ФЕНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ SALVIA CREMENECENSIS BESS. ТА S. NUTANS L. НА ПОДІЛЛІ

Анотація

У статті наведено результати багаторічних фенологічних досліджень двох близьких видів роду Salvia – Salvia cremenecensis Bess. та S. nutans L., які зростають у межах Поділля. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою вивченістю сезонних ритмів розвитку цих видів, зокрема ендемічної та рідкісної S. cremenecensis, а також необхідністю оцінки впливу природних і антропогенних чинників на перебіг їхніх фенологічних фаз у різних умовах зростання. Метою дослідження було встановлення особливостей сезонних ритмів, строків настання, тривалості та динаміки основних фенологічних фаз Salvia cremenecensis і S. nutans в умовах культури та природних біотопів Поділля. Дослідження проводили у двох локалітетах: у Кременецькому ботанічному саду (2012–2016 рр.) та в ботанічному заказнику місцевого значення «Мукшанський» (2018–2022 рр.). Фенологічні спостереження здійснювали за загальноприйнятою методикою з фіксацією строків початку і завершення основних фенофаз: вегетації, росту пагонів, бутонізації, цвітіння, плодоношення та дозрівання насіння. У результаті досліджень встановлено, що в умовах Кременецького ботанічного саду середня тривалість повного комплексу фенологічних фаз у S. cremenecensis становить близько 224 днів, тоді як у S. nutans – 213 днів. У природних умовах заказника «Мукшанський» ці показники були дещо меншими і складали 212 та 210 днів. Виявлено, що строки настання та тривалість окремих фенологічних фаз суттєво варіюють залежно від кліматичних умов року, експозиції схилів, кількості опадів, температурного режиму, а також рівня антропогенного навантаження. Отримані результати узагальнено у вигляді зведеного феноспектру, який наочно відображає відмінності у сезонних ритмах розвитку досліджуваних видів залежно від умов зростання. Результати досліджень мають наукове та практичне значення для поглиблення уявлень про фенологію рідкісних і ендемічних видів флори Поділля, можуть бути використані у фітосозологічних дослідженнях, плануванні заходів з охорони та інтродукції рослин, а також у прогнозуванні реакції видів на зміни клімату.