимчук Л., Медведовський Є., Валерко Р. Державний нагляд (контроль) у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів на території Житомирської області. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2023. № 4. С. 38–47. https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-4.
Герасимчук Л.О., Валерко Р.А., Літвін А.В. Оцінка впливу на довкілля підприємств лісового господарства. New factors for the development of natural sciences in Ukraine and EU countries: Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. С. 72–92. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-288-3-4.
Герасимчук Л.О., Валерко Р.А., Станчик В.Б. Екологічний стан лісових екосистем дочірнього підприємства «Коростишівський лісгосп АПК» за показниками стану й динаміки лісового фонду. Український журнал природничих наук. 2023. № 5. С. 117–125. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.13.
Araújo F.D.C., Tng D.Y.P., Apgaua D.M.G., Coelho P.A., Pereira D.G.S., Santos R.M. Post-fire plant regeneration across a closed forest-savanna vegetation transition. Forest Ecology and Management. 2017. Vol. 400. P. 77–84. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2017.05.058.
Asadollah S.B.H.S., Sharafati A., Motta D. Satellite-based ensemble intelligent approach for predicting forest fire: a case of the Hyrcanian forest in Iran. Environ Sci Pollut Res. 2024. Vol. 31. P. 22830–22846. https://doi.org/10.1007/s11356-024-32615-4.
Chavardes R., Daniels L. Altered mixed-severity fire regime has homogenised montane forests of Jasper National Park. International Journal of Wildland Fire. 2016. Vol. 25. https://doi.org/10.1071/WF15048.
Dhungana B.P., Chhetri V.T., Baniya C.B., Sharma S.P., Ghimire P., Vista S.P. Post-fire Effects on Soil Properties in High altitude Mixed-conifer Forest of Nepal. Trees, Forests and People. 2024. Vol. 17: 100633. https://doi.org/10.1016/j.tfp.2024.100633.
Haydar M., Rafi Al H., Sadia H., Hossain T. Data driven forest fire susceptibility mapping in Bangladesh. Ecological Indicators. 2024. Vol. 166: 112264. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2024.112264.
Himanshu B., Aseesh P., Dinesh B., Sundriyal R.C. Loss of carbon stock in the forests of Uttarakhand due to unprecedented seasonal forest fires. Frontiers in Forests and Global Change. 2024. Vol. 7. https://doi.org/10.3389/ffgc.2024.1352265.
Mohd A.K., Pritee S., Mohanasundari T. Analysing the escalation of forest fire in India: exploring causal factors and mitigation strategies. Journal of Tropical Forest Science. 2024. Vol. 36. № 2. P. 215–223. https://doi.org/10.26525/jtfs2024.36.2.215.
Noroozi F., Ghanbarian G., Safaeian R., Pourghasemi H.R. Forest fire mapping: a comparison between GIS-based random forest and Bayesian models. Journal of the International Society for the Prevention and Mitigation of Natural Hazards. 2024. Vol. 120. № 7. P. 6569–6592. https://doi.org/10.1007/s11069-024-06457-9.
Pati P.K., Kaushik P., Malasiya D., Ray T., Khan M.L., Khare P.K. Impacts of forest fire frequency on structure and composition of tropical moist deciduous forest communities of Bandhavgarh Tiger Reserve, Central India. Trees, Forests and People. 2024. Vol. 15: 100489. https://doi.org/10.1016/j.tfp.2023.100489.
Pavel Al M.A., Marques M., Mukta K.N. Impact of forest fires on Portuguese forest ecosystem and its national emissions budget. Indones. J. For. Res. 2023. Vol. 11. P. 91–103. https://doi.org/10.59465/ijfr.2024.11.1.91-103.
Peris-Llopis M., Mola-Yudego B., Berninger F., Garcia-Gonzalo J., González-Olabarria J.R. Impact of species composition on fire-induced stand damage in Spanish forests. Sci Rep. 2024. Vol. 14: 8594. https://doi.org/10.1038/s41598-024-59210-4.
Roberts L.J., Burnett R., Fogg A. Fire and Mechanical Forest Management Treatments Support Different Portions of the Bird Community in Fire-Suppressed Forests. Forests. 2021. Vol. 12. № 2: 150. https://doi.org/10.3390/f12020150.
Sati V.P. Forest fires in the Indian Central Himalaya: major drivers, implications, and mitigation measures. Environmental Hazards. 2024. Vol. 23. № 4. P. 390–404. https://doi.org/10.1080/174 77891.2024.2304211.
Smith J.E., Billmire M., French N.H., Domke G.M. Application of the wildland fire emissions inventory system to estimate fire emissions on forest lands of the United States. Carbon Balance Manage. 2024. Vol. 19. № 26. https://doi.org/10.1186/s13021-024-00274-0.
Tortorelli C.M., Young D.J.N., Reilly M.J., Butz R.J., Safford H.D., Venuti N.E., Welch K.R., Latimer A.M. Post-fire resurveys reveal predictability of long-term conifer recruitment in severely burned California dry forests. Forest Ecology and Management. 2024. Vol. 566: 122100. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2024.122100.