АНТРОПОГЕННА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОХІДНИХ ЛІСІВ КЛАСУ ROBINIETEA НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.33Ключові слова:
гемеробія, фітоценози, чинники середовища, інвазійні видиАнотація
Стаття присвячена вивченню рівня антропогенної трансформації похідних лісів Українського Полісся. Метою дослідження є визначення рівня антропогенної трансформації різних типів похідних лісів на території Українського Полісся, взаємозв’язок із нею чинників навколишнього середовища та її впливу на природну динаміку. Відповідно до мети було поставлено такі завдання: здійснити класифікацію похідних лісів відповідно до принципів школи Браун-Бланке; визначити рівень антропогенної трансформації екосистем похідних лісів; дослідити взаємозв’язок антропогенної трансформації екосистем похідних лісів із провідними факторами середовища; встановити вплив антропогенної трансформації на показники природної динаміки екосистем; визначити основні правила корекції природного самовідновлення лісової рослинності на стадії похідних лісів. У результаті дослідження встановлено, що фітоценотичне різноманіття похідних лісів класу Robinietea включає в себе 2 порядки, 5 союзів 8 асоціацій. Похідні ліси класу Robinietea займа-ють екотопи стенотопні за усіма едафічними факторами, крім кількості доступного нітрогену, і евритопні за антропогенною трансформацією та показником природної динаміки. Рівень антропогенної трансформації похідних лісів класу Robinietea коливається від 10,17 до 5,87 бала при середньому значенні 7,88 бала, що за класифікацією Блюме – Сукопа відповідає проміжку між олігогемеробією і еугемеробією. Більшість похідних із рослинністю цього класу перебуває в зоні мезогемеробії. Між показниками антропогенної трансформації та природної динаміки спостерігається обернено лінійна залежність із коефіцієнтом кореляції 0,64. Положення екосистеміз рослинністю Robinietea в едафодинамічній моделі відрізняється перспективами подальшого сукцесійного розвитку. Інвазійні види-едифікатори трансформуватимуть екосистеми в стан катастрофічного клімаксу. Аборигенні види на рівних ділянка помірно багатих ґрунтів вестимуть екосистему до енергетичного клімаксу найкоротшим шляхом.
Посилання
Гарбар О.В., Весельська Е.В., Хом’як І.В., Гарбар Д.А. Просторово-часові зміни структури земельного покриву Словечансько-Овруцького кряжу. Український журнал природничих наук. 2024. № 7. С. 197–209. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.22.
Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. Київ : Наукова думка, 1994. 280 с.
Дубина Д.В. Продромус рослинності України. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.
Хом’як І.В. Аналіз теорій поліклімаксу та моноклімаксу із позиції сучасної теорії динаміки екосистем. Екологічні науки. 2024. № 1 (52). С. 179–183. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2024. eco.1-52.2.33.
Хом’як І.В. Характеристика асоціацій Agrostio-Populetum tremulae та Epilobio-Salicetum capreae класу Epilobietea angustifolii для Правобережного Полісся. Український ботанічний журнал. 2016. № 4. С. 239–254. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.03.239.
Хом’як І.В., Овдіюк О.М. Контрольоване самовідновлення рослинності як альтернатива лісової рекультивації. Екологічні науки. 2024. № 4 (55). С. 229–233. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2024.eco.4-55.37.
Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Устименко П.М., Дубина Д.В., Чурілов А.М. Геоботаніка: методичні аспекти досліджень. Ліра, 2020, 316 с.
Harbar O., Khomiak I., Kotsiuba I., Demchuk N., Onyshchuk I. Anthropogenic and natural dynamics of landscape ecosystems of the Slovechansko-Ovruchsky ridge (Ukraine). Soc. ekol. 2021. № 3. P. 347–367. https://doi.org/10.17234/SocEkol.30.3.1.
Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur, 2009. 84 p.
Janyszek S. Fitocenozy Agrostio-Populetum tremulae Pass. in Pass. et Hoffman 1968 puszczy bukowej kolo Szczecina. Roczniki Akademii Rolniczej w Poznaniu. Poznań: Wydawnictwo Akademii Rolniczej im. Augusta Cieszkowskiego w Poznaniu. 2003. Р. 51–57.
Khomiak I., Harbar O., Demchuk N., Kotsiuba І., Onyshchuk І. Above-graund phytomas dynam--ics in autogenic succession of an ecosystem. Forestry ideas. 2019. № 1. Р. 136–146.
Khomiak I.V., Bren A.L., Medvid O.V., Khomiak A.К., Maksymenko I.Yu. Dynamics of terrestrial vegetation on the territory of quarries as a model of post-military restoration of wild nature. Ukrainian Journal of Natural Sciences. 2023. № 5. P. 61–69. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.7.
Khomiak I., Harbar O., Kostiuk V., Demchuk N., Vasylenko O. Synphytoindication models of the anthropogenic transformation of ecosystems. Natura Croatica: Periodicum Musei Historiae Naturalis Croatici. 2024. № 33 (1). Р. 65–77. https://doi.org/10.20302/NC.2024.1.5.
Matuszkiewcz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. Warszawa : PWN. 2001. 536 p.
Młynkowiak E., Kutyna I. Zbirowisko z Betula pendula i Populus tremula w zadrzewieniach śryd-polnych Zachoniej Części pojezierza drawskiego. Folia Pomeranae univesitatis technologiae stetinen-sis. 2009. № 271 (10). Р. 113–126.
Westhoff V., Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation. Ed. By R.H.Whittaker. The Hague, 1973. P. 619–726.