ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІДСТИЛКИ МІСЬКИХ ПАРКІВ ЯК ПОКАЗНИКИ СТУПЕНЮ ЇХ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.26Ключові слова:
рекреаційне навантаження, стадії рекреаційної дигресії, опадо-підстилковий коефіцієнт (ОПК), фракційний склад, тип просторової структуриАнотація
Парк «Зелений гай» у м. Дніпро – це сучасний рекреаційний простір створений на основі природного байрачного лісу. Проте, інтенсивна рекреаційна діяльність містян може призвести до збіднення видового складу угруповання, негативних змін у процесах функціонування і кругообігу речовин у екосистемі та спричинити зниження стійкості рослинного угруповання, погіршення його функціонального стану і втрату декоративності. Тому, необхідною умовою забезпечення належного догляду, впровадження своєчасних заходів зі збереження, захисту та підтримки паркового угруповання є здійснення комплексних моніторингових досліджень його стану. Доведено, що одним з важливих діагностичних показників стану деревного угруповання є стан та характеристики лісової підстилки, оскільки саме вона, як найбільш чутливий компонент лісу, першою реагує на дію факторів довкілля, в тому числі і на рекреаційні та антропо-техногенні впливи. Тому метою даної роботи було вивчення лісівничих та ландшафтно-рекреаційних показників деревного насадження парку «Зелений гай», а також аналіз лісової підстилки насадження як основи комплексних моніторингових спостережень стану рослинного угруповання. Об’єктом дослідження слугувало лісове насадження парку «Зелений гай» м. Дніпро. В ході дослідження парку встановлено, що середнє значення стадії рекреаційної дигресії становить 1,48, хоча 10% парку перебуває в стані сильної деградації. Ступінь рекреаційної стійкості складає 3. Опадо-підстилковий коефіцієнт становить 1,32±0,11 і вказує на розвиток деревного насадження по степовому типу кругообігу, що є небажаним, оскільки нормально функціонуючі деревні угруповання з усталеними та налагодженими екосистемними зв'язками, як правило, розвиваються за лісовим типом кругообігу органо-мінеральних речовин, згідно шкали Родіна, Ремезова та Базілевич (1968). Отримані результати можуть бути використані для прогнозування розвитку біогеоценозів і надання практичних рекомендацій щодо догляду за насадженнями міських парків.
Посилання
Блага М.М. Методика виявлення рекреаційних навантажень на території та туристичні об’єкти з метою їх раціонального використання та охорони. Туристично-краєзнавчі дослідження : збірник наукових праць. Київ : КМ-Трейд, 1998. Вип. 1. С. 247–251.
Боднарук М.А. Оцінка стійкості лісових екосистем до рекреаційних навантажень. Лісівництво і агролісомеліорація. 2006. Вип. 109. С. 89–96.
Брусак В., Леневич О. Індикатори стану природних комплексів в умовах рекреаційного навантаження (на прикладі національних парків карпатський та «Сколівські бескиди»). Проблеми геоморфології і палеогеографії. 2020. Вип. 1 (11), С. 294–310. https://dx.doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3215.
Вишенська І.Г., Гінжалюк А.І. Вплив кліматичних факторів на енергетичний потенціал лісової підстилки широколистяного фітоценозу. Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. 2021. Т. 4. С. 32–36. https://doi.org/10.18523/2617-4529.2021.4.32-36.
Вишенська І.Г., Жовтенко А.А., Дідух Я.П. Методичні аспекти визначення енергетичного запасу лісової підстилки. Наукові записки. Біологія та екологія. 2010. Т. 106. С.40–45.
Власенко Н.О. Опадо-підстилковий коефіцієнт у лісових біогеоценозах зеленої зони м. Полтави. Світ медицини та біології. 2013. № 4(42). С. 138–141.
Дідух Я.П., Гаврилов С.О. Динаміка запасу та енергетичного потенціалу підстилки лісових екосистем за період вегетації 2007 р. (на прикладі модельних ділянок заказника «Лісники», м. Київ). Український фітоценологічний збірник. Київ, 2007. С.19–26.
Дунаєвська О.Ф., Козловський О.Ю. Вивчення дигресії екосистем міського парку внаслідок зростання рекреаційного навантаження. Географія та туризм. 2013. Вип. 26. С. 284–294.
Іванько І.А., Кулік А.Ф. Оцінка адаптаційних можливостей аборигенних та адвентивних видів деревних рослин Дніпропетровщини. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2021. Том 50. С. 12–21. https://doi.org/1015421/442102.
Ільченко В.П., Бондарчук В.І., Губерський В.В. Лісове господарство України: підручник. Київ: Ліра-К, 2022. 544 с.
Кучерявий В.П. Озеленення населених місць. Львів: Світ, 2008. 456 с.
Леневич О.І. Вплив рекреаційного навантаження на морфологічні особливості лісової підстилки (НПП «Сколівські Бескиди» Українські Карпати). Біологія та валеологія. 2019. Вип. 21. С. 64–73. https://doi.org/10.34142/23122218.2019.21.06.
Мацола В.І. Рекреаційно-оздоровчо-туристиний комплекс (питання теорії, методології, практики). Львів: Вид-во Інституту регіональних досліджень НАН України, 1998. 278 с.
Мицик Л.П., Яковенко В.М., Лісовець О.І. Історичний аспект природоохоронного мислення та степового лісознавства. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2019. Том 48. С. 3–13. https://doi.org/10.15421/441901.
Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія : навчальний посібник Київ: Центр навчальної літератури, 2007. 312 с.
Цвєткова Н.М., Якуба М.С. Характеристики лісової підстилки як показник стійкості насаджень урбанізованих територій Дніпропетровської області. Рослини та урбанізація: Матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 2007. С. 192–193.
Чонгова А.С. Оцінка рекреаційних навантажень на заповідні парки м. Запоріжжя. Питання біоіндикації та екології. 2019. Вип. 24. № 1. С. 77–92. https://doi.org/10.26661/2312-2056/2019-24/1-06.
Чорна В.І., Доценко В.Л., Ворошилова Н.В. Еколого-біологічні особливості відновлення деревних рослин в умовах степового Придніпров’я. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2020. Вип 49. С. 101–111. https://doi.org/10.154.21/442009.
Чорнобай Ю.М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах. Львів: ДПМ НАН України, 2000. С. 352
Чорномаз Н. Насадження на схилах Маріїнського парку: видова та просторова структура, сучасний стан. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. 26(3). С. 198–203. https://doi.org/10.15421/40260332.
Шарпило Д.В., Десятерик А.В., Кабак О.М. Щорічний потік листового опаду деревних насаджень парку ім. Б. Хмельницького (м. Кривий Ріг). Екологічний вісник Криворіжжя. 2015. №1, С. 102–104. https://doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v1i0.6421.
Шлапак А.В. Методичні рекомендації і норми рекреаційного навантаження на лісові насадження ПЗФ України. Умань: Дендропарк «Софіївка», 2003. 36 с.
Якуба М.С. Моніторингові дослідження розподілу важких металів у лісових біогеоценозах Присамар'я Дніпровського (фітоценоз-підстилка-грунт) : дис... канд. біол. наук: 03.00.16 / Дніпропетровський національний ун-т. Дніпропетровськ. 2006. 205 с.
Якуба М.С. Характер та амплітуда біологічного кругообігу органо-мінеральних речовин у штучних лісових біогеоценозах степу. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель: Міжвузівський збірник наукових праць. Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2003. Вип. 7 (32).С. 99 –105.
Bell M., Simpson L. Tyrväinen, Sievänen T., Pröbstl U. Evaluating the benefits and impacts of forest recreation and nature tourism. European forest recreation and nature tourism / editors: Bell, M. Pröbstl. Publisher: Oxon, New York: Taylor & Francis. 2012. Р.35-63
Ferreira S., Ghimire R. Forest cover, socioeconomics, and reported flood frequency in developing countries, Water Resources Research. 2012. Vol. 48. W08529. https://doi.org/10.1029/2011wr011701.
Hui D., Deng Q., Tian H., Luo Y. Climate change and carbon sequestration in forest ecosystems. Handbook of climate change mitigation and adaptationn / editors: Chen WY, Suzuki T, Lackner M. New York: Springer; 2015. P. 1–40. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-6431-0_13-2.
Kalbitz K., Meyer A., Yang R. et al. Response of dissolved organic matter in the forest floor to longterm manipulation of litter and throughfall inputs. Biogeochemistry. 2007. 86, 301–318. https://doi.org/10.1007/s10533-007-9161-8.
Kalbitz K., Zuber T., Park J.H., Matzner E. Environmental controls on concentrations and fluxes of dissolved organic matter in the forest floor and in soil solution. Biogeochemistry of forested catchments in a changing environment. Ecological Studies, 2004. vol 172. https://doi.org/10.1007/978-3-662-06073-5_19.
Krause A., Pugh T., Bayer A.D., Doelman J. C. et all. Global consequences of afforestation and bioenergy cultivation. Biogeosciences. 2017. 14, 4829–4850, https://doi.org/10.5194/bg-14-4829-2017.
Olive N.D., Jeffrey L. M. The influence of use-related, environmental, and managerial factors on soil loss from recreation trails. Journal of Environmental Management. 2009. 90 (3). P. 1483–1493. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2008.10.004.
