СМОЛОНОСНІ РОСЛИНИ РІЗНОТИПНИХ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.6

Ключові слова:

смола, смолоносні рослини, сировинні ресурси, секреторні структури, рослинні угруповання, фітоценози

Анотація

У роботі представлені дані про можливі перспективні напрямки використання смолоносних рослин Центрального Полісся у різних сферах діяльності людини на прикладі модельної території м. Житомира та його околиць, що репрезентує типові флористичні комплекси даного регіону. У складі різних рослинних угруповань виявлено 64 види смолоносних рослин, з яких 9 – це представники голонасінних, що належать до двох родин: Соснові та Кипарисові й 55 – представники 28 родин покритонасінних рослин. З’ясовано, що у лісових фітоценозах росте 15 видів, з яких 9 – це дерев’янисті, а 6 – трав’янисті рослини, на луках та у прибережній зоні водойм – 13 та 6 видів трав’янистих рослин відповідно, в культурфітоценозах – 34 види, з яких 22 види – дерева і кущі та 12 видів – трав’янисті рослини. Більшість рослин урбофлори висаджені з метою декоративного озеленення, 3 види культивуються як овочеві, 4 – як лікарські. Проаналізований вміст та локалізація смол у виявлених рослин на основі опрацювання різних наукових джерел. Смоли у рослин є продуктами вторинного метаболізму і локалізуються в різних секреторних зонах або структурах: смоляних каналах, молочних судинах, клітинах-ідіобластах, залозистих волосках, що можуть бути наявними у різних органах рослин. Встановлено, що у коренях та кореневищах накопичують смолу 15 видів, лише у корі, або бруньках – 7 видів, у пагонах, або плодах, або насінні – 2 види; у квітках – 3 види, в усіх надземних органах – 12 видів. У Центральному Поліссі комерційне значення мають смоли, які добувають з рослин роду сосна (Pinus), зокрема сосни звичайної (Pinus silvestris), сировину з якої використовують у лакофарбовій, косметичній, хімічній, гумовій, фармацевтичній галузях промисловості. Інші смолоносні рослини переважно є сировиною для фармацевтичної, а хміль звичайний (Humulus lupulus) – для харчової галузей промисловості. Рослинні смоли відіграють важливу роль у різноманітних культурах усього світу і відносяться до універсальних ресурсів, які мають досить широкий спектр для застосування у різних сферах діяльності людини. Тому проведене дослідження має значення для оцінки складу фіторесурсів, їх раціонального використання та збереження.

Посилання

Аннамухаммедова О.О., Аннамухаммедов А.О. Лікарські рослини : навч. посіб. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 202 с.

Барбарич А.І., Брадіс Є.М., Вісюлін О.Д., Котов М.І. та ін. Визначник рослин України. (2-е вид.), Київ : Урожай, 1965. 875 с.

Бензель Л.В., Дармограй Р.Є., Бензель П.В. Лікарські рослини і фітотерапія (фітотерапевтична рецептура): навч. посіб. Київ : ВСВ «Медицина», 2010. 400 с.

Глухова С.А., Михайлик С.М., Шиндер О.І. Лікарські голонасінні рослини (Gymnospermae) у насадженнях Сирецького дендрологічного парку (м. Київ). Етноботанічні традиції в агрономії, фармації та садовому дизайні. Матеріали VІ міжнародної наукової конференції, присвяченої Року Незламності України. Умань, 2023. C. 75–84.

Кисличенко В.С., Журавель І.О., Марчишин С.М., Мінарченко В.М., Хворост О.П. Фармакогнозія: базовий підруч. для студ. вищ. фармац. навч. закл. (фармац. ф-ів) IV рівня акредитації /за ред. В.С. Кисличенко. Харків : НФаУ: Золоті сторінки, 2015. 736 с.

Козименко Т.М., Дудченко Л.Г., Грабова Т.Ю., Пилипчук А.Б., Петріщева В.О. Застосування рослин класу хвойні у медицині. Родина Соснові (огляд літератури). Фітотерапія. Часопис. 2014. № 2. С. 34–39.

Слободюк Н.М. Лікарські рослини : навчальний посібник. Львів, 2020. 158 с.

Chase M.W., Christenhusz M.J.M., Fay M.F. et al. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV. Botanical Journal of the Linnean Society, 2016. Vol. 181. P 1–20. https://doi.org/10.1111/boj.12385.

Fox Th.R., Jokela E.J., Allen H.L. The Development of Pine Plantation Silviculture in the Southern United States. Journal of Forestry. 2007. Vol. 105 (7). P. 337–347.

Jamshidi-Kia F, Lorigooini Z, Amini-Khoei H Medicinal plants: past history and future perspective. J Herb Med Pharmacol. 2018. Р. 1–7. https://doi.org/10.15171/jhp.2018.01.

Kozowyk P.R.B., Langejans G.H.J, Poulis, J.A. Lap Shear and Impact Testing of Ochre and Beeswax in Experimental Middle Stone Age Compound Adhesives. PLOS One. 2016. 11 (3). https://doi:10.1371/journal.pone.0150436.

Langenheim J.H. Plant resins: chemistry, evolution, ecology and ethnobotany. Portland • Cambridge : Timber Press, 2003. 586 p.

Martin-Ramos P., Fernandes-Coppel I.A., Ruiz-Potosme N.M. Martin-Gil J. Potential of ATR-FTIR Spectroscopy for the Classification of Natural Resins. BEMS Reports. Biology, Engineering, Medicine and Science Reports. 2018. Vol. 4 (1). P. 3–6.

Nagy N.E., Franceschi V.R., Solheim H., Korkene P., Christiansen E. Wound-induced traumatic resin duct development in stems of Norway spruce (Pinaceae): Anatomy and cytochemical traits. Am. J. Bot. 2000. Vol. 87. P. 302–313.

Panda H. Handbook on oleoresin and pine chemicals (rosin, terpene derivatives, tall oil, resin and dimmer acids). Asia Pacific Buisness Press Inc. 2008. 608 p.

Parimal K., Khale A., Pramod K. Resins from herbal origin and a focus on their applications. International Journal of Pharmaceutical Sciences and Research. 2011. Vol. 2(5). Р. 1077–1085. https://doi.org/10.13040/IJPSR.0975-8232.2(5).1077-85.

Tulik M., Jura-Morawiec J. An arrangement of secretory cells involved in the formation and storage of resin in tracheid-based secondary xylem of arborescent plants. Frontiers in Plant Science. 2023. Vol. 14. P. 1–6. https://doi.org/10.3389/fpls.2023.1268643.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-08