ОЦІНКА ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ І УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.10.2024.18

Ключові слова:

агроценоз, пшениця, гербіциди, біопрепарати, бур’яни, зерно

Анотація

В умовах змін клімату в напрямі потепління для одержання стабільно високої врожайності зерна пшениці озимої важливе значення має застосування технологічних заходів, які сприятимуть підвищенню продуктивності і якості вирощеної продукції. Розробка найбільш ефективної та агроекологічної системи контролювання бур’янів із використанням сучасних гербіцидів і біопрепаратів під час вирощування озимої пшениці є надзвичайно важливими елементами в технології даної культури. Мета роботи – виявити особливості формування зернової продуктивності озимої пшениці залежно від біопрепаратів і застосування гербіцидів в осінній період. Дослідження проводились на протязі 2022–2023 років в умовах дослідного поля Вінницького національного аграрного університету с. Агрономічне Вінницького району. Експериментальну роботу виконували щодо контролювання бур’янів у посівах за рахунок проведення хімічних заходів. У процесі виконання дослідження використовували поєднання методів загальнонаукових: гіпотеза, спостереження, аналіз; та спеціальних: лабораторний і польовий. Показники обробляли методами математичної статистики. Аналізуючи видовий склад бур’янів, відмітимо, що на д ілянках в осінній період за появи 3-го листочка пшениці нараховувалось 45 шт/м 2 бур’янів. Найкраща дія щод о зменшення бур’янової рослинності на посівах пшениці від мічена на ділянках, де насіння пшениці перед посівом оброблялось біопрепаратом Органік-баланс, а у фазу початок кущення вносився гербіцид Калібр і ПАР Тренд 90. Зменшення бур’янової рослинності в порівнянні з контрольними ділянками за обліками на період збирання зерна пшениці показали рівень зниження в порівнянні з контрольними ділянками на 90,8%, серед них кількість злакових бур’янів зменши лось на 82,9%, дводольних – 96,2%. Урожайність зерна пшениці в середньому за два роки на контрольних ділянках була в межах 2,34 т/га. За осіннього внесення гербіцид у Калібр в нормі витрати 50 г/га та ПАР Тренд 90 рівень урожайності зерна пшениці була в межах 4,64 т/га, приріст до контролю становив 2,30 т/г а або 98%. На д ілянках, де насіння озимої пшениці оброблялось біопрепаратом Органік-баланс і вносився восени гербіцид Калібр з ПАР Тренд 90, рівень урожайності зерна становив 5,34 т/га, приріст д о контролю був на рівні 128%. Проведені дослідження сприяють можливостям перенесенню внесення післясходових г ербіцидів з весняного періоду на осінній.

Посилання

Бомба М.Я., Бомба М.І. Бур’яни в агрофітоценозах та екологізація заходів щодо контролювання їх чисельності. Вісник Уманського національного університету. 2019. № 1. С. 15–20. https://doi.org/10.31395/2310-0478-2019-1-15-20.

Борзих О.І., Круть М.В. База даних інноваційних розробок із захисту зернових культур в Україні. Захист і карантин рослин. 2019. Вип. 65. С. 3–14. https://doi.org/10.36495/1606-9773.2019.65.3-16.

Голик Л.М., Поліщук С.В., Райчук Т.М., та ін. Урожайність сортів пшениці озимої та контроль спалахів хвороб на рослинах за умов зміни клімату. Вісник аграрної науки. 2023. № 7 (844). С. 43–52. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk 202307-02

Ермантраут Е.Р., та ін. Методика наукових досліджень в агрономії : навч. посіб. Біла Церква, 2018. 103 с.

Євтушенко О.Т., Скок С.В. Вплив ріст регулюючих препаратів на ріст і розвиток сільськогосподарських культур. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2023. Вип. 1 (51). C. 53–63. https://doi.org/10.32782/agrobio.2023.1.7.

Колесников М.А., Євстафіева К.С. Вплив біопрепарату Стимпо на процеси формування врожайності сортів пшениці озимої м’якої озимої. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 2. С. 29–32.

Костогриз П.В., Крижанівський В.Г. Урожайність гороху, пшениці та буряку цукрового на фоні різних заходів основного обробітку ґрунту. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 2. Том 1. Ч. 2. С. 91–98.

Літвінов Д.В., Кальчун Т.Р., Гордієнко Т.І. Короткоротаційні зернові сівозміни в органічному землеробстві. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2016. Вип. 1. С. 16–26.

Матюха В.Л. Фітосанітарний стан посівів пшениці озимої залежно від впливу бакових сумішей пестицидів в північному Степу України. Таврійський науковий вісник. 2023. Вип. 129. С. 102–110. https://doi.org/ 10.32851/2226-0099.2023.129.14.

Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ : Вища школа, 1994. 334 с.

Осокіна Н.М., та ін. Технологія зберігання зерна з основами захисту від шкідників: навч. посіб. Київ : ТОВ. СІК ГРУП Україна. 2016. 248 с.

Пінчук Н.В., Вергелес П.М., Коваленко Т.М., Амонс С.Е. Ефективність застосування біопрепаратів в посівах пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 24. С. 96–113. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2022-1-7.

Сахненко В.В. Вплив сонячного світла та розмноження шкідників пшениці озимої за NO-TILL технології в Лісостепу України. Рослинництво та ґрунтознавство : збірник наукових праць НУБіП, 2017. № 269. С. 272–277.

Фанін Я.С., Литвиненко М.А. Урожайність та показники якості зерна у вітчизняних і закордонних сортів озимої м’якої пшениці. Зернові культури. 2023. Том 7. № 1. С. 129–137. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0268.

Цвей Я.П., Бондар С.О. Забур’яненість пшениці озимої в різноротаційних сівозмінах. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2017. Вип. 25. С. 101–107.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30