ВПЛИВ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ҐРУНТИ САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ЗОН ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ МІСТА ЖИТОМИРА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.12.2025.30Ключові слова:
важкі метали, радіаційний фон, санітарно-захисна зона, техногенний вплив, екологічний моніторинг, промислове забруднення, геоботанічний аналізАнотація
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оцінювання впливу техногенного забруднення на ґрунти санітарно-захисних зон (СЗЗ) промислових підприємств, що є важливим для гарантування екологічної безпеки урбанізованих територій. Особливо актуальним це питання є для територій, де перекриваються санітарно-захисні зони кількох промислових об’єктів, що може посилювати негативні екологічні наслідки. Метою дослідження є визначення фізико-хімічних властивостей ґрунтів, умісту важких металів (Pb, Cd, Cu, Zn, Co, Ni) і рівня радіаційного фону в межах санітарно-захисних зон підприємства з виробництва полімерних волокон у місті Житомирі. Методи дослідження включали відбір проб ґрунту в межах санітарно-захисної зони, лабораторне визначення кислотності ґрунтів (активної, обмінної, гідролітичної), аналіз концентрацій важких металів методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії, а також вимірювання радіаційного фону (γ- та β-випромінювання). Проведено геоботанічний аналіз рослинного покриву з використанням програмного забезпечення “Turboveg” для оцінювання ступеня синантропізації та трансформації рослинних угруповань під впливом техногенного навантаження. Результати засвідчили, що кислотність ґрунтів перебуває в межах нейтрального та слабколужного середовища. Виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів (Pb, Cd, Cu, Co), що свідчить про суттєве техногенне навантаження. Радіаційний фон не перевищує норму. Геоботанічний аналіз виявив значне поширення синантропних та інвазивних видів рослин, зокрема Solidago canadensis L. У роботі встановлено просторові особливості розподілу важких металів і їхня залежність від кислотності ґрунтів на території перекриття санітарно-захисних зон підприємств.Практична значущість дослідження полягає у використанні отриманих результатів для екологічного моніторингу промислових територій, оцінювання рівня забруднення та розроблення рекомендацій щодо управління техногенним навантаженням на міські екосистеми.
Посилання
Гудков І.М., Кашпаров В.О., Паренюк О.Ю. Радіоекологічний моніторинг : навчальний посібник. Київ, 2019. 188 с.
Іващенко Т.Г., Пушкарьова І.Д. Визначення забруднюючих речовин ґрунту територій промислових підприємств та ідентифікація їх екологічної небезпеки. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 4. С. 102–105.
Кроїк Г.А. Токсикологічні аспекти накопичення та розподілу важких металів у ґрунтах промислових агломерацій. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах : матеріали VI Міжнародної наукової конференції. Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2011. С. 15–18.
Національний каталог біотопів України / за ред. А.А. Куземко та ін. Київ : ФОП Ю.Я. Клименко, 2018. 442 с.
Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин : постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р. № 1325. Офіційний вісник України. 2021. № 101 [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1325-2021-п (дата звернення: 03.03.2025).
Соловйова А., Хом’як І.В. Поведінкові стратегії інвазійних видів рослин. Сталий розвиток країни в рамках європейської інтеграції : Усеукраїнська науково-практична конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених. Житомир : ЖДТУ, 2021. С. 44.
Тарарай А.М., Хом’як І.В. Інвазійна флора фітоценозів класу Artemisietea vulgaris Lonm.
Rrsa et R. TX. 1950 міста Житомир. Сталий розвиток країни в рамках європейської інтеграції : Усеукраїнська науково-практична конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених. Житомир, 2019. С. 29.
Хом’як І.В., Бурлака В.А. Характеристики екосистем Словечансько-Овруцького кряжу, як об’єктів і кормової бази бджільництва. Вісник Державного агроекологічного університету. 2005. № 2. С. 23–252.
Хом’як І.В. Вплив інвазій видів-трансформерів на динаміку рослинності перелогів
Українського Полісся. Біоресурси і природокористування. 2018. Т. 10. № 1–2. С. 29–35.
Хом’як І.В. Синтаксономія відновлюваної рослинності кар’єрів Центрального Полісся.
Український ботанічний журнал. 2022. № 79 (3). С. 142–153. https://doi.org/10.15407/ukrbotj79.03.142.
Хом’як І.В., Хом’як О.І. Потенціал спонтанного тераформінгу ландшафтів суходолу з позицій сучасної теорії динаміки екосистем. Український журнал природничих наук. 2024. № 8. С. 289–299. https://doi.org10.32782/naturaljournal.8.2024.30.
European Environment Agency. Soil pollution and health 2021. [Електронний ресурс]. URL: https://www.eea.europa.eu/publications/zero-pollution/health/soil-pollution (дата звернення: 26.01.2025).
Food and Agriculture Organization of the United Nations. The chemical nature and properties of soil contaminants health. 2021 [Електронний ресурс]. URL: https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/fe5df8d6-6b19-4def-bdc6-62886d824574/content/src/html/ chapter-02-2.html (дата звернення: 26.01.2025).
Hennekens S.M. Turboveg for Windows: A database management system for vegetation data.
User’s guide. Wageningen : Alterra, 2009.
Mohiuddin K.M., Liu Z., Yang W., Zheng H., Wang F. Soil pollution indices and health risk assessment of metal(loid)s in industrial areas. Scientific Reports, Nature. 2024. https://doi.org 10.1038/s41598-024-59450-4.