ВПЛИВ РІВНЯ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ПЛОЩІ ЖИВЛЕННЯ НА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ СОЇ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ НАСІННИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.12.2025.21Ключові слова:
соя, сорти, насінництво, структура врожаю, маса 1 000 насінин, площа живлення, погодні умовиАнотація
Реалізація потенціалу продуктивності кожного сорту є процесом, що безпосередньо пов’язаний із його адаптивними характеристиками, як-от пластичність і стабільність. Ці важливі властивості включають показники, серед яких чільне місце належить урожайності, масі тисячі насінин і фракційному складу насіння, структурним елементам урожаю та якості насіння. Сорти, які демонструють низьку адаптивність або зменшену пластичність, зазвичай піддаються значним коливанням вищезгаданих показників із року в рік. На сучасному етапі розвитку технологій у сільському господарстві , особливо у вирощуванні сої, значення сорту та його сортової технології дедалі більше зростають, особливо у сфері насінництва. Це зумовлено необхідністю оптимізації агротехнічних підходів для досягнення максимальної ефективності та стійкості виробничих процесів. У статті викладено результати досліджень щодо вивчення впливу рівня вологозабезпечення і площі живлення на структуру врожаю сортів сої та значення їх для насінництва в посушливих умовах Лісостепу України. Польові дослідження проводилися у 2022–2024 роках на території фермерського господарства «Грига» (згідно з договором), розташованого в Полтавському районі Полтавської області. Ґрунт цього району характеризується як типовий чорнозем із невеликим умістом гумусу, а попередник – озима пшениця. У рамках дослідження було оцінено 12 сортів сої, які створені провідними селекційними установами України. До них належать Авантюрин, Адамос, Алмаз, Александрит, Антрацит, Аквамарин, Арніка, Голубка, Златослава, Муза, Сіверка та Самородок. Лабораторні та польові експерименти показали значну варіативність реакції сортів на зміну площі живлення та вологозабезпечення. Окрім того, у процесі досліджень бул и виявлені варіанти низки показників, як-от: висота рослини, висота закріплення нижнього бобу, кількість бобів, кількість насіння з рослини, кількість вузлів на головному стеблі, гілкування та продуктивність кожного окремого сорту. Аналіз широкого спектра сортів сої та впливу площі живлення на їхню продуктивність проводили за допомогою модельних дослідів. Завдяки структурному аналізу рослин сортів сої вдалося досконало оцінити низку показників.
Посилання
Білявська Л.Г., Рибальченко А.М. Мінливість господарсько цінних ознак сої в умовах Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 1. С. 65–72. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.01.08.
Білявська Л.Г., Пилипенко О.В. Поради щодо вибору сорту сої для виробника. Агроексперт. 2016. № 3. С. 26–27 [Електронний ресурс]. URL: https://agroexpert.ua/poradi-sodo-viboru-sortu-soi-dla-virobnika/ (дата звернення: 27.01.2025).
Пилипенко О.В., Брижак Я.В., Білявська Л.Г., Білявський Ю.В. Напрями та досягнення в насінництві сої. Урожайність та якість продукції рослинництва за сучасних технологій вирощування (присвячено пам’яті професора Г.П. Жемели) : матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. ПДАУ. 2022. С. 124–127.
Ревтьо О.Я., Золін О.О. Особливості вирощування сої за умов зміни клімату (оглядова). Таврійський науковий вісник. 2023. № 133. С. 105–112. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.133.15.
Рябуха С.С., Чернишенко П.В., Святченко С.І., Садовой О.О., Тесля Т.О. Вплив гідротермічних чинників довкілля на врожайність та біохімічний склад насіння сої. Селекція і насінництво. 2019. № 115. С. 93–102. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2019.172785.
Соя (Glycine max (L.) Merr.) : монографія / В.В. Кириченко та ін. Харків : НААН, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, 2016. 400 с.
Соя: модель сорту, новостворені неопушені лінії, насінництво, фітосанітарний стан посівів : колективна монографія / pа ред. Л.Г. Білявської. Полтава : ПДАУ, 2023. 187 с.
Ходаніцька O.O., Погоріла Л.Г., Шевчук О.А., Ткачук O.O., Матвійчук О.А. Врожайність та якість насіння сої в умовах Правобережного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2024. № 98. С. 120–128. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202498-11.
Цицюра Т.В., Темченко І.В., Семцов А.В. Статистична оцінка сортового потенціалу сої за показниками якісного хімічного складу насіння в умовах лісостепу правобережного. Корми і кормовиробництво. 2019. № 87. С. 19–26. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo201987-03.
Цицюра Т.В., Темченко І.В., Барвінченко С.В. Оцінка пластичності та стабільності показників якості насіння сортів сої різного еколого-географічного походження. Корми і кормовиробництво. 2021. № 92. С. 104–115. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202192-10.
Шевніков М.Я., Логвиненко О.М. Оптимізація площі живлення різних сортів сої шляхом формування інтенсивної структури посіву. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 2. С. 30–33 [Електронний ресурс]. URL: https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2012/02/030.pdf (дата звернення: 20.04.2025).
Шовкова О.В., Шевніков М.Я., Міленко О.Г. Особливості формування насіннєвої продуктивності рослинами сої залежно від елементів технології вирощування. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2020. № 2 (84). C. 167–175. https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.015.
Carciochi W., Schwalbert R., Andrade F., Corassa G., Carter P., Gaspar A., Schmidt J., Ciampitti I. Soybean Seed Yield Response to Plant Density by Yield Environment in North America. Agronomy Journal. 2019. Vol. 111. P. 1923–1932. https://doi.org/10.2134/agronj2018.10.0635.
Egli D.B. Plant density and soybean yield. Crop Science. 1988. Vol. 28. P. 977–981. https://doi.org/10.2135/cropsci1988.0011183X002800060023x.
