ВИДОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ФІТОЦЕНОТИЧНА ПРИУРОЧЕНІСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ORTHOPTERA В КАР’ЄРАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.25

Ключові слова:

біорізноманіття, селітебні екосистеми, рослинні угруповання, антропогенні ландшафти

Анотація

Метою статті є встановлення видового різноманіття представників ряду Orthoptera на території кар’єрів Центрального полісся та їхній зв'язок із рослинними угрупованнями. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: встановити видове різноманіття представників ряду Orthoptera на території кар’єрів Центрального Полісся; визначити синтаксономічну структуру рослинності території кар’єрів Центрального Полісся; встановити зв'язок між окремими видами ряду Orthoptera та рослинними угрупованнями. Представники ряду були виявлені лише в 86,2% обстежених об’єктів. На території більшості об’єктів зустрічаються Chorthippus biguttulus (75,9%), Tettigonia viridissima (68,9%), Gryllus campestris (58,6%) та Locusta migratoria (55,2%). Chorthippus brunneus, Oedipoda caerulescens, Omocestus viridulus, Podisma pedestris, Sphingonotus caerulans були виявлені лише на одному із обєктів (3,4%). На території кар’єрів в межах Центрального Полісся виявлено 17 видів ряду Orthoptera, які належать до 13 родів 3 родин. Найвище видове різноманіття спостерігається в родини Acrididae. Воно складає 12 видів, які належать до 8 родів. Представники ряду Orthoptera зустрічаються в рослинних угрупованнях які належать до 9 класів 14 порядків 19 союзів 35 асоціацій. Найвище фітоценотичне різноманіття мають класи рослинних угруповань Molinio-Arrhenatheretea, що об’єднує 11 асоціацій (31,4% фітоценотичного різноманіття), 3 союзи (15,8%) та 3 порядки (21,4%) і клас Artemisietea vulgaris, що складається із 10 асоціацій (28,6%), 4 союзи (21,1%) та 2 порядки (14,3%). Види ряду Orthoptera входять до складу чотирьох оселищ, занесених до 4 резолюції Бернської конвенції: «E1.71 Угрупованя Nardus stricta (Nardus stricta swards)» із асоціацією рослинності Calluno-Nardetum, «E2.2 Рівнинні та низькогірні сінокосні луки (Low and medium altitude hay meadows)» із порядком рослинності Arrhenatheretalia elatioris, «E3.4 Мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки (Moist or wet eutropic and mesotrophic grassland)» із порядком рослинності Molinetalia та «F4.2 Сухі пустища (Dry heaths)» із класами рослинності Sedo-Scleranthetetea й Calluno-Ulicetea.

Посилання

Дубина Д.В. Продромус рослинності України. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.

Єрмоленко В.М., Ключко З.Ф. Визначник комах. К.: Радянська школа, 1971. 201 с.

Тимченко А.Ю., Хом’як І.В. Автогенні сукцесії в екосистемах гірничих виробок в долині річки Гуйва. Біологічні дослідження – 2019: збірник наукових праць. Житомир : «Полісся». 2019. С. 353–354.

Хом’як І.В. Втрати екосистемних послуг і встановлення розміру збитків завданих війною. Вплив воєнних дій на довкілля в Україні та його відновлення до природного стану. Матеріали слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики. Київ, 2023. С. 71-75.

Хом’як І.В. Особливості антропогенного впливу на природну динаміку екосистем Українського Полісся. Екологічні науки. 2018. № 1 (20), T. 2. С. 69–73.

Хом’як І.В., Василенко О.М., Гарбар Д.А., Андрійчук Т.В., Костюк В.С., Власенко Р.П., Шпаковська Л.В., Демчук Н.С., Гарбар О.В., Онищук І.П., Коцюба І.Ю. Методологічні підходи до створення інтегрованого синфітоіндикаційного показника антропогенної трансформації. Екологічні науки. 2020. № 5 (32), T. 1. С. 136–141. https://doi.org 10.32846/2306-9716/2020.eco.5-32.19.

Хом’як І.В., Гарбар Д.А., Андрійчук Т.В., Костюк В.С., Власенко Р.П. Динаміка відновлюваної рослинності піщаних кар’єрів Житомирського Полісся. Екологічні науки. 2021. № 6 (39). С. 204–207. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.6-39.35

Хом’як І.В., Брень А.Л., Медвідь О.В., Хом’як А.К., Максименко І.Ю. Динаміка рослинності суходолу на території кар’єрів як модель постмілітарного відновлення дикої природи. Український журнал природничих наук. 2023. № 5. С. 61-69. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.7.

Хом’як І.В., Коцюба І.Ю. Видова різноманітність флори західно-глинянської ділянки Дубрівського родовища первинних каолінів. Український журнал природничих наук. 2023. № 1. С. 60-70. https://doi.org/10.35433/naturaljournal.1.2023.60-70.

Хом'як І.В. Синтаксономія відновлюваної рослинності кар'єрів Центрального Полісся. Український ботанічний журнал. 2022. №79 (3). С. 142–153. https://doi.org/10.15407/ukrbotj79.03.142.

Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Устименко П.М., Дубина Д.В., Чурілов А.М. Геоботаніка : методичні аспекти досліджень. Ліра, 2020, 316 с.

Bakonyi G., Csiby М. Sáskák, Szöcskek, tücskök (Orthoptera). Budapest : Mora, 1990. 64 s.

Bostrom, N., Ćirković, M. Global catastrophic risks. Oxford: Oxford University Press. 2011. 554 p.

Chon-Torres O.A. Astrobioethics. International Journal of Astrobiology. 2018. № 1. Р. 51-56. https://doi.org/10.1017/S1473550417000064.

Heller K.G., Korsunovskaya O., Ragge D.R., Vedenina V., Willemse F., Zhantiev R.D., Frantsevich L. Check-list of European Orthoptera. Articulata. 1998. 7. Р. 1—61.

Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur. 2009. 84 p.

Khomiak I.V., Bren A.L., Medvid O.V., Khomiak A.К., Maksymenko I.Yu. Dynamics of terrestrial vegetation on the territory of quarries as a model of post-military restoration of wild nature. Ukrainian Journal of Natural Sciences. 2023. № 5. P. 61—69. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.7.

Kotsiuba I.Y., Khomiak I.V., Bren A., Shamonina M. Ecological strategies of plants in the process of restoration of disrupted natural ecosystems of Ukrainian Polissia. Ukrainian Journal of Natural Sciences. 2023. Vol. 3. P. 186—198. https://doi.org/186-198. 10.35433/naturaljournal.3.2023.186-198.

Morris S.C., Schwartzman D. Life, Temperature and the Earth. The Self-Organizing Biosphere. Geological Magazine. 2003. 140 (3). 363 р.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular Plants of Ukraine: а Nomenclatural checklist. Kiev, National Academy of Sciences of Ukraine M.G. Kholodny Institute of Botany. 1999. 345 р.

Schwartzman D. SYMP 22-1: Ecosystems and climates in light of four billion years of history. In The 93rd ESA Annual Meeting. 2008.

Visconti G. The Fermi Paradox. Climate, Planetary and Evolutionary Sciences: A Machine-Generated Literature Overview. 2021. P. 331—343. https://doi.org/10.1007/978-3-030-74713-8_10.

Westhoff V., Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation. Ed. By R.H. Whittaker. The Hague. 1973. P. 619–726.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-08