ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ЕТАПІ ВИРОБНИЦТВА ЩЕП ВИНОГРАДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.24Ключові слова:
підщепні чубуки, прищепні чубуки, калюсогенез, ризогенез, Чаркор, Різопон, Grandis, Радіфарм, КеміраАнотація
Одним з актуальних напрямів розвитку виноградного розсадництва в Україні є впровадження ефективних методів формування високоякісного щепленого садивного матеріалу, який повинен відповідати вимогам біологічних категорій якості (вихідний, базовий, сертифікований). Особливу увагу під час виготовлення щеп винограду таких категорій слід приділяти стимулюванню регенераційних процесів компонентів – їх калюсо- та ризогенезу. Позитивну роль у цьому напрямі відіграють біологічно активні препарати, які доцільно застосовувати на етапі вимочування компонентів. Метою дослідження є встановлення впливу вимочування прищепних і підщепних чубуків винограду в розчинах сучасних біологічно активних препаратів на процеси калюсо- та ризогенезу. Під час виконання роботи використовували лабораторні та розрахунково-порівняльні методи. Дослідження проводили на чубуках технічних, столових і підщепних сортів винограду, які вимочували в розчинах препаратів Чаркор, Grandis, Радіфарм, Кеміра, Різопон (0,8%, 1,0%, 2,0%).Оцінювали повноту утворення калюсу, формування та розвиток коренів, у порівнянні з контролем (вимочування компонентів у воді). Результати дослідження показали, що препарати Чаркор і Різопон забезпечували найвищу калюсогенну активність прищепних чубуків. Круговий калюс, по периметру зрізу, формувався у 70–100% чубуків більшості сортів. У підщепних чубуків винограду найвищі показники повноти утворення калюсу по периметру зрізу відмічали після застосування препарату Grandis у сортів Добриня (до 100%), РхР 4923 і БхР Кобера 5ББ (понад 80%). Препарати Чаркор і Різопон також забезпечували стабільно високу калюсогенну реакцію підщепних чубуків, з одночасним зменшенням кількості чубуків без калюсу. У підщепних компонентів біологічно активні препарати, крім високої калюсогенної здатності, сприяли активному формуванню коренів. Після оброблення чубуків препаратом Різопон (2,0%) найбільша кількість коренів (до 20,5 шт.) формувалася у сортів Добриня та РхР 4923. Корені відрізнялися помірною довжиною (3,0–3,5 см), що є перевагою за сучасних способів висаджування щеп у шкілку. У контролі кількість коренів була у 2,2 рази меншою, а їх довжина збільшувалась, у середньому, на 11,3 см. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному оцінюванні нових біологічно активних препаратів широкого спектру дії з метою інтенсифікації регенераційних властивостей компонентів щеп нових форм і сортів сучасної селекції винограду. Практична значущість дослідження полягає в розробленні практичних рекомендацій для підвищення ефективності технології щеплення винограду шляхом застосування біологічно активних препаратів із доведеною регенераційною активністю.
Посилання
Андрієнко О.Д., Опалко А.І., Опалко О.А. Особливості розмноження стебловими живцями інтродукованих представників роду Amelanchier Medik. Біологія та екологія. 2019. Том 5. № 1. С. 9–12. https://doi.org/10.33989/2414-9810.2019.5.1.195109.
Безвіконний П.В., Тарасюк В.А., Потапський Ю.В. Вплив біостимуляторів росту на укорінення зелених живців троянди зморшкуватої в умовах захищеного ґрунту. Таврійський науковий вісник. 2023. № 130. С. 11–16. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.130.2.
Горбась С.М. Дія регуляторів росту рослин під час розмноження смородини чорної (Ribes Nigrum L.). Таврійський науковий вісник. 2019. № 109. С. 22–26. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.109-1.4.
ДСТУ 4390:2005. Саджанці винограду та чубуки виноградної лози. Технічні умови. [Чинний від 1 квітня 2006 р.]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2005. 14 с.
Запольський Я.С. Медведєва Т.В., Натальчук Т.А., Китаєв О.І., Бублик М.О. Вплив обробки маточних рослин жимолості фізіологічно активними речовинами на функціональний стан листкової пластинки / Я.С. Запольський та ін. Досягнення та концептуальні напрями вирощування малопоширених плодово-ягідних культур та переробки їх сировини : зб. матеріалів І всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2019. С. 69–72.
Зеленянська Н.М., Кучер Г.М., Новицька-Боровська Н.А. Вплив препарату Реаком на фізіолого-біохімічні і регенераційні процеси в тканинах лози підщепних сортів винограду. Вісник аграрної науки Південного регіону. 2004. Вип. 5. С. 221–228.
Зеленянська Н.М., Мандич О.М. Удосконалення етапу вимочування компонентів щеп винограду на основі застосування суспензії живої хлорели. Таврійський науковий вісник. 2022. № 126. С. 51–60. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.126.8.
Іващенко І.Є., Адаменко С.А., Масловата С.А., Жиляк І.Д. Вплив мікродобрива фульвогумін на укорінення троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи. Науковий вісник НЛТУ України. 2021. Т. 31. № 4. С. 22–26. https://doi.org/10.36930/40310403.
Кімейчук І.В., Києнко З.Б. Особливості вегетативного розмноження рослин роду Actinidia Lind. з використанням регуляторів росту. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2023. № 1. С. 49–58. https://doi.org/10.32782/2310-0478-2023-1-49-58.
Кучер Г.М., Артюх М.М. Ефективні засоби підвищення адаптаційних властивостей щеп винограду у шкілці. Виноградарство і виноробство. 2009. Вип. 46 (1). С. 44–49.
Кучер Г.М., Артюх М.М. Ефективність застосування фізіологічно активних речовин в технології розмноження винограду. Інноваційні технології в розвитку столового виноградарства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених і спеціалістів, м. Одеса, 30 серпня 2011 р. Одеса, 2011. С. 62–68.
Кучер Г.М., Артюх М.М., Нікульча Є.В. Ефективність застосування мікродобрива Сізам на технологічних етапах виробництва саджанців винограду. Виноградарство і виноробство. 2012. Вип. 49. С. 101–106.
М’ялковський Р.О., Безвіконний П.В. Вплив біостимуляторів росту на укорінення живців хризантеми корейської в умовах захищеного ґрунту. Таврійський науковий вісник. 2023. № 130. С. 107–114. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.130.16.
Система сертифікованого виноградного розсадництва України : монографія / В.В. Власов та ін. Київ : Аграрна наука, 2015. 288 с.
Скоропляс І. Живцювання троянд на різних субстратах в умовах Кременецького ботанічного саду. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 7. С. 54–59.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





