ЗМІНИ ВМІСТУ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ У ТКАНИНАХ КАРАСЯ ЗВИЧАЙНОГО (CARASSIUS CARASSIUS L. ) ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ МАРКЕР БІОІНДИКАЦІЇ ТОКСИЧНОЇ ДІЇ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.8Ключові слова:
нуклеїнові кислоти, РНК/ДНК, риби, токсиканти, метаболізм, печінка, тканини, біоіндикаціяАнотація
У статті представлено результати експериментального дослідження впливу токсикантів різної природи на нуклеїновий гомеостаз у тканинах Carassius carassius. Вивчено зміни кількісного вмісту РНК, ДНК та співвідношення РНК/ДНК у чотирьох типах тканин (печінка, білі м’язи, мозок, зябра) за умов дії мікотоксину T2 (2 мг/дм³), афлатоксину B1 (1 мг/дм³), солі свинцю (5 мг/дм³ у перерахунку на іон Pb²⁺), гербіциду Зенкор (3 мг/дм³) та лаурилсульфату натрію (2 мг/дм³).Зразки одержано від дворічних карасів, яких утримували в акваріумних умовах упродовж 14 діб.Кількісний вміст нуклеїнових кислот у тканинах визначали спектрофотометричним методом, реєстрували екстинкції для РНК за 260 і 286 нм, а для ДНК – за 268 і 284 нм. Співвідношення РНК/ДНК розраховували як інтегральний індикатор метаболічної активності.Результати показали, що вміст ДНК у тканинах залишався стабільним за всіх умов, що свідчить про збереження клітинної маси. Натомість вміст РНК вірогідно знижувався під впливом усіх токсикантів, з максимальним зменшенням у печінці та м’язах за дії мікотоксину Т2 (зниження до 40–50%) та іонів свинцю. У цих тканинах також спостерігалося найсуттєвіше зниження співвідношення РНК/ДНК – на 40% (p < 0,05) та 34% (p < 0,05) щодо контролю. Водночас у таких менш метаболічно активних тканинах, як мозок і зябра, зафіксовано значуще зниження РНК/ДНК, що свідчить про системний характер стресової реакції. Виявлено, що мікотоксин Т2 й іони Pb²⁺ мають найпотужніший інгібувальний ефект на біосинтетичну активність клітин, тоді як Зенкор і лаурилсульфат спричиняли помірні, але достовірні зміни.Отже, співвідношення РНК/ДНК продемонструвало високу чутливість до впливу різних типів ксенобіотиків і може бути використане як ефективний біохімічний маркер у системах біоіндикації і моніторингу якості водного середовища.
Посилання
Апецько А.М., Симонова Н.А., Мехед О.Б. Зміни біохімічних показників в органах та тканинах коропа лускатого Сyprinus carpio L. за дії гербіцидів у поєднанні із солями цинку. Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології : збірник наукових праць. Харків, 2021. С. 9–13.
Афанасьєва К.С., Чопей М.І. Сучасні методи молекулярної біології. Київ : КНУ імені Т.Г. Шевченка, 2024. 129 с.
Грубінко В.В. Інтегральна оцінка токсичного ураження у біологічних системах. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Біологія». 2005а. № 3. С. 111–114.
Грубінко В.В. Системна оцінка метаболічних адаптацій у гідробіонтів. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Біологія». 2005b. № 2. С. 36–39.
Желай М.В., Полотнянко Л.В., Ячна М.Г., Мехед О.Б., Третяк О.П. Вплив мікотоксину Т2 на іхтіологічні показники коропових риб. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Біологія». 2023a. Т. 84. № 1. С. 35–40. https://doi.org/10.25128/2078-2357.24.1.5.
Желай М.В., Ячна М.Г., Мехед О.Б., Третяк О.П. Адаптивні зміни іхтіологічних показників коропових риб за дії мікотоксину Т2. Природні ресурси прикордонних територій в умовах зміни клімату : збірник наукових праць. Чернігів, 2023b. С. 77–78.
Матюшко С.М., Мехед О.Б. Зміни вмісту аденілатів у тканинах коропа за дії мікотоксину Т2. Biota. Human. Technology. 2024. № 3. С. 78–83. https://doi.org/110.58407/bht.3.24.5.
Мехед О.Б. Вплив мікотоксину Т2 на деякі біохімічні показники гідробіонтів. Молюски: результати, проблеми і перспективи досліджень : збірник наукових праць. Житомир, 2024. С. 19–21.
Мехед О.Б. Вплив токсикантів різної хімічної природи на вміст нуклеїнових кислот в організмі коропа різного віку. Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології : збірник наукових праць. Тернопіль, 2013a. С. 203–205.
Мехед О.Б. Вміст нуклеїнових кислот в органах та тканинах коропа залежно від умов утримання. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Біологія». 2013b. № 3 (56). С. 73–78.
Мусієнко Н.Г., Жиденко А.О., Мехед О.Б., Коваленко О.М. Вплив пестицидів на морфологічні показники коропа. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Біологія». 2005. № 3 (26). С. 319–321.
Ніколаєнко Т.М., Іващенко М.О., Іващенко Н.В., Мехед О.Б. Адаптивні зміни показників крові коропа лускатого (Cyprinus carpio Linnaeus, 1758) як відповідь на забруднення води. Природні ресурси прикордонних територій в умовах зміни клімату : збірник наукових праць. Чернігів, 2023. С. 99–100.
Пантюшенко І.М., Мехед О.Б., Третяк О.П. Особливості нуклеїнового гомеостазу цьогорічки коропа за токсичних умов утримання. Екологічний інтелект – 2012 : збірник наукових праць. Дніпропетровськ, 2012. С. 63–65.
Полотнянко Л.В., Мехед О.Б. Зміни біохімічних показників у тканинах коропа лускатого (Cyprinus carpio L.) під дією мікотоксину Т2. Актуальні проблеми дослідження довкілля : збірник наукових праць. Суми, 2023a. С. 205–207.
Полотнянко Л.В., Мехед О.Б. Накопичення мікотоксинів у м’язах коропа лускатого (Cyprinus carpio Linnaeus, 1758) при згодовуванні корму, контамінованого T2-токсином. Природні ресурси прикордонних територій в умовах зміни клімату : збірник наукових праць. Чернігів, 2023b. С. 105–106.
Gilbey J., Carvalho G., Castilho R., Coscia I., Coulson M.W., Dahle G., Derycke S., Francisco S.M., Helyar S.J., Johansen T., Junge C., Layton K.K., Martinsohn J., Matejusova I., Robalo J.I., Rodríguez-Ezpeleta N., Silva G., Strammer I., Vasemägi A., Volckaert F.A. Life in a drop: Sampling environmental DNA for marine fishery management and ecosystem monitoring. Marine Policy. 2021. № 124. P. 104331–104331. https://doi.org/10.1016/j.marpol.2020.104331.
Lowry O., Rosebrough N., Farr A., Randall R. Protein measurement with the Folin phenol reagent. Journal Biological Chemistry. 1951. № 193. P. 265–275.
Marques V., Milhau T., Albouy C., Dejean T., Manel S., Mouillot D., Juhel J. GAPeDNA: Assessing and mapping global species gaps in genetic databases for eDNA metabarcoding. Diversity and Distributions / T. Dutta (Ed.). 2021. № 27 (10). P. 1880–1892. https://doi.org/10.1111/ddi.13142.
Pawlowski J., Bonin A., Boyer F., Cordier T., Taberlet P. Environmental DNA for biomonitoring. Molucular Ecology. 2021. № 30 (13). Р. 2931–2936. https://doi.org/10.1111/mec.16023.
Polotnianko L., Mekhed O. Changes in the morphological indicators of carp under the action of mycotoxin T2. Biota. Human. Technology. 2024. № 3. P. 69–76. https://doi.org/10.58407/bht.3.24.4.
Stat M., John J., DiBattista, J.D., Newman S.J., Bunce M., Harvey E.S. Combined use of eDNA metabarcoding and video surveillance for the assessment of fish bioddiversity. Conservation Biology. 2019. № 33 (1). P. 196–205. https://doi.org/10.1111/cobi.13183.
Yatsenko I.V., Bohatko N.M., Bulgakova N.V. Hygiene and expertise of food hydrobionts and their processing products. Part 1 : Hygiene and expertise of fishery products : A textbook. Kharkiv : Disa Plus, 2017. 168 р.
Veilleux H.D., Misutka M.D., Glover C.N. Environmental DNA and environmental RNA: Current and prospective applications for biological monitoring. Science of the Total Environment. 2021. № 782. P. 146891–146891. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.146891.
World Medical Association. World Medical Association Declaration of Helsinki. Ethical principles for medical research involving human subjects. Bulletin of the World Health Organization. 2001. № 79 (4). P. 373–374. URL: https://iris.who.int/handle/10665/268312.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
