ВПЛИВ СИСТЕМИ ПІДЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.15.2026.19

Ключові слова:

пшениця озима, сорти, підживлення, умови року, врожайність, зерно

Анотація

На сьогодні актуальним є збільшення виробництва зернових культур в Україні як основного експортера продукції за кордон. Важливим також є забезпечення внутрішнього споживання продуктів переробки зерна для продовольчої безпеки в реаліях сьогодення. Тому з метою встановлення впливу системи підживлення на врожайність сортів пшениці озимої різного походження в умовах агрогосподарства Полтавської області було проведено експеримент. Матеріалом для дослідження були сорти пшениці озимої: українські – Довіра Одеська і Спадщина Одеська та зарубіжної селекції: Мейса та Кубус. Польові дослідження здійснено відповідно методики дослідної справи в агрономії та відповідних наукових рекомендацій. За результатами досліджень визначено, що залежно від системи підживлення та погодних чинників, в умовах 2023 року було сформовано найбільшу врожайність зерна пшениці озимої – від 3,8 до 5,2 т/га, в умовах 2025 року – від 3,8 до 5,2 т/га, а у 2024 році – найнижчі, від 2,7 до 3,3 т/га. Встановлено, що сорти українського походження, порівняно із іноземними збільшують врожайність за зменшеної дози азотних добрив у підживлення. Так, у середньому за роки порівняно з контрольними варіантами зафіксовано істотне збільшення врожаю у сортів Довіра Одеська, Спадщина Одеська на варіантах підживлення N57 та N63. Зарубіжні сорти: Мейса і Кубус формували високу врожайність на варіантах збільшених доз внесення добрив N69-75, прибавка до контролю сягала 0,4–0,5 т/га. За встановлення впливу факторів на врожайність пшениці озимої виявлено найбільший вплив погодних умов року (за гідро-термічним коефіцієнтом – ГТК) 70,6 % (фактор А), сорту (фактор Б) – 10,2 % та підживлення (фактор В) – 11,4 % і незначної їх взаємодії – 0,05-3,1 % Таким чином, визначено, що з-поміж сортів пшениці озимої найбільш суттєву прибавку врожаю до контролю забезпечують сорти іноземного походження Мейса (0,6 т/га) і Кубус (0,5 т/га т/га) на варіантах збільшених доз внесення добрив (N69-75). Українські сорти (Довіра Одеська та Спадщина Одеська) формують порівняно високий рівень врожайності, відповідно 4,3 і 3,9 т/га з прибавкою врожаю до контролю 0,5-0,8 т/га при внесенні менших норм азоту у підживленні посівів (N57-63).

Посилання

Берднікова О.Г. Удосконалення елементів технології вирощування пшениці озимої різного сортового складу залежно від режимів живлення та зрошення в умовах південного степу України. Формування нової парадигми розвитку агропромислового сектору в XXI столітті: колективна монографія : у 2 ч. Ч. 1. Львів-Торунь: Ліга-Прес, 2021. C. 188–215.

Білоусова З.В., Кенєва В.А. Вплив системи живлення на структуру врожаю пшениці озимої. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої до Дня науки в Україні. Одеса, 2023. С. 25–28.

Вінюкова М.Л. Аналіз конкурентоспроможності зернових культур на аграрному світовому ринку. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2020. № 37. С. 14–17. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-37-2

Дубицька А.О., Качмар О.Й., Дубицький О.Л., Вавринович О.В., Щерба М.М. Вплив систем удобрення з використанням біостимулятора та гумусного добрива на врожайність і якість зерна пшениці озимої. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2024. № 76 (1). С. 16–25. https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-1-2

Єрашова М.В. Формування елементів структури врожайності різних сортів пшениці озимої залежно від умов вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 2. С. 86–92. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.11

Кліпакова Ю.О., Білоусова З.В., Кенєва В.А. Коротка І.О. Вплив системи живлення на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Аграрні інновації. 2021. № 8. С. 41–46. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.6

Кулик М. І., Онопрієнко О. В., Сиплива Н. О., Божок Ю. О. Урожайність сортів пшениці м’якої (озимої) залежно від системи удобрення. Таврійський науковий вісник. 2020. № 114. С. 55–62. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.114.8

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Фізіологічна роль елементів живлення та системи удобрення польових культур: підручник. Львів : Растр-7. 2021. 288 с.

Марковська О.Є., Гречишкіна Т.А. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування в умовах Південного Степу України. Агробіологія: збірник наукових праць. Біла Церква, 2020. № 1. С. 96 –103. https://doi.org/10.33245/2310-9270-2020-157-1-96-103

Мащенко Ю.В., Соколовська І.М. Урожайність, продуктивність та економічна ефективність вирощування пшениці озимої залежно від ланки сівозмін і систем удобрення. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2023. № 40. С. 21–27. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-3.3

Мостіпан М.І., Умрихін Н.Л. Урожайність різновікових посівів пшениці озимої залежно від строків підживлень у Північному Степу України. Таврійський науковий вісник. 2022. № 123. С. 89–98. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.123.13

Петриченко В.Ф., Лихочвор В.В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур : підручник. 5-те вид. Львів: Українські технології, 2020. 806 с.

Польовий В.М., Лукащук Л.Я., Гук Л.І. Ефективність інтенсифікації технології вирощування пшениці озимої в Західному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 35–40. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-05

Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. та ін. Дослідна справа в агрономії: навч. посіб.: у 2 кн. – Кн. 1. Теоретичні аспекти дослідної справи; за ред. А. О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016а. 316 с.

Рожков А.О., Пузік В.К., Каленська С.М. та ін. Дослідна справа в агрономії: навч. посіб.: у 2 кн. – Кн. 2. Статистична обробка результатів досліджень; за ред. А. О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016b. 352 с.

Статистичний аналіз агрономічних досліджень даних в пакеті Statistica 6.0: методичні вказівки / уклад.: Е. Р. Ермантраут, О. І. Присяжнюк, І. Л. Шевченко. Полтава : Поліграф Консалтинг, 2007. 55 с.

Фанін Я.С., Литвиненко М.А. Урожайність та елементи продуктивності рослин у сучасних вітчизняних і закордонних сортів озимої м’якої пшениці. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2023. № 38. С. 70–77. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.10

Шакалій С.М., Баган А.В, Юрченко С.О., Головаш Л.М. Вплив сортових властивостей пшениці м’якої озимої на мінливість продуктивності. Scientific Progress & Innovations. 2022. № 1. С. 11–17. https://doi.org/10.31210/visnyk2022.01.01

Шинкарук Л.В., Алексеєва К.А., Биховченко В.П., Власенко Т.О., Геращенко М.В., Дергач А.В., Дєліні М.М., Кендус Д.І., Попова О.Л., Свердан М.М., Сова О.Ю., Суханова А.В., Сагайдак І.С., Цоколь О.П. Продовольча безпека: світові тенденції та можливості агропродовольчого комплексу України: монографія / за ред. Л.В. Шинкарук. Київ. 2022. 307 с.

Ямковий В.Ю., Буняк О.І., Ящук Н.О. Продуктивність та якість зерна пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення в лівобережному Лісостепу України. Аграрні інновації. 2021. № 5. С. 101–107. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.16

Abdelraheem K.M., Eldamarawy Y., El-Azab M. Impact of amino acid application on growth, yield and nutrients status of wheat plant under nitrogen fertilization. Egyptian Journal of Agronomy. 2025. V 4. РР. 951–958. https://doi.org/10.21608/agro.2025.336200.1563

Antosovský J., Skarpa P., Ryant P. The effect of nitrogen-sulphur fertilizer with nitrification inhibitor on winter wheat (Triticum aestivum L.) nutrition. Heliyon 10. 2024, e33035 с10.1016/j.heliyon.2024.e33035

Bongiovani P.F., Herrera J. M., Frossard E., Nóia Júnior R., Pequeno D.N.L., Burton A., Häner L. L., Asseng S. Nitrogen fertilization strategy for Swiss winter wheat under climate-induced rainfall reduction: A model-based assessment. European Journal of Agronomy. 2025. Vol. 170. 127728. https://doi.org/10.1016/j.eja.2025.127728

Dawar K., Khan A.A., Jahangir M.M.R., Mian I.A., Khan B., Ahmad B., Fahad S., Moustafa M., Al-Shehri M., Mubashir M., Datta R., Danish S. Effect of nitrogen in combination with different levels of sulfur on wheat growth and yield. ACS Omega. 2023. 8(1). РР. 279–288. https://doi.org/10.1021/acsomega.2c04054

Fatholahi S, Ehsanzadeh P, Karimmojeni H. Ancient and improved wheats are discrepant in nitrogen uptake, remobilization, and use efficiency yet comparable in nitrogen assimilating enzymes capabilities. Field Crops Research. 2020. Vol. 249. РР.107761. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2020.107761

Guzman‑Bustamante I., Schulz R., Müller T., Ruser R. Split N application and DMP based nitrification inhibitors mitigate N2O losses in a soil cropped with winter wheat. Nutrient Cycle Agroecosystem. 2022. Vol. 123. РР. 119–135 https://doi.org/10.1007/s10705-022-10211-7

Hirzel J., Matus I., Madariaga R. Effect of split nitrogen applications on durum wheat cultivars in volcanic soil. Chilean Journal of Agricultural Research. 2010. Vol. 70. РР. 590–595. https://doi.org/10.4067/S0718-58392010000400009

Jarvan M., Edesi L., Adamson A. The content and quality of protein in winter wheat grains depending on sulphur fertilization. Acta Agric Scand B Soil Plant Sci. 2012. Vol. 62. РР. 627–636. https://doi.org/10.1080/09064710.2012.683495

Ma G., Liu W.g, Li Sh., Zhang P., Wang Ch., Lu H., Wang L., Xie Yi., Ma D., Kang G. Determining the optimal N input to improve grain yield and quality in winter wheat with reduced apparent N loss in the North China Plain. Frontiers in Plant Science. 2019. РР. 1–12. https://doi.org/10.3389/fpls.2019.00181

Naeem H.A., MacRitchie F. Effect of sulphur nutrition on agronomic and quality attributes of wheat, in: Sulphur in Plants. Springer. 2003. РР. 305–322. https://doi.org/10.1007/978-94-017-0289-8_17.

Nehe A.S., Misra S., Murchie E.H., Chinnathambi K., Foulkes M.J. Genetic variation in N-use efficiency and associated traits in Indian wheat cultivars. Field Crops Research. 2018. V. 225. РР. 152–162. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2018.06.002

Shahsavani S., Gholami A. Effect of sulphur fertilization on breadmaking quality of three winter wheat varieties. Pakistan Journal of Biological Sciences. 2008. 11. РР. 2134–2138. https://doi.org/10.3923/pjbs.2008.2134.2138.

Tabak M., Lepiarczyk A., Filipek-Mazur B., Lisowska A. Efficiency of nitrogen fertilization of winter wheat depending on sulfur fertilization. Agronomy. 2020. Vol. 10. 1304. https://doi.org/10.3390/agronomy10091304

Withers P.J.A., Tytherleigh A.R.J., O’Donnell F.M. Effect of sulphur fertilizers on the grain yield and sulphur content of cereals. The Journal of Agricultural Science. 1995. Vol. 125. РР. 317–324 https://doi.org/10.1017/S0021859600084811.

Zhang Z, Yu Z, Zhang Y, Shi Y. Optimized nitrogen fertilizer application strategies under supplementary irrigation improved winter wheat (Triticum aestivum L.) yield and grain protein yield. PeerJ. 2021a. 9. e11467. https://doi.org/10.7717/peerj.11467. PMID: 34141470

Zhang Zh., Yu Zh., Zhang Y., Shi Yu. Split nitrogen fertilizer application improved grain yield in winter wheat (Triticum aestivum L.) via modulating antioxidant capacity and 13 C photosynthate mobilization under water-saving irrigation conditions. Ecological Processes. 2021b. Vol. 10. РР. 21. https://doi.org/10.1186/s13717-021-00290-9

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-31