АДАПТАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЛІСОВОЇ МУРАХИ FORMICA RUFA ДО АБІОТИЧНИХ СТРЕСІВ І ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

  • О. В. Кратко Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-2708-4684
  • Л. М. Головатюк Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-2099-145X
  • С. В. Кратко Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут»» https://orcid.org/0000-0002-2708-4684

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.7

Ключові слова:

адаптаційні механізми, абіотичні стреси, Formica rufa, біоіндикація, екологічна пластичність, поведінкові реакції, сталий розвиток

Анотація

Механізми адаптації тварин до абіотичних стресових чинників мають велике значення для розуміння їхнього виживання та функціонування в мінливих екологічних умовах, особливо на фоні антропогенних змін довкілля. Лісова мураха Formica rufa є модельним видом для дослідження адаптації комах до температурного, водного та світлового стресів і використовується як біоіндикатор екологічного стану лісових екосистем. Метою роботи було комплексне дослідження адаптаційних реакцій Formica rufa на основні абіотичні стреси, оцінювання їхнього значення для сталого розвитку людського середовища.У дослідженні застосовано методи польових спостережень, біоіндикації, морфометрії, фізіолого-біохімічного аналізу, а також експериментального моделювання стресових умов. Було проведено оцінювання поведінкових, морфологічних і фізіологічних змін у комах у відповідь на варіації температури, вологості й освітленості.Результати свідчать про наявність у Formica rufa широкого спектра адаптаційних механізмів, що забезпечують підтримку гомеостазу та життєдіяльності в межах оптимальних екологічних параметрів. Найбільш чутливим чинником виявився водний стрес, що порушує соціальну структуру колонії.Отримані дані розширюють знання про екологічну пластичність виду та підкреслюють його значення як біоіндикатора для моніторингу стану природних і антропогенно трансформованих середовищ.Наукова новизна полягає в комплексному підході до вивчення адаптаційних реакцій Formica rufa на три основні абіотичні стреси з використанням експериментальних і польових методів. Практична значущість дослідження полягає в можливості застосування результатів для розроблення систем екологічного моніторингу та планування заходів зі сталого управління природними ресурсами, що позитивно впливає на здоров’я та якість життя людини.

Посилання

Кратко О.В., Головатюк Л.М., Середюк А.О., Кратко С.В. Біоіндикація стану атмосферного повітря міста Кременця Тернопільської області. Technologies, innovative and modern theories of scientists : International scientific and practical conference – 2023 : збірник наукових праць. Graz, Austria, 2023. С. 41–45.

Кратко О.В., Вербицький О.Г. Біомоніторинг стану довкілля з використанням рослинних індикаторів. Механізм старіння в біології (Mechanism of aging in biology) – 2024 : збірник наукових праць. Київ, 2024. С. 174–178.

Кратко О.В., Головатю Л.М., Бондар О.Б. Комахи – біоіндикатори забруднення наземних екосистем. Український журнал природничих наук. 2025. № 11. С. 43–49. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.5.

Лавренко С.О., Соболь О.М., Корбич Н.М. Напрями та перспективи використання комах-запилювачів для біоіндикації стану екосистеми та змін клімату в умовах півдня України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2022. Вип. 1 (47). С. 80–90.

Решновецький С.Л., Терепищий С.О. Чорні садові мурахи в соснових лісах Боярського лісництва. Вісник Харківського інституту соціального прогресу. 2003. Вип. 1 (34). С. 23–26.

Фасулаті К.К., Кижаєва К.Я. До вивчення фауни q екології мурашок (Hymenoptera, Formicidae) Українських Карпат. Комахи Українських Карпат i Закарпаття. Київ, 2020. С. 92–99.

Buchori D., Rizali A., Rahayu G., Mansur I. Insect diversity in post-mining areas: Investigating their potential role as bioindicator of reclamation success. Biodiversitas. 2018. Vol. 19. Р. 1696–1702. https://doi.org/10.13057/biodiv/d190515.

Ghazoul J. Floral diversity and the facilitation of pollination. Journal of Ecology. 2006. Vol. 94. Р. 295–304. https://doi.org/10.1111/j.1365-2745.2006.01098.x.

Malovanyy M., Korbut M., Davydova I., Tymchuk I. Monitoring of the Influence of Landfills on the Atmospheric Air Using Bioindication Methods on the Example of the Zhytomyr Landfill, Ukraine. Journal of Ecological Engineering. 2021. Vol. 22. № 6. Р. 36–49. https://doi.org/10.12911/22998993/137446.

Melnyk Y., Bondar O., Sydorenko S., Tsytsiura N., Tryhuba O., Dukh O., Halahan O., Kratko O. Peculiarities of middle-aged scots pine forests development after surface fires in Kremenchuk green area, Ukraine. Forestry Ideas. 2023. Vol. 29. № 2. Р. 272–286. URL: https://orcid.org/0000-0002-3448-8943.

Tibcherani M.F., Nacagava V.A., Aranda R.А., Mello R.L. Review of Ants (Hymenoptera: Formicidae) as bioindicators in the Brazilian Savanna. Sociobiology. 2021. Vol. 65. № 2. Р. 112–129. https://doi.org/10.13102/sociobiology.v65i2.2048.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17