ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОМАНУ ВИСОКОГО INULA HELENIUM L. В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.12.2025.17Ключові слова:
Inula helenium L., мінеральні добрива, продуктивність, урожайність, густота стояння рослин, технології вирощуванняАнотація
У сучасних умовах зростаючого попиту на лікарські рослини особливого значення набуває розробка ефективних агротехнологій вирощування цінних видів, зокрема оману високого (Inula helenium L.). Ця багаторічна рослина родини айстрових містить цінні біологічно активні речовини (інулін, ефірні олії, алантолактон), що зумовлює її широке застосування у фармацевтичній, косметичній і ветеринарній галузях. Метою дослідження було вивчення впливу різних норм мінеральних добрив (N30P30K30 та N60P60K60) на продуктивність оману високого в умовах Полісся України. Польові експерименти проводилися на агробіостанції Житомирського державного університету імені Івана Франка протягом 2015–2022 років. Дослідження передбачали оцінку морфометричних показників рослин, динаміки наростання біомаси та врожайності коренів, зеленої маси й насіння. Результати досліджень показали, що внесення мінеральних добрив суттєво покращувало показники росту та розвитку рослин. Наприкінці першого року вегетації висота рослин на контрольному варіанті (без добрив) становила 23,0 см, тоді як за внесення N30P30K30 цей показник зріс до 25,0 см, а за N60P60K60 – до 26,0 см. Площа листкової поверхні збільшилася з 16,4 см² на контролі до 24,3 см² за внесення подвійної дози добрив. Маса коренів на одну рослину зростала з 16,4 до 19,1 г залежно від варіанта удобрення. Найбільш ефективною виявилася доза N30P30K30, яка забезпечила достовірне збільшення врожаю повітряно-сухих коренів на 3,37 ц/га (55,2 % до контролю), зеленої маси – на 70,1 ц/га (29,4 %) та насіння – на 1,42 ц/га (86,1 %). Подвійна доза добрив (N60P60K60) не завжди демонструвала пропорційне збільшення ефективності, що свідчить про доцільність використання помірних норм удобрення.Окрему увагу приділено вивченню оптимальної густоти стояння рослин. Встановлено, що максимальна продуктивність досягалася за густоти 110 тис. рослин/га із шириною міжрядь 45 см.Такі насадження формували врожай повітряно-сухих коренів на рівні 23,5 ц/га, що на 5,4 ц/га перевищувало показники за густоти 60 тис. рослин/га. Результати дослідження мають важливе практичне значення для розробки ресурсозберігаючих технологій вирощування оману високого. Вони доводять ефективність застосування мінеральних добрив у нормі N30P30K30, що дає змогу отримати значний приріст врожаю за оптимальних витрат. Отримані дані можуть бути використані для вдосконалення агротехніки вирощування цієї цінної лікарської культури в умовах Полісся та подібних за кліматичними умовами регіонів.
Посилання
Біленко В.Г. Технологія вирощування лікарських рослин і використання їх у медичній та ветеринарній практиці : навчальний посібник. Київ : Арістей, 2007. 656 с.
Вожегова Р.А., Лиховид П.В., Біляєва І.М. Сучасний стан, перспективи та напрями розвитку виробництва лікарських рослин в Україні. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. Херсонський державний аграрно-економічний університет. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 118. С. 57–67. https://doi.org/10.32851/2226–0099.2021.118.7.
Дудченко Л Г., Козяков А.С., Кривенко В.В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові речовини : підручник. Київ : Наукова думка, 1989. 304 с.
Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії. Вінниця, 2014. 332 с.
Жарінов В.І., Остапенко А.І. Вирощування лікарських, ефіроолійних, пряносмакових рослин. Київ : Вища шк., 1994. 231 с.
Климчук О.В. Лікарські рослини. Технологія вирощування : навчальний посібник. Вінниця, 2012. 187 c.
Котуков Г.К. Культивовані і дикорослі лікарські рослини : довідник. Київ : Наук. думка, 1974.
Лихочвор В.В., Борисюк В.С., Дубковецький С.В., Онищук Д.М. Лікарські рослини. Значення, біологічні та ботанічні особливості, технологія вирощування, заготівля. Львів : Укр. Технології, 2003. 272 с.
Мірзоєва Т.В. Аналіз сучасного стану виробництва лікарських рослин в Україні. Приазовський економічний вісник. 2018. № 6 (11). С. 62–67. [Електронний ресурс] URL: http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/6_11_uk/14.pdf (дата звернення 10.04.2025).
Рахметов Д.Б., Стадничук Н.О., Корабльова О.А. та ін. Нові кормові, пряносмакові та овочеві інтродуценти в Лісостепу і Поліссі України. Київ : Фітосоціоцентр, 2004. 162 с.
Рябчун В.К., Кузьмишина Н.В., Богуславський Р.Л., Безугла О.М., Музафарова В.М., Бондаренко В.М., Докукіна К.І. Інтродукція рослин як пріоритетний напрям наукової і практичної діяльності Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 24. С. 11–26. https://doi.org/10.36814/pgr.2019.24.01.
Шевченко Т., Глущенко Л. Інтродукція лікарських рослин цукрознижуючої дії та природних цукрозамінників. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2016. № 73. С. 449–449.
Islamov A.Kh., Zaripova R.Sh., Murodova T.M., Gaibullaeva O.O. Propagation of Inula hele- nium L. Plant and determination of elements content and biological characteristics. Research Jet Journal of Analysis and Inventions. 2024. Vol. 5 (4). P. 15–23.
Jevđović D.R., Filipović M.V., Radanović O.D., Maletić M.R. Variranje prinosa korena omana u odnosu na genotipu. Naučno – stručno savjetovanje agronoma Republike Srpske sa međunarodnim učešćem ‘Proizvodnja hrane u uslovima otvorenog tržišta’. Teslić. Republika Srpska. 2004. 15–18 mart. 61 р.
Kovačević N. Fiziološki aktivni sastojci biljaka familije Asteraceae. Arhiv za farmaciju. 1995. Vol. 45 (5). Р. 183–198.
Stepanović B., Radanović D., Kisgeci J. Kultivacija lekovitog i aromatičnog bilja u Srbiji. XXV Savetovanja o lekovitim i aromatičnim biljkama. Bajina Bašta. 2002. 9–14 jun. Р. 62–63. [Електронний ресурс] URL: http://journalagroeco.org.ua/article/view/248267 (дата звернення: 20.04.2025).
