ҐРУНТОРЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕДЬКИ ОЛІЙНОЇ ЗА ЇЇ СИДЕРАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ З ПОЗИЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ БАЗОВИХ АГРОФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

Анотація

Відмічено, що для України актуальним є застосування ґрунтореабілітаційних технологій з огляду на інтенсивність та сталість розвитку деградаційних процесів ґрунтового покриву, особливо у частині агрофізичної деградації, викликаної знеструктуренням ґрунту та його переущільненням, втратою корисної шпаруватості. Такі тенденції у підсумку є загрозою для збереження агроландшафтів та формування засад продовольчої безпеки. За п’ятирічний період (2019–2024 рр.) проведено оцінку ефективності та доцільності застосування редьки олійної як сидеральної культури у варіанті літнього (проміжного) сидерального використання із сталим чотирьохрічним циклом з метою вивчення характеру впливу такого агро-технологічного рішення на формування базових агрофізичних показників ґрунту на тест-об’єкті сірих лісових ґрунтах із середнім рівнем початкової агрофізичної деградації. За результатами досліджень визначено сприятливий гідротермічний режим територій Правобережного Лісостепу України зони сірих лісових ґрунтів для забезпечення процесів мінералізації сидеральної маси та формування позитивного результуючого впливу на базові агрофізичні показники ґрунту. Встановлено доцільність літнього варіанту сидерації за використання листо-стеблової маси редьки олійної з періодом не менше 4 років для підвищення частки агрономічно цінної фракції ґрунтових агрегатів щонайменше на 6,9% при зниженні частки брилистої фракції щонайменше на 3,2%, зниження щільності ґрунту на 6,9%, підвищення шпаруватості аерації на 7,3% за одночасного підвищення загальної шпаруватості на 10,0%. Встановлено також результуючий позитивний вплив застосування редьки олійної як сидерату на загальну структурованість ґрунтових агрегатів на фоні істотного зниження частки агрегатів із брилистим абрисом та формування оптимальної дисперсної поверхні ґрунту при зростанні коефіцієнту структурності ґрунту в інтервалі 0,36–0,54.