ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ ЗИМОВОГО ЗАКРИТТЯ ЛУНОК НА АГРОХІМІЧНИЙ СТАН ҐРУНТУ ПІД ДЕРЕВНИМИ НАСАДЖЕННЯМИ В УМОВАХ МІСТА ВІННИЦІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.39

Ключові слова:

пристовбурові лунки, міський ґрунт, засоленість, кислотність, озеленення, ландшафтна архітектура

Анотація

Деревні насадження мають вагоме значення у процесах міського будівництва та благоустрою населених пунктів. Вони є одним із ключових засобів покращення умов життя мешканців міст, селищ і сіл. Завдяки таким насадженням поліпшується мікроклімат і підвищується естетична привабливість архітектурного середовища. Зелені зони виконують важливі функції, спрямовані на забезпечення комфортного життя населення. У сучасному містобудуванні взаємодія між природним середовищем і міською інфраструктурою вважається фундаментом розвитку будь-якого міста – незалежно від його розмірів. Тому зелені насадження розглядаються як повноцінні структурні елементи міського простору. Вони відіграють ключову роль в організації територій, формуючи композиційні центри, зони поділу й обрамлення міських житлових масивів.Безперечно, для забезпечення повноцінного росту та розвитку дерев необхідно створити сприятливі умови зростання, що включають не лише належний догляд, а й урахування зовнішніх чинників, зокрема техногенного впливу. Велике значення має агрохімічний стан ґрунту, який істотно залежить від застосовуваних технологій догляду, зокрема способу зимового закриття лунок.Такий підхід дозволяє зберегти вологу, зменшити ерозійні процеси, вплив негативних температур і забезпечити кращі умови для кореневої системи дерев у міському середовищі. У статті розглянуто вплив технології зимового закриття лунок на агрохімічний стан ґрунту під деревними насадженнями. Дослідження проведено з метою оцінювання змін основних агрохімічних показників ґрунту в результаті застосування практики закриття лунок у зимовий період.Установлено, що технологія зимового закриття лунок сприяє зменшенню втрат вологи, стабілізації температурного режиму кореневої системи та збереженню родючості ґрунту. Результати досліджень показали, що використання закритих лунок у зимовий період дозволяє суттєво зменшити рівень засоленості ґрунту. Найбільш суттєве його зниження спостерігається на найбільш засолених локаціях, завдяки застосуванню закритих лунок, що на вулицях Соборній і Пирогова, рівень засоленості знизився на 75,3 та 73% відповідно.На вулиці Замостянській, де показники засоленості були в межах норми, закриття лунки на зиму дозволило зменшити кількість солі у ґрунті на 37%, а на вулиці Порика, де рівень засоленості був низький, завдяки закриттю лунок вміст солі у ґрунті зменшився на 28,7%.

Посилання

Балюк С.А., Носоненко О.А. Класифікація зрошуваних ґрунтів України за ступенем засолення, солонцюватості та лужності. Ґрунтознавство. 2008. № № 3–4. С. 27–32.

Беспалько Р.І. Агровиробничі групи ґрунтів і агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення в Україні : навчальний посібник. Чернівці, 2022. 160 с.

Борисов О.О., Кофанов О.Є. Екологічне навантаження з боку автотранспортних потоків на придорожні території рекреаційного призначення. Енергетика: економіка, технології, екологія. 2018. № 4 (54). С. 124–133.

Гудим М.Г., Кудряченко О.П., Гринь С.О. Озеленення міських територій. Альтернативне озеленення. Молодий вчений. 2016. № 12. С. 33–36.

ДСТУ 8853:2019. Матеріали протиожеледні для автомобільних доріг. Технічні умови. (Чинний від 2020-01-01). Київ : Мінрегіон України, 2019. 13 с.

Вергеліс В.І. Зміна еколого-агрохімічних показників ґрунту залежно від його ступеня змитості. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 3 (22). С. 209–220. https://doi.org/10.37128/2707-5826.

Василенко О.В., Балабак О.А., Балабак А.В., Нікітіна О.В., Гурський І.М. Оцінка стану міських ґрунтів як засіб збереження екологічної стабільності урбоекосистеми. Екологічні науки. 2023. № 1 (46). С. 139–143. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.1-46.23.

Зібцева О.В., Юхновський В.Ю. Аналітична оцінка осучаснених норм озеленення міст. Біоресурси і природокористування. Лісництво. 2019. № 11 (5–6). С. 131–150. DOI: 10.3390/su16114795.

Основні результати наукової діяльності 2019–2023 рр. Інститут ґрунтознавства НАН України [Електронний ресурс]. URL: https://issar.com.ua/osnovni-rezultati-naukovo%d1%97-diyalnosti- 2019-2023-rr/ (дата звернення 21.07.2025).

Лісовал А.П. Методи агрохімічних досліджень. Київ : НАУ, 2021. 190 с.

Швець В.В., Калініченко В.С., Кудлаєнко О.О. Аналіз та вдосконалення зеленого каркаса міста на прикладі м. Вінниці. Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. 2013. № 1. С. 83–87.

Шолок І.В. Порівняльний аналіз озеленення великих міст України та Європи. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2014. С. 42–49.

Dmuchowski W., Baczewska-Dąbrowska A., Gozdowski D., Brągoszewska P. Effect of salt stress on the chemical composition of leaves of different tree species in urban environment. Fresenius Environmental Bulletin. 2013. № 22. P. 987–994.

Grey V., Livesley S., Fletcher T., Szota C. Tree pits to help mitigate runoff in dense urban areas. Journal of Hydrology. 2018. Vol. 565. P. 400–410. https://doi.org/10.1016/j.jhydrol.2018.08.038.

Kimpe C., Morel J.-L. Urban Soil Management: A Growing Concern. Soil Science. 2000. № 165. P. 31–40. https://doi.org/10.1097/00010694-200001000-00005.

Langergraber G., Castellar J.A.C., Pucher B., Baganz G.F.M., Milosevic D., Andreucci M.B., Kearney K., Pineda-Martos R., Atanasova N. A Framework for Addressing Circularity Challenges in Cities with Nature-Based Solutions. Water. 2021. № 13 (17). P.1–19. https://doi.org/10.3390/w13172355.

University of Minnesota Soil Testing Laboratory [Електронний ресурс]. URL: https://soiltest.cfans.umn.edu/ (дата звернення: 19.07.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17