РАДІОАКТИВНІ ОПАДИ В АТМОСФЕРІ ТА ЇХ РАДІОЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ У КОНТЕКСТІ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.12.2025.34Ключові слова:
опади з атмосфери, радіонукліди, потужність ефективної дози, радіоактивна хмара, радіоекологічний моніторингАнотація
Актуальність представлених досліджень пов’язана з підвищеною увагою до організації радіаційного та радіоекологічного моніторингу на території України під час військових дій. Це пов’язано з підвищенням ризиків радіоекологічних аварій, загрози зміни радіаційної ситуації, потрапляння радіонуклідів в атмосферне повітря внаслідок постійних обстрілів з боку РФ ракетами та безпілотниками територій поблизу АЕС. Метою є проведення радіоекологічних досліджень з оцінювання радіонуклідного складу опадів з атмосфери в м. Миколаєві та Миколаївській області, потужності ефективної дози атмосферного повітря та розроблення пропозицій для оптимізації радіоекологічного моніторингу атмосферного повітря під час військових дій. Методами дослідження виступали аналіз сучасної системи радіаційного моніторингу атмосферного повітря в Україні, аналіз випадків фіксації зміни радіонуклідного складу атмосферного повітря через пересування радіоактивної хмари, результати власних спостережень за рівнем потужності ефективної дози й радіометрії проб опадів з атмосфери.У статті представлено матеріали досліджень за потужністю ефективної дози, рівнем загальної бета-активності опадів з атмосфери, вмістом 137Сs в опадах з атмосфери в місті Миколаєві у 2023–2024 рр., порівняльного аналізу з показниками в минулі роки та в населених пунктах Миколаївщини. Для повноти оцінювання ефективності й оперативності наявної системи радіоекологічного моніторингу атмосферного повітря представлено аналіз результатів радіометрії проб атмосферного повітря на Миколаївщині під час пересування радіоактивної хмари з 106Ru восени 2017 р. Наукова новизна полягає у розширенні уявлення про формування радіоекологічної ситуації під час військових дій, яка може визначатися розповсюдженням у просторі чистих бета-випромінюючих радіонуклідів і потребуватиме додаткового її обстеження. Практична значущість представлених результатів полягає в отриманні даних польових досліджень для дозиметрії населення м. Миколаєва та Миколаївщини під час військових дій РФ, для картографічного моделювання поточного формування індивідуальної та колективної дози зовнішнього опромінення населення на визначених територіях.
Посилання
Барбашев С.В., Скалозубов С.І. Радіаційний вплив аварії на АЕС «Фукусіма-1» на навколишнє середовище і населення та оцінка радіаційних ризиків від запроектних аварій на АЕС з ВВЕР-1000. Ядерна та радіаційна безпека. 2012. № 1. С. 10–15. https://doi.org/10.32918/nrs.2012.1(53).02.
Бібік T., Борзенков В., Остапенко І. Захищеність ядерних установок та збройні конфлікти: уроки України. Ядерна та радіаційна безпека. 2025. № 1 (105). С. 62–69. https://doi. org/10.32918/nrs.2025.1(105).07.
Вітько В. Брудна бомба на ЗАЕС. Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення : збірник наукових статей. Харків, 2022. С. 92–99.
Вітько В. Про можливі наслідки ядерної аварії на Запорізькій АЕС. Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення : збірник наукових статей. Харків. 2023. С. 85–91.
Вітько В., Карташов В., Хабарова Г. Радіаційний вплив АЕС України на кордоні суміжних країн. Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення : збірник наукових статей. Харків, 2020а. С. 110–114.
Вітько В.І., Карташов В.В., Хабарова Г.В. Оцінка транскордонного впливу викидів радіонуклідів АЕС України при нормальних та аварійних умовах експлуатації. Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки : збірник наукових праць. Харків, 2020б. С. 92–98.
Калда Г.С., Шевеля В.В., Рибалка К.А. Аналіз радіоактивного забруднення регіонів України та Польщі. Український журнал будівництва та архітектури. 2022. № 6 (012). С. 59–65. https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.271222.59.911.
Кустов М., Слепужніков E., Ліповой В, Хмирьов І., Дадашов I., Бускін O. Процедура реалізації методу штучного осадження радіоактивних речовин з атмосфери. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. № 3 (83). С. 13–25. https://doi.org/10.32918/nrs.2019.3(83).02.
Литвиненко А.С. Військово-технологічні та соціогуманітарні дослідження в Національній Академії наук України під час російсько-української війни. Наука та наукознавство. 2023. № 2 (120). С. 95–115. https://doi.org/10.15407/sofs2023.02.003.
Новосьолов Г., Масько М. Про радіаційний вплив Запорізької та Южно-Української АЕС на навколишнє середовище. Ядерна енергетика та довкілля. 2019. № 2 (14). С. 58–70. https://doi.org/10.31717/2311–8253.19.1.8.
Томілін Ю. Радіаційна обстановка навколо Південноукраїнської атомної електростанції у передпусковий період (зняття нульового фону) : звіт НДР. Миколаїв, 1980. 147 с.
Фаррахов О. Вражаючі фактори радіоактивного і хімічного забруднення атмосфери. Аналіз існуючих методів захисту населення. Грааль науки. 2022. № 17. С. 171–176. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.07.2022.030.
Chen B., Li Z., Yang Z. Nuclear Accident Emergency Response System: Radiation Field Estimation and Evacuation. Sustainability. 2022. No. 14. P. 5663. https://doi.org/10.3390/su14095663.
Gellenoncourt A., Ayoub A., Haruko M. Wainwright. Optimizing radiation monitoring networks to improve emergency response strategies during nuclear power plant accidents. Scientific Reports. 2025. No. 15. P. 11914. https://doi.org/10.1038/s41598-025-95571-0.
Iatsyshyn A.V., Ivaschenko T.G., Matvieieva I.V., Zakharchenko J.V., Lahoiko A.M. Development of recommendations for improving the radiation monitoring system of Ukraine. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science. 2023. No. 1254 (2023). P. 012109. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1254/1/012109.
Fujibuchi T., Iwaoka K., Shimada Y., Nabatame K. The Accident at Tokyo Electric Power Company Incorporated’s Fukushima Daiichi Nuclear Power Station: A Review of Radiation-Exposed Medical Care and Waste (Secondary Publication). Journal of Radiation Protection and Research. 2024. Vol. 49 (2). P. 65–67. https://doi.org/10.14407/jrpr.2023.00738.
Povinec P., Katsumi H., Yutaka T. Fukushima Accident. 10 years after. 2021. 559 р. https://doi.org/10.1016/C2017-0-03914-9.
Shogo T., Takeshi I., Takayuki I., Masako K. Review of Articles Related to the Accident at the Fukushima Daiichi Nuclear Power Station Published in the Japanese Journal of Health Physics: Opinion and Others (Secondary Publication). Journal of Radiation Protection and Research. 2025. Vol. 50 (1). P. 1–9. https://doi.org/10.14407/jrpr.2023.00703.
