ВПЛИВ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН НА ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.15.2026.14

Ключові слова:

фармацевтична промисловість, атмосферне повітря, неорганічні викиди, локальне забруднення, екологічна безпека, моніторинг якості повітря, технологічна модернізація

Анотація

У статті досліджено вплив підприємств фармацевтичної промисловості на якість атмосферного повітря та оцінено екологічні ризики, пов’язані з викидами неорганічних речовин, що містяться в технологічних газових викидах. Встановлено, що, хоча фармацевтичні підприємства не належать до основних джерел забруднення атмосфери, їхня діяльність може формувати локальні осередки підвищеного вмісту оксидів азоту, діоксиду сірки, аміаку та неорганічного пилу. Аналіз концентрацій цих речовин у межах санітарно-захисних зон підприємств показав, що навіть наближення до гранично допустимих значень створює потенційні ризики для здоров’я населення, особливо для осіб із хронічними захворюваннями органів дихання та осіб, що постійно проживають у зоні впливу. Результати дослідження підтвердили доцільність використання комплексних індексів забруднення для оцінки стану повітря, що дозволяє проводити порівняльний аналіз антропогенного навантаження та визначати пріоритетні напрями екологічного управління на промислових територіях. Виявлено, що характер забруднення є локальним і концентрується у межах санітарно-захисних зон, що обумовлює необхідність систематичного моніторингу якості атмосферного повітря та застосування інтегрованих підходів до оцінки екологічної безпеки. На основі отриманих результатів запропоновано комплексний підхід до екологічного управління на підприємствах фармацевтичної промисловості, що включає технологічну модернізацію виробничих процесів, впровадження сучасних методів очищення газових викидів, а також організаційні заходи щодо контролю за станом навколишнього середовища. Реалізація таких заходів сприятиме зменшенню негативного впливу на довкілля, підвищенню рівня екологічної безпеки населення та забезпеченню сталого розвитку промислових територій, а також дозволить поєднати ефективну діяльність підприємств з виконанням вимог сучасного природоохоронного законодавства.

Посилання

Айрапетян Т. С. Водопостачання та очистка стічних вод промислових підприємств : конспект лекцій для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2021. 138 с.

Бабієнко В. В., Мокієнко А. В., Грузевський О. А. Фармацевтична гігієна : навчальний посібник. Одеса : Прес-кур’єр, 2022. 324 с.

Бєлоконь К. В., Манідіна Є. А., Куранова Я. О. Дослідження впливу викидів металургійних підприємств на забруднення атмосферного повітря м. Запоріжжя. Металургія. 2018. Вип. 1(39). С. 136–140.

Вітюк А. В., Траченко К. Р. Суперечливі тенденції розвитку фармацевтичної промисловості України. Вісник ВПІ. 2018. Вип. 6. С. 35–43.

Гігієна та екологія : підручник / В. Г. Бардов, С. Т. Омельчук, Н. В. Мережкіна [та ін.]. Вінниця : Нова Книга, 2020. 472 с.

Колесник В. Є., Павличенко А. В., Калініна К. Р. Екологічна класифікація якості атмосферного повітря за комплексними індексами його забруднення. Геотехнічна механіка. 2017. Вип. 137. С. 156–169.

Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць : наказ МОЗ України № 52 від 14.01.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0156-20#Text (дата звернення: 06.01.2026).

Сорокіна К. Б. Технологія очистки природних вод : конспект лекцій для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2021. 115 с.

Allen S. A. A., Ree A. G., Ayodeji S. A. M. et al. Secondary inorganic aerosols: impacts on the global climate system and human health. Biodiversity International Journal. 2019. Vol. 3(6). P. 249–259. DOI: https://doi.org/10.15406/bij.2019.03.00152

Amar Nath. Effects of Inorganic Compounds on the Environment and Their Control: A Review. Asian Journal of Chemical Sciences. 2025. Vol. 15(6). P. 77–92. DOI: https://doi.org/10.9734/ajocs/2025/v15i6407

Bankole I. A., Chinedum G. U., Ochuko F. O. Environmental Impact of Pharmaceuticals: A Comprehensive Review. Matrix Science Pharma. 2023. Vol. 7(3). P. 85–94. DOI: https://doi.org/10.4103/mtsp.mtsp_15_23

Belkhir L., Elmeligi A. Carbon footprint of the global pharmaceutical industry and relative impact of its major players. Journal of Cleaner Production. 2019. Vol. 214. P. 185–194. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.11.204

Dat N. Q., Ly B. T., Nghiem T. D., Nguyen H. T. T., Sekiguchi K., Huyen T. T., Vinh T. H., Tien L. Q. Influence of Secondary Inorganic Aerosol on the Concentrations of PM2.5 and PM0.1 during Air Pollution Episodes in Hanoi, Vietnam. Aerosol and Air Quality Research. 2024. Vol. 24. Article 220446. DOI: https://doi.org/10.4209/aaqr.220446

Grassano N., Hernandez G. H., Tuebke A. et al. The 2020 EU Industrial R&D Investment Scoreboard. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2020. 113 p.

Matukhno E., Belokon K., Shatokha V., Baranova T. Ecological aspects of sustainable development of metallurgical complex in Ukraine. Procedia Environmental Science – Engineering and Management. 2019. Vol. 4. P. 671–680.

Pak A. V., Pak A. O., Sychova T. O. et al. Research of system water of jelly products from different manufacturers by thermodynamic methods. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Хімія, хімічна технологія та екологія. Харків: НТУ «ХПІ». 2025. № 1(13). P. 54–61. DOI: https://doi.org/10.20998/2079-0821.2025.01.08

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-31