ФОРМУВАННЯ ПОПУЛЯЦІЙ ФІТОПАТОГЕНІВ У ЛИСТКОВОМУ МІКОБІОМІ РОСЛИН ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.8.2024.19Ключові слова:
забруднення, інфекційні структури, щільність популяції, частота трапляння видів, інтенсивність спороутворення, мікроміцети, добір сортівАнотація
Добір сортів злакових культур, як чинника регуляції фітопатогенного мікобіому в агроценозах, є актуальним напрямком досліджень, тому що це призводить до зниження забруднення агроценозів інфекційними структурами патогенів. У статті представлені результати добору сортів рослин ячменю ярого за розробленими показниками: щільність популяції мікроміцетів, частота трапляння видів та інтенсивність спороутворення. Досліджували видовий спектр мікроміцетів у листковому мікобіомі рослин ячменю ярого за різних технологій вирощування. За інтенсивної технології вирощування рослин у листковому мікробіомі досліджуваних сортів ячменю ярого біорізноманіття видів мікроміцетів була меншою ніж в умовах органічної технології вирощування, але частота трапляння видів мікроміцетів істотно вищою, що свідчить про більшу конкуренцію видів між собою. Досліджували листковий мікобіом рослин ячменю ярого сортів Саломі та Себастьян, які вирощувались в умовах інтенсивної та органічної технологій. Відбирали листки зазначених сортів рослин у фази: кущення, виходу у трубку та колосіння. Щільність популяції фітопатогенів на листковому мікобіомі визначали методом змиву і поверхневого посіву суспензії на поживні середовища Чапека та КГА (картопляно-глюкозний агар). Визначено, що за інтенсивної та органічної технології вирощування рослин у листковому мікобіомі ячменю ярого сорту Саломі відбулося зниження щільності популяції, частоти трапляння видів мікроміцетів та їхньої інтенсивності спороутворення у порівнянні із рослинами ячменю ярого сорту Себастьян. Це свідчить, що вирощування рослин ячменю ярого зазначених сортів здатне стримувати формування популяцій фітопатогенів, що забезпечить зниження забруднення агроценозів інфекційними структурами патогенів та підвищить безпечність рослинної продукції.
Посилання
Безноско І., Горган Т., Мосійчук І., Буняк О., Терновий Ю. Вплив різних технологій вирощування на чисельність основних еколого-трофічних груп. Вісник Львівського університету. 2022. № 86. С. 58–72. https://doi.org/10.30970/vlubs.2022.86.05.
Безноско І., Горган Т., Туровник Ю., Мостов’як І., Мудрак В. Патогенна мікобіота насіння зернових культур під впливом різних технологій вирощування. Агроекологічний журнал. 2022. № 1. С. 110–120. https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.255185.
Безноско І., Парфенюк А., Горган Т., Гаврилюк Л., Туровник Ю. Екологічна роль сортів озимої пшениці у фітосанітарній оптимізації агроекосистем. Агробіологія. 2021. С. 180–187. https://doi.org/10.33245/2310-9270-2021-163-1-180-187.
Безноско І., Парфенюк А., Терновий Ю. Формування фітопатогеного мікобіому на вегетативних органах рослин в агроценозах пшениці озимої. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2023. 90. С. 3–16. https://doi.org/10.30970/vlubs.2023.90.01.
Вожегова Р., Коковіхін С. Зрошуване землеробство – гарант продовольчої безпеки України в умовах зміни клімату. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 28–34.
Дерменко О. Хвороби колосу пшениці: діагностика, шкідливість та заходи захисту. Нова пропозиція: Український агробізнесовий журнал. 2016. 7/8. С. 96–100. [Електронний ресурс]
URL: http://propozitsiya.com/bolezni-kolosa-pshenicy-diagnostika-opasnost-i-meryzashchity/2016-96-100 (дата звернення 24.02.2024).
ДСТУ 7847:2015. Якість ґрунту. Визначення чисельності мікроорганізмів у ґрунті методом посіву на тверде (агаризоване) живильне середовище. [Чинний від 01.07.2016]. Державний стандарт України.
Мостов’як І., Дем’янюк О., Парфенюк А., Безноско І. Сорт як чинник формування стійких агроценозів зернових культур. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 2. С. 110–118. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.02.13.
Парфенюк А. Сорт рослин як фактор біологічної безпеки в агроценозах України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 155–163. https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2017.220172.
Парфенюк А., Волощук Н. Формування фітопатогенного фону в агрофітоценозах. Агроекологічний журнал. 2016. № 4. С. 106. https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2016.271247.
Петренкова В., Лучна І., Боровська І. Залежність фітосанітарного стану посівів озимої пшениці від погодних умов. Вісн. центр наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2016. № 20. С. 60–68.
Терновий Ю., Гавлюк В., Парфенюк А. Мікробіота ризосфери рослин гороху за впливу різних технологій вирощування культури. Агроекологічний журнал. 2018. 4. С. 50–58. https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2018.155827.
Швартау В., Михальська Л., Зозуля О. Поширення фузаріозу в Україні. Ахрономія. 2017. № 4. С. 40–43.
Barratt B., Moran V., Bigler F. Van Lenteren J. The status of biological control and recommendations for improving uptake for the future. BioControl. 2018. 63. P. 155–167. https://doi.org/10.1007/s10526-017-9831-y
Gostinčar C. Towards genomic criteria for delineating fungal species. Journal of Fungi. 2020. № 6(4). 246 p. https://doi.org/10.3390/jof6040246.
Köhl J., Kolnaar R., Ravensberg W. Mode of action of microbial biological control agents against plant diseases: Relevance Beyond Efficacy. Front. Plant Sci. 2019. 10. 845 p.
Lamichhane J. Pesticide use and risk reduction in European farming systems with IPM: An introduction to the special issue. Crop. Prot. 2017. № 97. P. 1–6. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2017.01.017.
Marin-Felix Y., Groenewald1 J., Cai L., Chen Q., Marincowitz S., Barnes I. Genera of phytopathogenic fungi: GOPHY 1. Studies in mycology. 2017. № 86 (1). P. 99–216. https://doi.org/10.1016/j.simyco.2017.04.002.
Ngoune L., Shelton C. Factors affecting yield of crops. In agronomy–climate change and food security; intech open: London, UK. 2020. № 32. P. 137–144. https://doi.org/10.5772/intechopen.90672.
O’Brien P. Biological control of plant diseases. Australasian Plant Pathology. 2017. № 46. P. 293–304. https://doi.org/10.1007/s13313-017-0481-4.
Reinhold-Hurek B., Bunger W., Burbano C., Sabale M., Hurek T. Roots shaping their microbiome: global hotspots for microbial activity. Annu. Rev. Phytopathol. 2015. 53. P. 403–424. http://dx.doi.org/10.1146/annurev-phyto-082712-102342.
Ruytinx J., Miyauchi S., Hartmann-Wittulsky S., Pereira M., Guinet F., Churin J., Put C., Tacon F., Veneault-Fourrey C., Martin F., Kohler A. A transcriptomic atlas of the ectomycorrhizal fungus Laccaria bicolor. Microorganisms. 2021. № 9 (12). 2612 p. https://doi.org/10.1146/annurevphyto-082712-102342.
Sessitsch A., Weilharter A., Gerzabek M., Kirchmann H., Kandeler E Microbial population structures in soil particle size fractions of a long-term fertilizer field experiment. Applied environmental microbiology. 2021. № 67 (9). P. 4215–24. https://doi.org/10.1128/AEM.67.9.4215-4224.2001.
Van Montagu M. The future of plant biotechnology in a globalized and environmentally endangered world. Genetics and Molecular Biology. 2020. № 43. https://doi.org/10.1590/1678-4685-GMB-2019-0040.
