ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ НА ГУСТОТУ СТОЯННЯ ТА ВИСОТУ РОСЛИН СОЇ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.18Ключові слова:
соя, сорт, бактеризація, ретардант, густота стояння, висота рослинАнотація
У сучасних умовах аграрного виробництва стан сільського господарства України характеризується пошуком способів підвищення ефективності технологій вирощування шляхом оптимізації посівних площ як ключовим фактором за кліматичних змін. На сьогодні соя є найважливішою високобілковою та олійною культурою світового рослинництва. Саме високий рівень урожайності вона формує в агроценозах з оптимальною щільністю стеблостою та рівномірно розподіленими на площі живлення рослин. Такі параметри посівів значною мірою досягаються за рахунок отримання дружних та своєчасних сходів, високої польової схожості і доброї виживаності рослин впродовж вегетації. Метою досліджень, проведених у 2018-2022 рр., було встановити вплив інокуляції насіння мікробним препаратом та різної концентрації ретарданту на динаміку густоти стояння та висоту рослин сої в умовах правобережного Лісостепу України. Під час проведення експериментальних досліджень було застосовано візуальний, кількісний та статистично-математичний методи спостережень та досліджень в агрономії. Встановлено, що в умовах правобережного Лісостепу України найбільш сприятливі умови для росту, розвитку і збереження рослин сої на одиниці площі впродовж вегетації були сформовані на варіантах, що передбачали поєднання інокуляції насіння препаратом на основі штамів бульбочкових бактерій при двократній обробці 0,75 % концентрації розчином ретарданту. За такої технологічної моделі вирощування висота рослин сої у фазу бутонізації була 55,8 см, у фазу цвітіння – 64,5-66,4 см, у фазу наливу бобів – 67,9-77,4 см. За рахунок інокуляції насіння приріст висоти рослин у фазу бутонізації становив 4,1-5,5 %, у фазу цвітіння 3,4-5,5 % та у фазу наливу бобів – 3,8-4,9 %, відносно контролю. Відмічена аналогічна тенденція і у сорту Азимут. Найбільша висота рослини відмічена у період ВВСН 75 наливу зерна при передпосівній обробці насіння бактеріальним препаратом та за двократної обробки 0,75 % концентрації ретарданту, що на 16,8 % вище порівняно з контролем.
Посилання
Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Фотосинтетична продуктивність посівів та врожайність зерна сої залежно від способів сівби і густоти рослин. Корми і кормовиробництво. Київ, 1991. Вип. 31. С. 7–9.
Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. 1. Загальна частина. Держ. коміс. України по випробуванню та охороні сортів рослин. Київ, 2000. 100 с.
Демидов О.А., Петриченко В.Ф., Січкар В.І., Тимченко В.Н. Соєві амбіції України. Аграрний тиждень. Україна. [Електронний ресурс]. URL: https://a7d.com.ua/plants/1074-soyevi-ambiciyiukrayini.html (дата звернення 21.12.2023).
Дробітько О.М. Продуктивність фотосинтезу і урожайність сої залежно від просторового і кількісного розміщення рослин в агроценозі. Вісник аграрної науки Причорномор’я. Миколаїв, 2007. Вип. 2. С. 240–245.
Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ: Дія, 2005. 288 с.
Мазур В.А., Дідур І.М., Панцирева Г.В. Обґрунтування адаптивної сортової технології вирощування зернобобових культур в Правобережному Лісостепу України. Сільське господарство та лісництво. 2020. № 3 (18). С. 5—16. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2020-3-1.
Панцирева Г.В. Особливості водоспоживання рослин люпину білого в умовах правобережного Лісостепу України. Вісник ЛНАУ. 2020. Вип. 24. С. 72—78. https://doi.org/10.31734/agronomy 2020.01.072.
Панцирева Г.В. Сортові ресурси зернобобових культур в Україні: сучасний стан та перспективи використання. Сільське господарство та лісництво. 2020. Вип. 17. С. 30—41. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2020-2-3.
Фурман В.А., Фурман О.В., Свистунова І.В. Динаміка густоти стояння та виживаність рослин сої, залежно від мінерального удобрення та інокуляції в умовах Лісостепу правобережного. Агрономія. 2022. №. 5(99). С. 110.
Brzozowska A., Dacko M., Kalinichenko A., Petrychenko V., Tokovenko I. Phytoplasmosis of Bioenergy Cultures. Mikrobiol. Z. 2018. 80(4). 108—127. https://doi.org/10.15407/microbiolj80.04.108.
Choudhury M., Sharma A., Singh P., Kumar D. Impact of climate change on wetlands, concerning Son Beel, the largest wetland of Northeast, India. Glob. Clim. Chang. 2021. 393–414. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822928-6.00006-X.
Chowdhury P., Behera M.R. A study on regional sea level variation along the Indian coast. Procedia Eng. 2015. 116, 1078–1084. https://doi.org/10.1016/j. proeng.2015.08.348.
Didur I., Bakhmat M., Сhynchyk O., Pantsyreva H., Telekalo N., Tkachuk O. Substantiation of agroecological factors on soybean agrophytocenoses by analysis of variance of the Right-Bank Forest-Steppe in Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. Vol. 10(5). P. 54—61. https://doi.org/10.15421/2020_206.
Hnatiuk T.T., Zhitkevich N.V., Petrychenko V.F., Kalinichenko A.V., Patyka V.P. Soybean Diseases Caused by Genus Pseudomonas Phytopathenes Bacteria. Mikrobiol. Z. 2019. 81(3). 68—83. https://doi.org/10.15407/microbiolj81.03.068.
Petrychenko V.F., Kobak S.Ya., Chorna V.M., Kolisnyk S.I., Likhochvor V.V., Pyda S.V. Formation of the Nitrogen-Fixing Potential and Productivity of Soybean Varieties Selected at the Institute of Feeds and Agriculture of Podillia of NAAS. Mikrobiol. Z. 2018. 80(5). 63—75. https://doi.org/10.15407/microbiolj80.05.063.
