ВПЛИВ РІЗНИХ СХЕМ ЗАХИСТУ РОСЛИН НА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА УРАЖЕНІСТЬ ХВОРОБАМИ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.12Ключові слова:
сорт, пшениця м’яка озима, захист рослин, ураженість грибними хворобами, висота рослин, площа асиміляційної поверхні урожайністьАнотація
У статі наведено результати вивчення впливу систем захисту рослин на біометричні та фотосинтетичні показники рослин, елементи продуктивності сортів пшениці м’якої озимої різного екологічного походження за застосування засобів захисту рослин. Найвища висота рослин пшениці сорту Овідій – 115 см – відмічена на ділянках із використанням інтегрованого захисту рослин. Встановлено, що застосування захисту рослин істотно підвищує стійкість рослин до негативного впливу грибних хвороб. У контрольних варіантах (без захисту) ураженість сорту Зіра Septoria tritici Rob. Et Desm, становила 38,8%, а ураженість Вlumeria graminis F. sp. tritici (Bgt) – 33,4%. З використанням захисту рослин у сорту Зіра ураженість Septoria tritici Rob. Et Desm знизилась у 3,2–3,5 раза, а ураженість Вlumeria graminis F. sp. tritici (Bgt) – в 1,6–3,3 раза.У варіанті із сортом Овідій ураженість на контрольному варіанті Septoria tritici Rob. Et Desm, становила 34,4%, а ураженість Вlumeria graminis F. sp. tritici (Bgt) – 32,6%. З використанням захисту ураженість Septoria tritici Rob. Et Desm зменшилась у 1,6–2,2 раза, а ураженість Вlumeria graminis F. sp. tritici (Bgt) – в 1,6–3,4 раза. Фотосинтетичний потенціал досяг найбільших показників у вирощуванні сорту Овідій за інтегрованого захисту – 1810 тис. м2 * діб. За вирощування сорту Зіра максимальний фотосинтетичний потенціал спостерігався також при застосування інтегрованого захисту – 1769 тис. м2 * діб. Застосування інтегрованого захисту рослин сприяло збільшенню фотосинтетичного потенціалу сорту Зіра на 22,9%, а сорту Овідій – на 17,9%. Біологічний засіб захисту рослин підвищував урожайність зерна на 6,1% у сорту Зіра і у сорту Овідій – на 4,2%. Біологічний засіб захисту був менш ефективним порівняно з хімічним та інтегрованим, проте його можна використовувати за біологічного землеробства. Застосування інтегрованого захисту сортів пшениці різного екологічного походження забезпечує зростання урожайності зерна на 17,9–22,9%. Захист рослин під час вирощування сорту Зіра сприяло збільшенню врожайності на 22,9%. У сорту Овідій також проявилося підвищення врожайності на 4,2–17,9% в усіх варіантах застосування захисту рослин, що обумовлено збереженням листостеблової маси від уражень шкідливими організмами та підсиленням на цьому фоні продукційних процесів. Для умов Південного Степу краще використовувати сорти пшениці озимої, створені для жорстких кліматичних умов цієї зони, а саме Овідій.
Посилання
Бабаянц О.В., Бабаянц Л.Т. Основи селекції та методологія оцінок стійкості пшенці до збуд-ників хвороб. Одеса : ВМВ. 2014. 401 с.
Вожегова Р.А., Малярук М.П. та ін. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошу-ваних землях. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 286 с.
Вожегова Р.А., Марченко Т.Ю., Лавриненко Ю.О., Базалій Г.Г., Базалій В.В., Міщенко С.В. Вплив строків цвітіння на ознаки продуктивності у селекційних зразків пшениці м’якої озимої, що створені з залученням західноєвропейських екотипів. Фактори експеримен-тальної еволюції організмів. 2024. Том 35. С. 18–22. https://doi.org/10.7124/FEEO.v35.1652.
Жупина А.Ю., Базалій Г.Г., Усик Л.О., Марченко Т.Ю., Лавриненко Ю.О. Успадкування стійкості до септоріозу (Septoria tritici Rob. Et Desm.) гібридами пшениці озимої різного еко-лого-генетичного походження в умовах зрошення. Аграрні інновації. 2022. № 12. С. 96–102. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.15.
Заєць С.О. Строки сівби озимого ячменю в умовах зрошення півдня України. Зрошуване землеробство. 2008. Вип. 49. С. 16–19.
Заєць С.О., Онуфран Л.І., Фундират К.С. Прояв урожайності сортів ячменю озимого за при-родного ураження грибними хворобами в умовах зрошення. Генетика та селекція сільсько-господарських рослин – від молекули до сорту : матеріали IV інтернет-конференції молодих вчених (Київ, 18 вересня 2020 р.). Київ, 2020. С. 10.
Заєць С., Найдьонова В., Найдьонов В., Ніжеголенко В. Кращі сорти зернових культур для умов богари та зрошення півдня України. Пропозиція. 2006. № 2. С. 49–52.
Корхова М.М., Нікончук Н.В., Панфілова А.В. Адаптивний потенціал нових сортів пшениці ози-мої в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. Вип. 122. С. 48–55.
Лебідь Є.М., Шевченко О.О. Водоспоживання озимої пшениці та її продуктивність залежно від попередників, добрив та систем обробітку ґрунту. Бюл. ІЗГ. 2000. № 10. С. 54–59.
Литвиненко М.А. Створення сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.), адаптова-них до змін клімату на півдні України. Збірник наукових праць. Селекційно-генетичного інсти-туту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2016. Вип. 2 (67). С. 36–53.
Макрушин М.М. Фізіологія рослин. Вінниця : Нова Книга, 2006. 416 с.
Медведовський О.К., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільсько-господарському виробництві. Київ : Урожай. 1988. 208 с.
Онопрієнко Д.М., Охмат П. К., Волох П. В., Грицан Ю. І., Сокол С. П. Розвиток Придніпровського регіону: агроекологічний аспект. Дніпровський ДАЕУ. Дніпро : Ліра, 2021. 820 с.
Панфілова А.В., Гамаюнова В.В. Фотосинтетична діяльність посівів пшениці озимої залежно від сорту та живлення в умовах Південного Степу України. Наукові горизонти. 2018. № 2 (65). С. 3–10.
Петренкова В.П., Боровська І.Ю., Лучна І.С, Сокол Т.В., Ниска І.М., Кучеренко Є.Ю., Компанець К.В. Методологія виділення форм польових культур за стійкістю до комплексу біо- та абіотичних чинників. Харків : ФОП Бровін. 2018. 242 с.
Сметанко О.В., Бурячковський В. Г. Ефективність біологічних фунгіцидів, стимуляторів росту, мікродобрив при застосуванні під озиму пшеницю. Вісник аграрної науки Південного регіону: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки. Одеса: РВА СМИЛ, 2009. Вип. 10. С. 100–107.
Харченко Т.Б. Перспективи розвитку ринку органічної продукції в Україні. Економіка АПК. 2013. № 9. С. 37–41.
Чайка В.Г., Маматов М.О. Організаційне та наукове забезпечення поліпшення стану насінни-цтва в Україні. Збірник наукових праць СГІ. 2005. Вип. 5 (45). С. 225–231.
Шевченко В.П., Каленська С.М., Демидась П.І. Біологічне рослинництво. Київ : НАУ, 2006. 39 с.
Шейко Д.В. Фотосинтетичний потенціал сортів пшениці озимої залежно від способів засто-сування біологічно активних препаратів в умовах західного Лісостепу. Аграрні інновації. 2023. № 19. С. 115–119. https://doi.org/10.32848/ agrar.innov.2023.19.18.
Шелепов В.В., Іщенко В.І., Чебаков М.П., Лебедєва Г.Д. Сорт і його значення в підвищенні врожайності. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 3. С. 108–114.
Юркевич Є.О., Коваленко Н.П. Особливості технологій вирощування зернових культур у різ-но-ротаційних сівозмінах південного Степу України Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 3. С. 28–35.
Saari E.E., Prescott J.M. A scale for appraising the foliar intensity of wheat diseases. Plant Dis. Rep. 1975. No. 59. P. 377–380.
