ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАСІННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ГІБРИДІВ І СПОСОБІВ СІВБИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.17Ключові слова:
гібриди InV 1030, Мерседес, Ексепшн, ширина міжрядь, урожайність, густота рослин, кількість стручків на одній рослині, маса 1000 насінин, вміст оліїАнотація
Ріпак озимий (Brassica napus L.) – це найбільш важлива і рентабельна олійна культура в Україні. Основним завданням підвищення його продуктивності є пошук шляхів удосконалення елементів технології вирощування. У статті наведені результати польових і лабораторних досліджень, які виконували в умовах Лісостепу Правобережного на базі ТОВ «Поділля Плюс» Шепетівського району Хмельницької області впродовж 2022–2024 рр. Метою досліджень було вивчення особливостей формування врожаю та якості ріпаку озимого залежно від біологічного потенціалу досліджу- ваних гібридів (BASF InVigor 1030; NPZ LEMBKE Мерседес; BAYER Ексепшн) і трьох способів сівби з міжряддями 15, 30 і 45 см. У ході досліджень використані методи: польовий, лабораторний, статистичний (кореляційно-регресійний) і порівняльно-розрахунковий. У зв’язку з глобальним потеплінням і критичною нестачею опадів у різні періоди вегетації ріпак озимий потребує здійснення диференціації елементів технології вирощування. Установлено, що на типовому чорноземі (3,2% гумусу) сучасні гібриди спроможні сформувати в середньому від 3,82 до 4,45 т/га насіння. Кращими гібридами за урожайністю відмічені Ексепшн та InVigor 1030, приріст урожаю насіння яких за сівби з шириною міжрядь 30 см порівняно з шириною міжрядь 15 см становив відповідно – 0,34 т/га та 0,31 т/га. Густота рослин ріпаку по мірі збільшення ширини міжрядь зменшувалася з 42,7–43,1 шт./м2 (15 см) до 40,4–41,2 шт./м2 (30 см) та до 37,1–38,2 шт./м2 (45 см). За ширини міжрядь 30 см гібриди ріпаку озимого спроможні в серед- ньому сформувати від 419,1 до 444,0 стручків на одній рослині. Маса 1000 насінин гібридів ріпаку за ширини міжрядь 30 і 45 см становила від 6,0 до 6,4 г, що на 0,8–0,9 г більше, ніж за сівби з міжряддям 15 см. Результати досліджень свідчать, що добір сучасних адаптивних гібридів дає змогу підвищити врожайність і якість насіння ріпаку озимого.
Посилання
Безкоровайний В.М., Мойсієнко В.В. Насіннєва продуктивність гібридів ріпаку озимого залежно від ширини міжрядь в умовах Лісостепу правобережного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2024. Вип. 75 (2). С. 20–29. https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(75)-2-2.
Вишнівський П.С. Вплив строків сівби та системи удобрення на перезимівлю ріпаку озимого. Землеробство. 2010. Вип. 1 (2). С. 78–82.
Влащук А.М., Прищепо М.М., Войташенко Д.П. Вплив основного обробітку ґрунту, строку та способу сівби на врожайність насіння ріпаку озимого. Зрошуване землеробство : збірник наукових праць. 2013. Вип. 60. С. 63–65.
Волощук О.П., Случак О.М., Распутенко А.О. Продуктивність ріпаку озимого залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 64. С. 44–55. https://doi.org/10.32636/01308521.2018-(64)-4.
Гамаюнова В.В., Гаро І.М. Урожайність і якість насіння ріпаку озимого залежно від обробітку ґрунту, строку та способу сівби в умовах Лісостепу України. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2017. № 1 (58). Т. 1. С. 49−57.
Забарний О.С., Забарна Т.А. Формування продуктивності гібридів ріпаку озимого залежно від ширини міжрядь. «Наукові доповіді НУБіП України». 2023. № 5. С. 105. http://doi.org/10.31548/dopovidi5(105).2023.008.
Мацера О.О. Вплив елементів технології вирощування на розвиток рослин, врожайність та якість насіння озимого ріпаку. Danish Scientific Journal. 2020. Issue 36 (2). С. 7–15.
Панчишин В.З., Стоцька С.В., Журибіда Д.Р. Насіннєва продуктивність ріпаку озимого залежно від удобрення та строку посіву в умовах Полісся України. Таврійський науковий вісник, 2023. № 130. С. 169–176. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.130.25.
Сендецький В.М., Мельничук Т.В., Сендецький І.В. Продуктивність ріпаку озимого за удосконалення технології вирощування в умовах Лісостепу Західного. Таврійський науковий вісник. 2023. Вип. 131. С. 188–195. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.131.24.
Ткачук О.П., Разанов С.Ф., Банул С.О. Наукові принципи підбору сортів і гібридів ріпаку озимого. Український журнал природничих наук. 2024. № 7. С. 175–181. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.19.
Юрчук С.С. Урожайність та якість насіння ріпаку озимого залежно від способу посіву та норми висіву в умовах Лісостепу правобережного. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 102–111. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-10.
Oad F.C., Solangi B.K., Samo M.A., Lakho A.A., Zia-Ul-Hassan, Oad N.L. Growth, yield and relationship of rapeseed (Brassica napus L.) under different row spacing. International Journal of Agriculture and Biology. 2001. Vol. 3. № 4. P. 475–476.
Ozer H. The effect of plant population densities on growth, yield and yield components of two spring rapeseed cultivars. Plant, Soil and Environment. 2003. Vol. 49. № 9. P. 422–426. http://doi.org/10.17221/4151-PSE.
Uzun B., Yol E., Furat S. The influence of row and intra-row spacing to seed yield and its components of winter sowing canola in the true Mediterranean type environment. Bulgarian Journal of Agricultural Science. 2012. Vol. 18. № 1. P. 89–93.
Vann R.A., Reberg-Horton S.C., Brinton C.M. Row spacing and seeding rate effects on canola population, weed competition, and yield in winter organic canola production. Agronomy Journal. 2016. Vol. 108. № 6. P. 2425–2432. https://doi.org/10.2134/agronj2016.02.0097.
Wang R., Cheng T., Hu L.Y. Effect of wide-narrow row arrangement and plant density on yield and radiation use efficiency of mechanized direct-seeded canola in Central China. Field Crops Research. 2015. Vol. 172. P. 42–52. http://dx.doi.org/10.1016/j.fcr.2014.12.005.
Waseem M., Baloch D.M., Khan I. Influence of various row spacing on the yield and yield components of Raya Anmol and Faisal canola under coastal climatic conditions of Lasbela. American Journal of Plant Science. 2014. Vol. 5. № 15. P. 2230–2236. http://dx.doi.org/10.4236/ajps.2014.515237.
