АНАЛІЗ ГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГІРСЬКОЛИЖНИХ ТРАС ДЛЯ ОЦІНКИ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
DOI:
https://doi.org/10.35433/naturaljournal.1.2023.123-142Ключові слова:
гірськолижний туризм, морфометричні характеристики траси, поздовжній і поперечний профіль траси, якість, Українські Карпати.Анотація
Дослідження присвячено оцінці туристичного потенціалу трас для катання на гірськолижних курортах Українських Карпат. Предметом дослідження є аналіз природних (геоморфологічних) характеристик трас і встановлення їх впливу на її спеціалізацію і придатність для катання. Вибрано 24 траси, які розміщені на семи гірськолижних курортах в різних частинах Українських Карпат. Для кожної з них виконано побудову поздовжніх і поперечних профілів по цифровій моделі рельєфу за допомогою QGIS. Отримані профілі дозволили визначити геоморфологічні характеристики і виконати візуальну оцінка полотна траси. На кожний курорт складені картосхеми, які відображають конфігурацію гірськолижних спусків. Встановлено середній ухил гірськолижних трас, який складає 9,5° (максимальний – 13°, мінімальний – близько 3°) та його вплив на її складність. Протяжність трас змінюється від 1 км до 4 км, більшість з них має довжину до 1,8 км. Перепад висот становить від 50 м до 550 м, середнє – 315 м. Візуальна оцінка профілів виявила суттєві нерівності, затяжні і ділянки траси з оберненим ухилом, які можуть погіршувати якість катання і становити небезпеку для гірськолижників. Більшість горизонтальних профілів є опуклими або рівними, що не є оптимальним для катання. Крім того, наявність пагорбів утворює «мертві зони». Перелік морфометричних характеристик доповнено поперечним профілем полотна траси (опуклий, ввігнутий, рівний, похилий). Більшість трас на вітчизняних гірськолижних курортах мають опуклі поперечні профілі або суттєвий їх нахил, що теж не є перевагою. В табличному вигляді подано клас складності, довжину трас (точніше, горизонтального прокладення), перепад висот, крутизну схилу і наявність ділянки для гальмування. У висновках визначено слабкі і сильні сторони вітчизняних курортів. Встановлено, що гірськолижні траси Українських Карпат є схожими за своїми геоморфологічними характеристиками і призначені для осіб, не вибагливих до катання. Тому вони поступаються іноземним курортам в межах Карпат. Відповідно, вітчизняні підприємці мають зосередитись на ціновій політиці та територіальній доступності, а також проектуванню нових трас і покращенні їх обслуговування.
Посилання
Байрак Г. Висвітлення морфометричних показників рельєфу методами ArcGIS Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій: матеріали міжнародного семінару (м. Львів, 11-14 вересня 2008 р.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2008. С. 135–140.
Байрак Г. Р. Можливості ГІС для відображення характеристик рельєфу і проявів сучасної екзодинаміки. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії, 2014. Випуск 19. С. 3–6.
Бахмат О. Визначення пересіченості рельєфу лижних бігових трас. Геодезія, картографія і аерофотознімання, 2009. Вип. 71. С. 152 – 157.
Боднарчук В. Г. Радянські Карпати. К.: Радянська школа, 1956. 179 с.
Волкова І. І., Кондакова Г. О. Розвиток спортивно-оздоровчого туризму в Україні Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм», 2014. Т. 1. Випуск 3. С. 151 – 156.
Воропай Л. І., Куниця М. О. Українські Карпати: Фізико-географічний нарис. К.: Радянська школа, 1968. 168 с.
Габчак Н. Ф. Гірський рельєф Закарпаття як складова розвитку екстремального туризму. Фізична географія та геоморфологія, 2011. Вип.1 (62). С. 55 – 61.
Габчак Н. Ф. Морфологічні особливості рельєфу, їх вплив на розташування і функціонування гірськолижних курортів Закарпаття. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2013. № 41. C. 41 – 42. Габчак Н. Ф. Морфометричний аналіз басейнових систем Закарпатської області. Наукові записки. Серія: Географія, 2007. Вип. № 1. С. 30 – 36.
Географічна енциклопедія України: у 3 т. T. 2. / Під ред. О. М. Маринича та ін. К.: Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1989. 480 с.
Гера О. В. Урахування топографічних особливостей рельєфу для оцінки складності лижних трас: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. тех. наук: спец. 05.24.01 «Геодезія, фотограмметрія та картографія». Львів, 2012. 22 с.
Денисова Д. О. Територіальна організація мережі гірськолижних курортів України. Географія та туризм, 2012. Вип. 18. С. 115–120. Кравчук Я. Геоморфологія Полонинсько-Чорногірських Карпат. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 187 с.
Медвідь Л., Кампов Н., Махлинець С. Територіальна організація гірськолижного туризму регіону. Рекреаційна географія і туризм, 2017. №2. С. 120 – 127.
Орещенко А. В. Джерела даних для тривимірних реалістичних картографічних моделей. Географія та туризм, 2010. Вип. 8. С. 140 – 148. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0240-12 .
Рудько Г. І., Кравчук Я. С. Інженерно-геоморфологічний аналіз Карпатського регіону України. Львів : Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2002. 172 c.
Сливка Р.О. Геоморфологія Вододільно-Верховинських Карпат. Львів : Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2001. 149 с.
Цись П.М. Геоморфологія УРСР. Львів, Львівський університет, 1962. 222 с.
Черлінка В. Р. Адаптація великомасштабних карт ґрунтів до їх практичного використання у ГІС. Агрохімія і ґрунтознавство, 2015. 84. С. 20 – 28.
Шульга Г. М., Онуфрів Я. О. Еволюція розвитку гірськолижних комплексів в Українських Карпатах. Містобудування та територіальне планування, 2013. Вип. 50. С. 749 – 758.
Covăsnianu A. Grigoraş I. R., State L.E., Balin D. Hogaş S. Balin I. Mapping Snow Avalanche Risk Using GIS Technique and 3D Modeling: Case Study Ceahlau National Park Romanian Journal of Physics, Vol. 56, Nos. 3–4, P. 476 – 483.
Mandarino A., Ferraris F., Firpo M. Understanding landscape evolution by using DEM analysis, low order channels gradient and Asymmetry Factor: the case study of the upper Scrivia river basin (Northern Apennines, Italy). Geomorphometry for Geosciences, 2015. P. 83 – 86.
Marek B., Ivan B. Spatial modelling of snow avalanche run-outs using GIS. GIS Ostrava, 2010. № 1. P. 24 – 27.
Miragaia1 D., Conde D., Soares J. Measuring Service Quality of Ski Resorts: An Approach to Identify the Consumer Profile The Open Sports Sciences Journal, 2015. № 9. P. 53 – 61. https://doi: 10.2174/1875399X01609010053.
Pehoiu G. Strategies regarding development of Romanian mountain tourism and sport – Actuality and perspectives. Latest Trends on Engineering Mechanics, Structures, Engineering Geology. Conference Paper July 2010. P. 539 – 544.
Popescu F. Terrain and Climatic Analysis of the Bâlea Valley for the Development of a Ski Resort. Analele Universităţii din Oradea. Seria Geografie, 2009. TOM XIX. P. 109 – 116.
Rathipraba M., Puhalzhenthi K., Preethi K., Sampath Kumar Mr.V., Mr. S. Manoj. Preparation of contouring, hill shade and slope map of erode district by using QGIS. International Journal of Intellectual Advancements and Research in Engineering Computations, 2018. Vol. 6. Issue 2. P. 1215 – 1223.
Shealy J., Ettlinger C., and Johnson R. How Fast Do Winter Sports Participants Travel on Alpine Slopes? Journal of ASTM International, 2005. Vol. 2, No. 7. P. 1 – 8. https://doi: 10.1520/JAI12092.
Szulga G. Onufriw J. Obecne tendencje rozwojowe górskich kompleksów służących uprawianiu sportów zimowych w Karpatach Wschodnich w paśmie Czarnohory. Przestrzeń i Forma, 2014. № 21. S. 377 – 388.
Tzvetkov J. Relief visualization techniques using free and open source GIS tools. Polish Cartographical Review, 2018. Vol. 50. No. 2. P. 61 – 71. https://doi: 10.2478/pcr- 2018-0004.
Voiculescu M., Ardelean F., Marcel T.-O. M. Topographical factors, meteorological variables and human factors in the control of the main snow avalanche events in the Făgăraş Massif (Southern Carpathians – Romanian Carpathians): case studies. Geographia Polonica, 2016. Volume 89. Issue 1. P. 47 – 64.
Voiculescu M., Popescu F. Olaru M. Patterns of Winter Tourism Activity in the Bucegi Mountains – the Prahova Valley (the Southern Carpathians). Forum geografic. Studii și cercetări de geografie și protecția mediului, 2012. Volume XI. Issue 2. P. 182 – 194. https://doi: 10.5775/fg.2067-4635.2012.068.d.