ДО БРІОФЛОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ЗАЛІССЯ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.2Ключові слова:
бріофіти, рідкісні види флори, національний природний парк «Залісся», Українське ПоліссяАнотація
Національний природний парк «Залісся» створено у 2009 році на території Київської та Чернігівської областей на площі 14 836 га. Парк складається з урочищ «Залісся» та «Гоголівські гаї» і невеликої Придеснянської ділянки поблизу с. Нижня Дубечня Вишгородського р-ну. Рослинність представлена тут сосновими, сосново-дубовими, дубово-грабовими, вільховими лісами, піщаними степами, заплавними луками і болотами.У травні й жовтні 2024 р. відбулися поїздки автора статті до урочищ «Залісся» і «Гоголіські гаї».Обстежені дубовий, вільховий, сосновий ліси, тополеві насадження, осокове болото, псамофітна степова ділянка, штучні кам’янисті субстрати. Було зібрано близько 60 пакетів мохоподібних. Натепер у НПП «Залісся» загалом встановлено 74 види мохоподібних, з них 5 видів – печіночники і 69 – мохи. Провідні місця в спектрі родин мохів займають Orthotrichaceae (11 видів), Brachytheciaceae (9) і Amblystegiaceae (5); решта 22 родини включають 1–4 види. Видове багатство родин Orthotrichaceae, Brachytheciaceae, в меншій мірі Dicranaceae, Mniaceae, Polytrichaceae свідчить про високу залісненість цієї території. Через її низьку заболоченість нижчі позиції в спектрі родин займають Amblystegiaceae і Sphagnaceae, що властиві перезволоженим біотопам Полісся. Печіночники представлені лише 5 родинами, що містять по одному виду.Встановлено, що дубово-грабові ліси парку вирізняються найбільшим багатством мохоподібних.Найменше різноманіття видів спостерігається на піщаних степах і болотах. Оригінальності бріофлорі парку надають кальцефільні епіліти, які селяться на штучних кам’янистих субстратах.У парку знайдено деякі рідкісні види: Schistidium helveticum – новий для рівнинної частини України, Didymodon rigidulus – новий для Українського Полісся та чотири види нові для Лівобережного Полісся – Cephaloziella rubella, Schistidium crassipilum, Pulvigera lyellii, Orthotrichum anomalum.
Посилання
Баранський О.Р., Коломійчук В.П. Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Національного природного парку «Залісся» (Київська область). Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». 2021. Т. 23. С. 58–63. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/8.
Бачурина Г.Ф., Мельничук В.М. Флора мохів Української РСР. Київ : Наукова думка, 1988. Вип. 2. 180 с.
Бойко М.Ф. Мохоподібні вільхових ценозів Лівобережного Полісся УРСР та питання їх охорони. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32. № 2. С. 180–187.
Бойко М.Ф. Анотований список мохоподібних Лівобережного Полісся (Україна). Чорноморський ботанічний журнал. 2011. Т. 7. № 2. С. 144–186.
Бойко М.Ф. Методика дослідження мохоподібних. Херсон : ФОП Вишемирський В.С., 2018. 112 с.
Вірченко В.М. Мохоподібні природно-заповідних територій Українського Полісся. Київ : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2014. 224 с.
Вірченко В.М., Нипорко С.О. Продромус спорових рослин України: мохоподібні. Київ : Наукова думка, 2022. 176 с.
Коломійчук В.П., Баранський О.Р. Рослинність Національного природного парку «Залісся». Сучасні фітосозологічні дослідження в Україні. 2021. Вип. 5. С. 9–18.
Конспект флори судинних рослин Національного природного парку «Залісся» / В. Коломійчук та ін. Biota. Human. Technology. 2024. № 1. С. 19–34. https://doi.org/10.58407/bht.1.24.2.
Природно-заповідний фонд Київської області : монографія / О. Василюк та ін. Київ : Національний екологічний центр України, 2012. 338 с.
Флора Національного природного парку «Залісся» : монографія / В.П. Коломійчук та ін. Київ : Видавець Бихун В.Ю., 2024. 95 с.
Ellis L.T., Aleffi M., Alegro A., Segota V., Asthana A.K., Gupta R., Singh V.J., Bakalin V.A., Bednarek- Ochyra H., Cykowska-Marzencka B., Benitez A., Borovichev E.A., Vilnet A.A., Konstantinova N.A., Buck W.R., Cacciatoro C., Sérgio C., Csiky J., Deme J., Kovács D., Damsholt K., Enroth J., Erzberger P., Fedosov V.E., Fuertes E., Gradstein S.R., Gremmen N.J.M., Hallingbäck T., Jukonienė I., Kiebacher T., Larraín J., Lebouvier M., Lüth M., Mamontov Yu.S., Potemkin A.D., Nemeth Cs., Nieuwkoop J.A.W., Nobis M., Węgrzyn M., Wietrzyk P., Osorio F., Parnikoza I., Virchenko V.M., Peralta D.F., Carmo D.M., Plášek V., Skoupá Z., Poponessi S., Venanzoni R., Puche F., Purger D., Reeb C., Rios R., Rodriguez-Quiel E., Arrocha C., Sabovljević M.S., Nikolić N., Sabovljević A.D., Dos Santos E. L., Segarra-Moragues J.G., Ştefănuţ S. & Stončius D. New national and regional bryophyte records, 48. Journal of Bryology. 2016. Vol. 38. № 3. P. 235–259. http://dx.doi.org/10.1080/03736687.2016.1206685.
Hodgetts N.G., Söderström L., Blockeel T.L., Caspari S., Ignatov M.S., Konstantinova N.A., Lockhart N., Papp B., Schröck C., Sim-Sim M., Bell D., Bell N.E., Blom H.H., Bruggeman-Nannenga M.A., Brugués M., Enroth J., Flatberg K.I., Garilleti R., Hedenäs L., Holyoak D.T., Hugonnot V., Kariyawasam I., Köckinger H., Kučera J., Lara F., Porley R.D. An annotated checklist of bryophytes of Europe, Macaronesia and Cyprus. Journal of Bryology. 2020. Vol. 42. № 1. P. 1–116. https://doi.org/10.1080/03736687.2019.1694329.
Stebel A., Virchenko V.M., Plasek V., Ochyra R., Bednarek-Ochyra H. Range extension of Orthodicranum tauricum (Bryophyta, Dicranaceae) in Central-East Europe. Polish Botanical Journal. 2012. V. 57. № 1. P. 119–128.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
