CHARACTERISTICS OF SUBSTRATES OF CITY PARKS AS INDICATORS OF THE DEGREE OF THEIR RECREATION SUSTAINABILITY
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.26Keywords:
recreational load, stages of recreational digression, precipitation-litter coefficient (PLC), fractional composition, type of spatial structureAbstract
Park "Green Grove" in the city of Dnipro is a modern recreational space created on the basis of a natural forest. However, intensive recreational activities of citizens can lead to impoverishment of the species composition of the group, negative changes in the processes of functioning and circulation of substances in the ecosystem, and cause a decrease in the stability of the plant group, deterioration of its functional state and loss of decorativeness. Therefore, a necessary condition for ensuring proper care, implementation of timely measures for the preservation, protection and support of the park group is the implementation of complex monitoring studies of its condition. It has been proven that one of the important diagnostic indicators of the state of the tree group is the state and characteristics of the forest floor litter, since it is the most sensitive component of the forest that first responds to environmental factors, including recreational and anthropogenic influences. Therefore, the purpose of this work was to study the forestry and landscape-recreational indicators of the tree plantation of the "Green Grove" park, as well as the analysis of the forest litter of the plantation as a basis for complex monitoring observations of the state of the plant community. The object of the study was the forest plantation of the park "Green Grove" in the city of Dnipro. During the research of the park, it was established that the average value of the stage of recreational digression is 1.48, although 10% of the park is in a state of severe degradation. The degree of recreational sustainability is 3. The precipitation-litter coefficient is 1.32±0.11 and indicates the development of tree plantations according to the steppe type of cycle, which is undesirable, since normally functioning tree groups with established and well-established ecosystem connections, as a rule, develop according to the forest type of cycle of organo-mineral substances, according to the scale of Rodin, Remezova and Bazilevich (1968). The obtained results can be used to predict the development of biogeocenoses and provide practical recommendations for the care of urban park plantings.
References
Блага М.М. Методика виявлення рекреаційних навантажень на території та туристичні об’єкти з метою їх раціонального використання та охорони. Туристично-краєзнавчі дослідження : збірник наукових праць. Київ : КМ-Трейд, 1998. Вип. 1. С. 247–251.
Боднарук М.А. Оцінка стійкості лісових екосистем до рекреаційних навантажень. Лісівництво і агролісомеліорація. 2006. Вип. 109. С. 89–96.
Брусак В., Леневич О. Індикатори стану природних комплексів в умовах рекреаційного навантаження (на прикладі національних парків карпатський та «Сколівські бескиди»). Проблеми геоморфології і палеогеографії. 2020. Вип. 1 (11), С. 294–310. https://dx.doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3215.
Вишенська І.Г., Гінжалюк А.І. Вплив кліматичних факторів на енергетичний потенціал лісової підстилки широколистяного фітоценозу. Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. 2021. Т. 4. С. 32–36. https://doi.org/10.18523/2617-4529.2021.4.32-36.
Вишенська І.Г., Жовтенко А.А., Дідух Я.П. Методичні аспекти визначення енергетичного запасу лісової підстилки. Наукові записки. Біологія та екологія. 2010. Т. 106. С.40–45.
Власенко Н.О. Опадо-підстилковий коефіцієнт у лісових біогеоценозах зеленої зони м. Полтави. Світ медицини та біології. 2013. № 4(42). С. 138–141.
Дідух Я.П., Гаврилов С.О. Динаміка запасу та енергетичного потенціалу підстилки лісових екосистем за період вегетації 2007 р. (на прикладі модельних ділянок заказника «Лісники», м. Київ). Український фітоценологічний збірник. Київ, 2007. С.19–26.
Дунаєвська О.Ф., Козловський О.Ю. Вивчення дигресії екосистем міського парку внаслідок зростання рекреаційного навантаження. Географія та туризм. 2013. Вип. 26. С. 284–294.
Іванько І.А., Кулік А.Ф. Оцінка адаптаційних можливостей аборигенних та адвентивних видів деревних рослин Дніпропетровщини. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2021. Том 50. С. 12–21. https://doi.org/1015421/442102.
Ільченко В.П., Бондарчук В.І., Губерський В.В. Лісове господарство України: підручник. Київ: Ліра-К, 2022. 544 с.
Кучерявий В.П. Озеленення населених місць. Львів: Світ, 2008. 456 с.
Леневич О.І. Вплив рекреаційного навантаження на морфологічні особливості лісової підстилки (НПП «Сколівські Бескиди» Українські Карпати). Біологія та валеологія. 2019. Вип. 21. С. 64–73. https://doi.org/10.34142/23122218.2019.21.06.
Мацола В.І. Рекреаційно-оздоровчо-туристиний комплекс (питання теорії, методології, практики). Львів: Вид-во Інституту регіональних досліджень НАН України, 1998. 278 с.
Мицик Л.П., Яковенко В.М., Лісовець О.І. Історичний аспект природоохоронного мислення та степового лісознавства. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2019. Том 48. С. 3–13. https://doi.org/10.15421/441901.
Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія : навчальний посібник Київ: Центр навчальної літератури, 2007. 312 с.
Цвєткова Н.М., Якуба М.С. Характеристики лісової підстилки як показник стійкості насаджень урбанізованих територій Дніпропетровської області. Рослини та урбанізація: Матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 2007. С. 192–193.
Чонгова А.С. Оцінка рекреаційних навантажень на заповідні парки м. Запоріжжя. Питання біоіндикації та екології. 2019. Вип. 24. № 1. С. 77–92. https://doi.org/10.26661/2312-2056/2019-24/1-06.
Чорна В.І., Доценко В.Л., Ворошилова Н.В. Еколого-біологічні особливості відновлення деревних рослин в умовах степового Придніпров’я. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2020. Вип 49. С. 101–111. https://doi.org/10.154.21/442009.
Чорнобай Ю.М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах. Львів: ДПМ НАН України, 2000. С. 352
Чорномаз Н. Насадження на схилах Маріїнського парку: видова та просторова структура, сучасний стан. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. 26(3). С. 198–203. https://doi.org/10.15421/40260332.
Шарпило Д.В., Десятерик А.В., Кабак О.М. Щорічний потік листового опаду деревних насаджень парку ім. Б. Хмельницького (м. Кривий Ріг). Екологічний вісник Криворіжжя. 2015. №1, С. 102–104. https://doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v1i0.6421.
Шлапак А.В. Методичні рекомендації і норми рекреаційного навантаження на лісові насадження ПЗФ України. Умань: Дендропарк «Софіївка», 2003. 36 с.
Якуба М.С. Моніторингові дослідження розподілу важких металів у лісових біогеоценозах Присамар'я Дніпровського (фітоценоз-підстилка-грунт) : дис... канд. біол. наук: 03.00.16 / Дніпропетровський національний ун-т. Дніпропетровськ. 2006. 205 с.
Якуба М.С. Характер та амплітуда біологічного кругообігу органо-мінеральних речовин у штучних лісових біогеоценозах степу. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель: Міжвузівський збірник наукових праць. Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2003. Вип. 7 (32).С. 99 –105.
Bell M., Simpson L. Tyrväinen, Sievänen T., Pröbstl U. Evaluating the benefits and impacts of forest recreation and nature tourism. European forest recreation and nature tourism / editors: Bell, M. Pröbstl. Publisher: Oxon, New York: Taylor & Francis. 2012. Р.35-63
Ferreira S., Ghimire R. Forest cover, socioeconomics, and reported flood frequency in developing countries, Water Resources Research. 2012. Vol. 48. W08529. https://doi.org/10.1029/2011wr011701.
Hui D., Deng Q., Tian H., Luo Y. Climate change and carbon sequestration in forest ecosystems. Handbook of climate change mitigation and adaptationn / editors: Chen WY, Suzuki T, Lackner M. New York: Springer; 2015. P. 1–40. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-6431-0_13-2.
Kalbitz K., Meyer A., Yang R. et al. Response of dissolved organic matter in the forest floor to longterm manipulation of litter and throughfall inputs. Biogeochemistry. 2007. 86, 301–318. https://doi.org/10.1007/s10533-007-9161-8.
Kalbitz K., Zuber T., Park J.H., Matzner E. Environmental controls on concentrations and fluxes of dissolved organic matter in the forest floor and in soil solution. Biogeochemistry of forested catchments in a changing environment. Ecological Studies, 2004. vol 172. https://doi.org/10.1007/978-3-662-06073-5_19.
Krause A., Pugh T., Bayer A.D., Doelman J. C. et all. Global consequences of afforestation and bioenergy cultivation. Biogeosciences. 2017. 14, 4829–4850, https://doi.org/10.5194/bg-14-4829-2017.
Olive N.D., Jeffrey L. M. The influence of use-related, environmental, and managerial factors on soil loss from recreation trails. Journal of Environmental Management. 2009. 90 (3). P. 1483–1493. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2008.10.004.
