СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

У статті проведено всебічний аналіз можливостей застосування системного аналізу як інструменту екологічного управління в контексті оцінювання якості довкілля. Обґрунтовано актуальність упровадження системного підходу для вирішення складних екологічних завдань у зв’язку зі зростанням рівня антропогенного навантаження, зміною клімату та глобальними екологічними викликами. Показано, що традиційних лінійних методів оцінювання довкілля замало для розуміння складних взаємозв’язків у соціо-еколого-економічних системах, що потребує інтеграції системного мислення із процесом ухвалення управлінських рішень. Визначено, що системний аналіз забезпечує структурування цілей, формалізацію альтернатив, прогнозування наслідків управлінських дій і оптимізацію рішень на основі міждисциплінарного узгодження параметрів. У роботі проаналізовано ключові методи системного аналізу, зокрема побудову дерева цілей, метод експертних оцінок (зокрема, модифікований метод Дельфі), морфологічний аналіз, сценарне моделювання та багатокритеріальне оцінювання. Наведено результати застосування цих методів для розроблення моделей управління якістю водних ресурсів, оцінювання екологічних ризиків і просторового планування. Окрема увага приділена інтеграції системного аналізу з геоінформаційними системами, що дозволяє візуалізувати територіальний розподіл ризиків і підвищити точність стратегічних рішень у сфері природокористування. Підкреслено, що системний підхід дозволяє забезпечити комплексність оцінювання, ураховувати просторово-часову динаміку змін, аналізувати сценарії розвитку та формувати адаптивні управлінські стратегії.Установлено, що впровадження системного аналізу сприяє переходу до інтегрованої моделі екологічного управління, орієнтованої на стале використання природних ресурсів, запобігання екологічним ризикам і зміцнення екосистемної стійкості територій. Акцентовано на необхідності розвитку цифрових платформ системного аналізу, удосконалення механізмів експертного оцінювання та підготовки фахівців нового покоління для ефективного застосування даного підходу у практиці екологічного моніторингу, стратегічного планування і управління природними ресурсами.