ЕКОЛОГО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРУ ПОГОДИ ЗА КОМБІНОВАНОГО ВПЛИВУ ГЕЛІО-МАГНІТНИХ БУРЬ (ГМБ) НА ВЕГЕТАТИВНИЙ БАЛАНС ДІВЧАТ РІЗНОГО ВІКУ

Анотація

Незважаючи на наявні обширні наукові дані про вплив метеорологічних та геліогеофізичних факторів на стан здоров’я та фізіологічні параметри організму, екологічна роль та біологічна сутність механізмів їх взаємодії залишається поки що неясною. Необхідність вибору комплексного підходу до вивчення системи «Космос-Земля-Людина» очевидна та обґрунтована, тому що в його основі лежить ідея використання сучасних технологій і каналів отримання та поширення інформації про вплив космічної погоди, мінливість стану атмосфери, електромагнітних та гравітаційних полів, антропогенних забруднень та інших параметрів навколишнього середовища, що потребує ефективного та швидкого вирішення. Встановлено, що реакція організму на різні стресові впливи значною мірою визначається співвідношенням тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Саме вегетативній нервовій системі (ВНС) і, перш за все, її симпатичному відділу належить особлива роль у формуванні пристосувальних реакцій організму, розвитку метеотропних реакцій, тобто вегетативна нервова система є первинним місцем докладання метеорологічних впливів, що викликають зрушення в її рівновазі. Визначення вегетативного статусу та направленість вегетативної активності в організмі дівчат проводили за допомогою функціонально-вегетативної діагностики за методом В. Макаца. Нами було обстежено 186 дівчат, з яких 38 – дівчата віком 7–11 років, 126 – віком 12–15 років та 22 – віком 16–21 рік. Оскільки стан вегетативної нервової системи є визначальним в розвитку метеотропних реакцій проведено аналіз даних дослідження вегетативного тонусу у сонячну, та хмарну погоду за комбінованого впливу геліо-магнітних бурь (ГМБ), визначення сприятливих і несприятливих погодних умов для організму та визначення стану адаптаційного здоров’я обстежених дітей. Було виявлено, що за впливу геліометеорологічних факторів на організм практично здорових молодих дівчат спостерігаються вікові особливості проявів метеолабільності. Було виявлено, що комбінований вплив фактору погоди та геомагнітних бурь (ГМБ) призводить до змін функціональної активності і гомеостазу організму. При дослідженні системно-вікової залежності була виявлена підвищена чутливість до фактора погоди з одночасною дією ГМБ в групі дівчат 16–21 року, що пов’язано з віковими особливостями фізіологічних процесів. Також було з’ясовано, що за впливу на організм сонячної погоди за дії ГМБ спостерігалось значне паралельне пригнічення симпатичної нервової системи (СНС) (пейсмейкер сечовий міхур (BL) та парасимпатичної нервової системи (ПНС) (пейсмейкер селезінка і підшлункова залоза (SP) в групах дівчат 12–13 та 16–21 років. Протилежну реакцію було виявлено в групі 16–21 років за одночасного впливу хмарної погоди і ГМБ. В нормі СНС та ПНС є функціональними антагоністами і при активації однієї автоматично відбувається пригнічення іншої. Тільки за умов дії надпотужного чинника чи декількох одночасно на організм відбувається синхронна зміна активності цих вегетативних НС. При аналізі змін функціонально-адаптивного здоров’я та адаптаційного коефіцієнту за впливу різної погоди за дії ГМБ було виявлено несприятливий вплив на їх формування сонячної погоди за дії ГМБ, що характеризується підвищенням кількості дівчат в зоні ПС активності з одночасним зменшенням в зоні ФР, що свідчить про негативний аспект дії на систему адаптації та свідчить про виснаження адаптаційних ресурсів. В здоровому організмі зміни фізіологічних процесів і функціональної активності систем під впливом такого фактору, як зміна погоди, навіть за комбінованого впливу ГМБ легко компенсуються і особлива роль в цьому належить вегетативній нервовій системі, діяльність якої забезпечує адекватну реакцію організму на вплив факторів зовнішнього середовища. Знання про метеочутливість і метеопатичні реакції необхідні для розробки як профілактичних, так і лікувальних заходів, спрямованих на підвищення неспецифічної резистентності та адаптаційних механізмів організму, на нормалізацію функції органів і систем як основу для нормальних реакцій при несприятливих змінах зовнішнього середовища. Чинники довкілля, зокрема і метеорологічні, мають безпосереднє відношення до забезпечення життєдіяльності та здоров’я людей. Кожен із метеорологічних елементів має своє біологічне значення. В цьому випадку виникає питання про вплив сонячної активності, погоди, стан атмосфери, і, насамперед, антропогенних забруднень та інших параметрів середовища на здоров’я людей, що, природно, вимагає кількісного підходу до оцінки ризиків та вироблення необхідних управлінських рішень.