ДИНАМІКА РОСЛИННОСТІ СУХОДОЛУ НА ТЕРИТОРІЇ КАР’ЄРІВ ЯК МОДЕЛЬ ПОСТМІЛІТАРНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ДИКОЇ ПРИРОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.7Ключові слова:
екосистеми, природна динаміка, вектори та темпи динаміки. антропогенна трансформаціяАнотація
Стаття присвячена пошуку підходів до прогнозування відновлення природної рослинності суходолу на територіях, що постраждали від ведення військових дій. Масштаби військових дій на території України є причиною появи великих площ територій, рослинний покрив яких був помітно порушений. Після деокупації цих територій актуальним стає питання відновлення природної рослинності та рекультивації. Натепер у нас дуже мало даних про такі типи постмілітарних впливів на довкілля. Це спричинить низку проблем під час відновлення рослинного покриву. Щоб максимально підвищити ефективність повоєнного відновлення природи, необхідно підібрати найбільш відповідні моделі. Одним із підходів є розроблення прогностичних алгоритмів відновлення рослинності на основі моделей автогенних сукцесій у районі, де ведеться видобування корисних копалин відкритим способом. Метою дослідження є побудова прогностичних алгоритмів відновлення постмілітарних екосистем на основі моделей динаміки рослинності в районі піщаних кар’єрів. Відповідно до мети поставлено такі завдання: визначити фітоценотичний склад рослинності на території піщаних кар’єрів; визначити основні напрями динаміки розвитку рослинності на території піщаних кар’єрів; розробити прогностичні алгоритми відновлення рослинності, порушеної військовими діями. Матеріалами дослідження є повні геоботанічні описи, зроблені загальноприйнятими методами: маршрутно-експедиційними, напівстаціонарними та стаціонарними, у період із 2004 до 2022 року. Нами було встановлено, що динаміка відновлення рослинності залежить від властивостей едафотопу і не залежить від способу його руйнування. Ключовими характеристиками едафотопу, які впливають на темпи та вектори динаміки, є розміри його часточок, рівень зволоженості, кількість елементів мінерального живлення, сусідство з певними типами фітоценозів, наявність водонепроникного шару, банку насіння, антропогенного тиску. Оскільки темпи та вектори відновлення рослинності не залежать від способу порушення її цілісності, то для прогнозів постмілітарного відновлення масивів дикої природи можна використовувати моделі динаміки рослинних угруповань у районі гірничих виробітків відкритого типу.
Посилання
Дідух Я.П., Хом’як І.В. Оцінка енергетичного потенціалу екотопів залежно від ступеня їх гемеробії на прикладі Словечансько-Овруцького кряжу. Укр. ботан. журн. 2007. №1. С. 235–243. Продромус рослинності України / Д.В. Дубина та ін. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.
Тимченко А.Ю., Хом’як І.В. Автогенні сукцесії в екосистемах гірничих виробок в долині річки Гуйва. Біологічні дослідження – 2019: збірник наукових праць. Житомир : «Полісся». 2019. С. 353–354.
Хом’як І.В. Особливості антропогенного впливу на природну динаміку екосистем Українського Полісся. Екологічні науки. 2018. №1 (20), T. 2. С. 69–73.
Хом’як І.В., Василенко О.М., Гарбар Д.А., Андрійчук Т.В., Костюк В.С., Власенко Р.П., Шпаковська Л.В., Демчук Н.С., Гарбар О.В., Онищук І.П., Коцюба І.Ю. Методологічні підходи до створення інтегрованого синфітоіндикаційного показника антропогенної трансформації. Екологічні науки. 2020. № 5 (32), T. 1. С. 136–141.
Хом’як І.В., Гарбар Д.А., Андрійчук Т.В., Костюк В.С., Власенко Р.П. Динаміка відновлюваної рослинності піщаних кар’єрів Житомирського Полісся. Екологічні науки. 2021. № 6 (39). С. 204–207.
Хом’як І.В. Синтаксономія відновлюваної рослинності кар’єрів Центрального Полісся. Український ботанічний журнал. 2022. №79 (3). С.142–153.
Alpatova O., Maksymenko I., Patseva I., Khomiak I., Gandziura V. Hydrochemical state of the post-military operations water ecosystems of the Moschun, Kyiv region. XVI International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment”. Kyiv. 15–18 November 2022.
Atiyeh B.S., Gunn S.W., Hayek S.N. Military and Civilian Burn Injuries During Armed Conflicts. Annals of Burns and Fire Disasters. 30 December 2007. Vol. 20, No 4. P. 203–215.
Hagen Dagmar, Evju Marianne, Henriksen Pål Skovli, Solli Svein, Erikstad Lars, Bartlett Jesamine. From military training area to National Park over 20 years: Indicators for outcome evaluation in a large-scale restoration project in alpine Norway. Journal for Nature Conservation. April 2022. Vol. 66. P. 125-126.
Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur, 2009. 84 p.
Hourdequin Marion, Havlick David G. Ecological Restoration in Context: Ethics and the Naturalization of Former Military Lands. Ethics, Policy & Environment Vol. 14. 2011 [Електронний ресурс]. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13668791003778891 (дата звернення 05.05.2023)
Jacobson Susan K., and Marynowski Susan B. M.S. New Model for Ecosystem Management Interpretation: Target Audiences on Military Lands. Journal of Interpretation Research. 1998. Vol. 3. No 1. P. 1–20.
Khomiak Іvan, Harbar Oleksandr, Demchuk Nataliia, Kotsiuba Іryna and Onyshchuk Іryna Abovegraund phytomas dynamics in autogenic succession of an ecosystem. Forestry ideas. 2019. Vol. 25, № 1 (57). Р. 136–146.
Morel Jean Louis, Chenu Claire & Lorenz Klaus. (2015) Ecosystem services provided by soils of urban, industrial, traffic, mining, and military areas (SUITMAs). Journal of Soils and Sediments. Vol. 15. P. 1659–1666.
Westhoff V, Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation. Ed. By R.H. Whittaker. The Hague, 1973. P. 619–726.
