СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО РОКУ НА МЕТЕОСТАНЦІЇ ЛУЦЬК І ТЕНДЕНЦІЇ ЇЇ ЗМІН УПРОДОВЖ 2001–2024 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.17Ключові слова:
Волинська область, клімат, лінійний тренд, метеорологічна пора року, метеостанція Луцьк, природний рік, статистична значущість лінійного тренду, фенологічний сезонАнотація
Структура природного року є важливим індикатором регіональних проявів кліматичних змін у помірному поясі. Аналіз тривалості та часових меж метеорологічних пір року дає можливість простежити трансформації сезонної ритміки природних процесів і оцінити масштаби кліматичних змін на локальному рівні. Мета дослідження полягала в з’ясуванні тенденцій змін тривалості й часових меж метеорологічних пір року на метеостанції Луцьк упродовж 2001–2024 років з використанням методів камеральної обробки даних (математико-статистичний, графічний, порівняльний аналіз) Волинського обласного центру з гідрометеорології про дати переходу середньодобових температур повітря через критичні значення 0 і +15℃ для оцінювання статистичної значущості лінійних трендів досліджуваних параметрів. Установлено, що у структурі природного року домінує літо (приблизно 33%), найменшу частку становить зима (трохи більше за 17%), а весна й осінь охоплюють майже однакові частки – по 24–25%. У середньому тривалість зими на метеостанції Луцьк становить 64, весни – 92, літа – 119, осені – 90 днів. Для зими й осені характерні тенденції зменшення їхньої тривалості, а для літа й весни – зростання. Зміни тривалості зимового й весняного сезонів є статистично значущими. Тривалість літа зростає насамперед вересневими днями, а тривалість весни збільшується через домінування додатних температур у січні та лютому. Тривалість метеорологічної зими скорочується через потепління в холодний період року. Особливе значення мають виявлені випадки аномально коротких зим, зокрема й відсутність зимового сезону у Волинській області у 2022/2023 роках (1 день), що є нетиповим явищем для помірного клімату. Осінній сезон, попри слабо виражену тенденцію до зменшення його тривалості, є найбільш стабільним за тривалістю. Змінюються лише його хронологічні межі, зміщуючись до зими. Означені закономірності узгоджуються із сучасними тенденціями подовження теплого періоду року в помірному кліматичному поясі.Результати дослідження можуть бути корисними для вивчення агрокліматичного, біокліматичного, рекреаційного потенціалів міста та прилеглих територій.
Посилання
Киналь О. Тривалість та часові межі кліматичних сезонів у Чернівцях на зламі ХХ–ХХІ ст. Проблеми гірського ландшафтознавства. 2014. Вип. 1. С. 101–108.
Кліматологічні дослідження та перспективи їх розвитку. УкрГМЦ [Електронний ресурс]. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Klimatolohichni-doslidzhennya (дата звернення 11.07.2025).
Мельничук М., Мілінчук В., Павловська Т. Тривалість і часові рамки метеорологічної зими на метеостанції Луцьк. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень : матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів,17 травня 2022 р., м. Луцьк. Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2022. С. 133–136.
Осадча В., Бабіченко В. Клімат Києва. Київ : Ніка-Центр, 2010. 320 с.
Павловська Т., Бакалейко В., Геналюк Р. Температурний режим на метеостанції Луцьк в умовах сучасних кліматичних змін. Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення : збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 11–12 червня 2020 р. Херсон : ДВНЗ «ХДАУ», 2020а. С. 172–176.
Павловська Т., Білецький Ю., Валянський С. Просторовий розподіл і режим випадання атмосферних опадів у Волинській області. Географічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2024a. Вип. 3. С. 13−23. https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2024.3.02.
Павловська Т., Білецький Ю., Ступницька М. Тривалість і часові рамки кліматичних сезонів на метеостанції Ковель. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів : матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Луцьк, 8–9 квітня 2021 р. / за ред. Ю. Барського, С. Пугача. Луцьк : ПП Іванюк В.П., 2021а. С. 70–72.
Павловська Т., Білецький Ю., Ступницька М. Тривалість і часові рамки кліматичних сезонів на метеостанції Світязь. Сучасна наука та освіта Волині : збірник матеріалів Науково- практичної онлайн-конференції, м. Луцьк, 20 листопада 2020 р. / упоряд., гол. ред. О. Ройко. Луцьк : Вежа-Друк, 2020b. С. 181–182.
Павловська Т., Климюк В., Білецький Ю., Геналюк Р. Вітровий режим на метеостанції Луцьк (2001–2018 рр.). Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення : збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 11–12 червня 2020 р. Херсон : ДВНЗ «ХДАУ», 2020c. С. 189–192.
Павловська Т., Кондратчук О., Михалюк А., Ройко С. Режим випадання опадів на мете- останції Луцьк упродовж 2001–2022 рр. Ricerche scientifiche e metodi della loro realizzazione: esperienza mondiale e realtà domestiche : Raccolta di articoli scientifici “ΛΌГOΣ” con gli atti della VI Conferenza scientifica e pratica internazionale, Bologna, 15 novembre, 2024. Bologna ; Vinnytsia : Associazione Italiana di Storia Urbana & UKRLOGOS Group LLC, 2024b. С. 385–390. https://doi.org/10.36074/logos-15.11.2024.085.
Павловська Т., Мельничук М., Гарасимяк Л. Тривалість і часові рамки метеорологічної весни у Волинській області на початку ХХІ ст. Rozwój nowoczesnej edukacji i nauki – stan, poblemy, perspektywy. Tom Х : Efekty uczestnictwa w rozwoju nauk i edukacji na odległość / Red. : J. Grzesiak, I. Zymomrya, W. Ilnytskyj. Konin ; Użhorod ; Chersoń : Poswit, 2021b. S. 297–299.
Павловська Т., Мельничук М., Ступницька М. Тривалість і часові рамки зимового сезону у Волинській області на початку ХХІ ст. Актуальні проблеми регіональних досліджень : матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Луцьк, 11 грудня 2020 р. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2020d. С. 30–32.
Павловська Т., Пархомук О., Нікон О. Тривалість і часові рамки кліматичних сезонів на метеостанції Маневичі (Волинська область). Географія та туризм : матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, м. Харків, 28 лютого – 1 березня 2023 р. / за заг. ред. Ю. Муромцевої. Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2023а. С. 209–215.
Павловська Т., Стельмах В. Просторово-часова динаміка змін відносної вологості повітря у Волинській області. Science, technology and innovation in the context of global transformation : Scientific monograph. Riga : Baltija Publishing, 2024. С. 65–95. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-499-3-4.
Павловська Т., Федонюк М., Рудик О. Температурний режим повітря у Волинській області : хронологічний та хорологічний аспекти. Географічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2023b. Вип. 1. С. 39–48. https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2023.1.04.
Проведення просторового аналізу змін водного режиму басейнів поверхневих водних об’єктів на території України внаслідок зміни клімату : звіт про НДР / УкрГМІ ДСНС України та НАН України. Київ, 2013. 228 с.
Скобало О., Горбань І., Гребельна В. Фенокліматична періодизація в заповіднику «Розточчя». Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 2013. Вип. 63. С. 98–109.
Сніжко С., Шевченко О. Урбометеорологічні аспекти забруднення атмосферного повітря великого міста. Київ : Обрії, 2011. 297 с.
Тарасюк Н., Тарасюк Ф. Регіональні дослідження сучасного клімату Волині. Актуальні проблеми країнознавчої науки : матеріали ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Луцьк, 15–16 листопада 2016 р. / за ред. В. Лажніка. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. С. 259–263.
Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України [Електронний ресурс]. URL: https://uhmi.org.ua (дата звернення 20.05.2025).
Феркаляк В. НПП «Верховинський»: архівний сайт. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України [Електронний ресурс]. URL: https://nppver.at.ua/news/rik_kalendarnij_chi_rik_fenologichnij/2019-03-19-711 (дата звернення 14.05.2025).
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського [Електронний ресурс]. URL: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua (дата звернення 20.05.2025).
Шульгіна Л. Фенологічні спостереження над деревними та кущовими рослинами. Київ : Наукова думка, 1966. 152 с.
Blöschl G., Hall J., Parajka J., Perdigão R.A.P., Merz B., Arheimer B., Aronica G.T., Bilibashi A., Bonacci O., Borga M. et al. Changing climate shifts timing of European floods. Science. 2017. Vol. 357 (6351). P. 588–590.
IPCC. Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press, 2021. 2391 p.
Ihne E. Phaenologische Karte des Frühlingseinzugs im Großherzogtum Hessen. Darmstadt : Verlag der Landwirtschaftskammer, 1911. 25 p.
Köppen W. Die Klimate der Erde. Grundriss der Klimakunde. Berlin : Walter de Gruyter, 1923. 369 p.
Menzel A., Yuan Y., Matiu M., Sparks T., Scheifinger H., Gehrig R., Estrella N., Jakisic L., Janise A., Koch E. et al. Climate change fingerprints in recent European plant phenology. Global Change Biology. 2020. Vol. 26 (4). P. 2599–2612. https://doi.org/10.1111/gcb.15000.
Rutishauser T., Luterbacher J., Defila C., Frank D., Wanner H. Swiss spring plant phenology 2007: Extremes, a multi‐century perspective, and changes in temperature sensitivity. Geophysical Research Letters. 2008. Vol. 35. P. L05703. https://doi.org/10.1029/2007GL032545.
Schwartz M.D. Phenology and springtime surface-layer change. Monthly Weather Review. 1992. Vol. 120. P. 2570–2578.
Schwartz M.D., Ahas R., Aasa A. Onset of spring starting earlier across the Northern Hemisphere. Global Change Biology. 2006. Vol. 12. P. 343–351. https://doi.org/10.1111/ j.1365-2486.2005.01097.x.
Sparks T.H., Menzel A. Observed changes in seasons: an overview. International Journal of Climatology. 2002. Vol. 22 (14). P. 1715–1725. https://doi.org/10.1002/joc.821.
Templ B., Koch E., Bolmgren K., Ungersböck M., Paul A., Scheifinger H. et al. Pan European Phenological database (PEP725): a single point of access for European data. International Journal of Biometeorology. 2018. Vol. 62. P. 1109–1113. https://doi.org/10.1007/s00484-018-1512-8.
Twardosz R., Kossowska-Cezak U. Exceptionally cold and mild winters in Europe (1951–2010). Theoretical and Applied Climatology. 2016. Vol. 125. P. 399–411. https://doi.org/10.1007/s00704-015-1524-9.
USA National Phenology Network [Електронний ресурс]. URL: https://www.usanpn.org (дата звернення 20.05.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
