ГІДРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГЕОДИНАМІЧНОГО ТА СЕЙСМІЧНОГО СТАНУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.13Ключові слова:
атмосферні опади, сучасні горизонтальні рухи кори, сейсмічність регіону, землетруси, геодинамічний стан, гідрологічний стан, сейсмотектонічні процесиАнотація
Карпатський регіон, у тому числі Закарпаття, Прикарпаття та прилеглі території сусідніх країн, відзначається сейсмічною активізацією. Територія Закарпатського внутрішнього прогину періодично зазнає погіршення метеорологічного, гідрологічного та сейсмічного стану середовища.До них варто віднести паводки, буревії, проте є небезпека виникнення землетрусу. Тут можливі 7–8 бальні землетруси. Останній потужний землетрус на території Закарпаття відбувся в 1908 році поблизу м. Сваляви (Закарпатська область). Періодичність прояву сильних підземних поштовхів на території Закарпатського внутрішнього прогину становить один раз на 100±30 років, тому ймовірність прояву підземної стихії зростає. Метою представленого дослідження є виявлення закономірностей прояву метеорологічного та гідрологічного стану регіону, вивчення сучасних горизонтальних рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому, просторово-часового розподілу регіональної та місцевої сейсмічності, встановлення взаємозв’язків між екологічним станом регіону та динамікою змін геодинамічного та сейсмічного стану навколишнього середовища. Для висвітлення результатів наукових досліджень використано результати комплексних геофізичних спостережень, що проводяться на території Карпатського регіону.Тут проводяться метеорологічні, гідрологічні, геодинамічні та мікросейсмічні спостереження на пунктах режимних геофізичних спостережень Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України. Дослідження проведено з використанням сучасних методик та технологій, порівняльного аналізу, кореляційного аналізу, математичного забезпечення, картографічних методів, методів аналізу та синтезу, інтернет-ресурсів. Розглянуто сучасні рухи кори та місцеву сейсмічність.Сейсмічність регіону підвищується в періоди, коли рухи кори представлені максимальними величинами зміщень кори. Досліджено атмосферні опади та сучасні рухи кори в регіоні та показано, що інтенсивні атмосферні опади супроводжуються стисненнями кори, оскільки поява додаткової маси на поверхні земної кори приводить до стиснення порід. Вивчено варіації атмосферних опадів в центральній частині Закарпаття та просторово-часовий розподіл регіональної та місцевої сейсмічності. Виявлено, що інтенсивні атмосферні опади протягом наступного інтервалу часу супроводжуються місцевими землетрусами. Важливо відмітити інтервали часу, що об’єднують динамічні зміни параметрів геофізичних полів та варіацій параметрів гідрологічного стану в регіоні. Вперше проаналізовано фактори впливу параметрів гідрологічного стану середовища в комплексі на сейсмотектонічні процеси в сейсмонебезпечному регіоні, вказано на геодинамічний аспект місцевої сейсмічності у 2024 році. Отримані в роботі результати можуть бути використані під час вивчення екологічного стану Закарпаття, Карпатського регіону, географії регіону, геофізичних характеристик сейсмонебезпечних територій Землі. Методики дослідження можуть бути запропоновані на заняттях гуртків природничого спрямування в загальноосвітній школі, гуртків позашкільної освіти, в системі МАН України. Алгоритми дослідження можуть бути застосовані в роботі над курсовими та дипломними проєктами вищої школи.
Посилання
Андрущенко Ю., Лящук О., Фарфуляк Л., Амашукелі Т., Ханієв О., Осадчий В., Петренко К., Вербицький С. Національний сейсмологічний бюлетень України за 2021 рік. Геофізичний журнал. 2022. 44 (6). С. 162–180. https://doi.org/10.24028/gj.v44i6.273649.
Гнип А. Визначення різницевих координат і механізму вогнища землетрусів поблизу с. Тросник у Закарпатті протягом 2013-2015 рр. : Методичні аспекти та аналіз результатів. Геодинаміка. 2022. № 2(33). С. 50–63 https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.050.
Гончар В. Значення поперечної деформаційної зональності та палінспастичні реконструкції Карпат на основі структурного аналізу складчастості. Геофізичний журнал. 2022. № 44 (3). С. 96–102. https://doi.org/10.24028/gj.v44i3.261975.
Гудак В., Кріль T., Зацерковний В. Дистанційний моніторинг вертикальних зміщень земної поверхні як індикаторів деформації підземних споруд. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2025. № 1(108). С. 94–102. https://doi.org/10.17721/1728-2713.108.13.
Зацерковний В., Цюпа І., Остапенко Г., Де Донатіс М., Ільїн Л. Аналіз наслідків землетрусів у Туреччині 06.02.2023 за даними радіолокаційної інтерферометрії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2024. № 2(105). С. 111–118. https://doi.org/10.17721/1728-2713.105.15.
Іванік О., Шевчук В., Тустановська Л., Гадяцька К. Блоковий характер новітньої тектоніки середнього Придністров’я на основі карт різниць базисних поверхонь. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2024. № 1(104). С. 5–12. https://doi.org/10.17721/1728-2713.104.01.
Ігнатишин В., Малицький Д., Іжак Т., Ігнатишин М., Ігнатишин А. Моніторинг сейсмотектонічних процесів у Закарпатському внутрішньому прогині за результатами комплексних геофізичних спостережень. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2022. № 3(98). С. 42–48. https://doi.org/10.17721/1728-2713.98.05.
Ігнатишин В., Малицький Д., Іжак Т., Молнар Д С., Ігнатишин М., Ігнатишин А. Геодинамічний стан Закарпатського внутрішнього прогину за результатами деформометричних спостережень у регіоні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2024а. № 1(104). С. 13–21. https://doi.org/10.17721/1728-2713.104.02.
Ігнатишин В., Малицький Д., Купльовський Б., Їжак Т., Молнар С., Рац А., Ігнатишин М., Ігнатишин А. Геофізичні аспекти сучасних горизонтальних рухів у центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину. Геофізичний журнал. 2025. № 47 (2). С. 221–225. https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.320370.
Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й., Молнар Д. С.С., Рац А.Й. Метеорологічний аспект геодинамічного стану Закарпатського внутрішнього прогину за 2021 рік. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio. 2024б. № (1). С. 32–47. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-1-4.
Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й., Молнар Д.С.С. Радіоактивний фон середовища та сучасні рухи кори в Закарпатському внутрішньому прогині: сейсмічний аспект. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio. 2024в. № (2). С. 58–68. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-2-5.
Ігнатишин В.В., Малицький Д.В., Iжак Т.Й., Молнар Д.С.С., Рац А.Й., Ігнатишин А.В. Дослідження змін параметрів магнітного поля та поля деформацій у сейсмонебезпечних регіонах. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio. 2024г. № (3). С. 48–58. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-3-6.
Ігнатишин В.В., Iжак Т.Й., Молнар Д.С.С. Електромагнітна емісія середовища як реакція на сейсмотектонічні процеси в сейсмогенеруючих регіонах. Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica Et Recreatio. 2024д. № (4). С. 17–26. https://doi.org/10.32782/2786-5843/2024-4-2.
Ковачікова С., Логвінов І., Тарасов В. 2D та квазі-3D геоелектричні моделі Земної кори та верхньої мантії як можливе свідчення недавньої тектонічної активності в західній частині Українського щита. Геодинаміка. 2022. № 1(32). С. 99–118 https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.099.
Козловський Е.М., Максимчук В.Ю., Малицький Д.В., Тимощук В.Р., Грицай О.Д., Пиріжок Н. Взаємозв’язок структурно-тектонічних та сейсмічних характеристик Центральної частини Закарпатського прогину. Геодинаміка. 2020. № 1(28). С. 62–70. DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.062.
Кузьменко Е., Багрій С., Артим І., Артим В. Відображення розподілу механічних напруг в гірничих масивах у динаміці інтенсивності природного імпульсного електромагнітного поля Землі. Геодинаміка. 2022. № 2(33). С. 64–74. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.065.
Лубков М. Моделювання зсувних деформацій під дією сили тяжіння. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2023. № 2(101). С. 25–30. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.03.
Малицький Д., Асташкіна О., Пак Р., Гнип А., Добушовський М. Визначення параметрів вогнища землетрусу за даними обмеженої кількості сейсмічних станцій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2025. № 2(109). С. 59–63. https://doi.org/10.17721/1728-2713.109.08.
Малицький Д., Фойтікова Л., Малек Я., Асташкіна О., Гнип А., Добушовський М., Пак Р., Мельник М., Нікулін В., Ігнатишин В. Тензор сейсмічного моменту та механізм осередку землетрусу 22 лютого 2024 року у східній Словаччині (12:54:15 UTC, 21.75E°E, 49.03°N, глибина 9 км, ML3.0). Геофізичний журнал. 2025. № 47 (2). С. https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322470.
Назаревич А., Назаревич Л., Байрак Г., Пиріжок Н. Сейсмотектоніка зони перетину Оашського і Закарпатського глибинних розломів (Українське Закарпаття). Геодинаміка. 2022. № 2(33). С. 99–114 https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.100.
Пирієв Р. Огляд електромагнітних моніторингових досліджень у прогнозі землетрусів: останні результати та нові перспективи. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2022. № 1(96). С. 40–45. https://doi.org/10.17721/1728-2713.96.06.
Третяк К., Брусак І., Дослідження взаємозв’язку сейсмічності та сучасних горизонтальних зміщень за даними перманентих ГНСС-станцій у Карпато-Балканському регіоні. Геодинаміка. 2020. 1(28). С. 5–18. https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.005.
Третяк К., Брусак І. Сучасні деформації земної кори території Заходу України за даними ГНСС мережі «GEOTERRACE». Геодинаміка. 2022. № 1(32). С. 16–25 https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.016.
Хевпа З., Долін В., Яковлєв Є. Оцінка розвитку деформацій земної поверхні на шахтному полі Стебницького калійного родовища за даними гідрогеологічного моніторингу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2023. № 4(103). С. 103–110. https://doi.org/10.17721/1728-2713.103.13
Шевченко О., Бублясь В., Ошурок Д. Аналіз геофізичних, метеорологічних та гідрогеологічних даних для пояснення невідповідностей між інфільтрацією та атмосферними опадами. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2023. № 1(100). С. 111–123. https://doi.org/10.17721/1728-2713.100.13.
Штогрин Л., Анікеєв С., Кузьменко Е., Багрій С. Відображення активності зсувних процесів у регіональних гравітаційному та магнітному полях (на прикладі Закарпатської області). Геодинаміка. 2021. № 1(30). С. 65–77 https://doi.org/10.23939/jgd2021.01.065.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





