ВПЛИВ РОЗТАШУВАННЯ ЛІСІВ НА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ В АГРОЕКОСИСТЕМІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.22Ключові слова:
агроекосистема, продуктивність, ліс, агрохімічні показники, ступінь забезпеченостіАнотація
На сьогоднішній день одним із основних завдань сільськогосподарського виробництва є створення оптимального режиму формування та функціонування агроекосистем задля отримання стабільних і високих врожаїв. Агроекосистеми є антропогенними системами і, на відміну від природних екосистем, кругообіг речовин та енергії в них здійснюється за вимушеної участі людини. Натомість, природні екологічні процеси, що відбуваються в ґрунтах і сільськогосподарських культурах, визначають подальшу долю агроекосистем не в меншій мірі, ніж технологічні впливи, такі як обробіток ґрунту, зрошення та внесення добрив. Саме тому теоретичною основою землекористування має бути сукупність науко вих знань про взаємодію між рослинами, тваринами і мікроорганізмами в агроекосистемах та вплив факторів навколишнього середовища на їх життєдіяльність. Враховуючи провідну роль культурних рослин у формуванні агроценозу, теорію процесів сільськогосподарського рослинництва слід вважати основною частиною цієї сукупності наукових знань. У природних системах баланс кругообігу поживних речовин досягається різноманітністю видів рослин і тварин, поширених на даній території, але такий баланс по суті нед осяжний в агроекосистемах, де врожаї формуються переважно з одного виду рослин. Тому винесення мінеральних і органічних сполук з агроекосистеми необхідно постійно доповнювати внесенням добрив, а для одночасного співіснування в природі різних видів рослин необхідно регулярно чергувати їх у вигляді сівозміни. Однак досягти повної гармонії в агроекосистемах неможливо. Застосування гербіцидів та інсектицидів призводить до дисбалансу в екосистемі, що, як наслідок, веде до вирощування спеціальних культур, вразливих до хвороб, бур’янів та нашестя шкідників. Водночас, побічні ефекти використання хімічних засобів захисту рослин впливають на еколо гічний стан самого ґрунту, а також сусідніх лісів і водойм. Представлені дані агрохімічного обстеження ґрунтів на прикладі агроекосистеми села Плебанівка, культурою вирощування якої є соя та структурним і невід’ємним елементом якої є ліси розташовані в її структурі. Встановлені різні показники обмінної кислотності (рН) в залежності від дальності розташування від лісу, в основному рН є нейтральною у більшості відібраних зразків. Встановлено, що є ділянки, які мають дуже низькі показники лужногідролізованого азоту – 53 мг/кг, 61 мг/кг, 78 мг/кг та 81 мг/кг; один зразок з низьким вмістом рухомого фосфору – 42 мг/кг, всі інші зразки характеризувалась високим ступенем забезпеченості ґрунту; показники обмінного калію мали у всіх зразках високий ступінь забезпечуваності ґрунту від 150 мг/кг до 195 мг/кг.
Посилання
Букша І. Внесок лісового господарства України у зменшення ризику зміни клімату. Деякі аспекти глобальної зміни клімату в Україні. Ініціатива з питань зміни клімату. 2002. С. 132–146.
Генсiрук С. Лiси Украïни. Львiв : Наук. тов. ім. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. 496 с.
Гнатів П.С., Снітинський В.В., Хірівський П.Р. Системний підхід в екології й охороні довкілля: актуальність знання і практичних навичок. Наука і методика. Київ : Аграрна освіта, 2011. № 23. Вип. 23. С. 81–86.
Дебринюк Ю.М., Распопіна С.П. Вплив лісових насаджень плантаційного типу на показники родючості лісових ґрунтів в умовах Західного Лісостепу України. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2019. № 18. С. 35–45. https://doi.org/10.15421/411903.
ДСТУ ISO 10381-1:2004. Якість ґрунту. Відбирання проб. Частина 1. Настанови щодо складання програм відбирання проб. [Чинний від 2006.04.01]. К. : Держспоживстандарт України, 2006. 36 с.
ДСТУ 4287:2004. Якість ґрунту. Відбирання проб. [Чинний від 2005.07.01]. К. : Держспоживстандарт України, 2005. 9 с.
ДСТУ ISO 10381-2:2004. Якість ґрунту. Частина 2. Настанови з методів відбирання проб. [Чинний від 2006.04.01]. К. : Держспоживстандарт України, 2006. 29 с.
ДСТУ 4770.1:2007 – ДСТУ 4770.9:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук марганцю (цинку, кадмію, заліза, кобальту, міді, нікелю, хрому, свинцю) в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. [Чинний від 2009.01.01]. К. : Держспоживстандарт України, 2009. 117 с.
ДСТУ ISO 10390:2001. Якість ґрунту. Визначення pH. [Чинний від 2003.01.01]. К. : Держстандарт України, 2003. 14 с.
Жила Т.В. Особливості споживання послуг лісових екосистем у контексті екологічної глобалізації. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23.11. С. 88–92.
Коваленко І.М. Лісова екологія з основами лісовідновлення та лісорозведення: підручник. Суми : ПФ «Видавництво «Університетська книга», 2018. 240 с.
Лісняк А.А., Torma S., Vilček J., Kiyovskiy P., Рего М.З. Зміна агрохімічних показників сірих лісових ґрунтів лівобережного лісостепу під впливом лісових екосистем. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2019. Вип. 31. С. 1–8.
Морозюк О.В. Глобальні зміни клімату та регіональний вплив лісів на баланс вуглецю. Науковий вісник НЛТУ України. 2009. Вип. 19.5. С. 88–92.
Разанов С.Ф., Мельник В.О., Назарук Б.В., Куценко М.І. Оцінка агроекологічного складу сірих лісових ґрунтів за різного сільськогосподарського використання. Збалансоване природокористування. 2021. № 1. С. 146–153.
Стрельченко В.П., Бовсуновський А.М., Стецюк О.П. Відтворення гумусу в агроекосистемах Поліссі. Вісник аграрної науки. 2000. № 7. С. 9–13.
Шевченко М.С., Десятник Л.М. Смарт методи управління родючістю ґрунтів: навчальний посібник для аспірантів спеціальності 201 – Агрономія. Дніпро : ДУ ІЗК НААН, 2019. 176 с.
Bodnar V.O. General characteristics of forests and forestry of Ukraine. Public report of the State Forest Resources Agency of Ukraine. 2016. [Електронний ресурс]. URL: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=62921 (дата звернення 10.06.2024).
Cunningham W.P., Cunningham M.A., Saigo B.W. Environmental Science: a global concern. Boston-Toronto : Wm. C. Brown Publishers, 2005. 600 p.
Duhamel M., Vandenkoornhuyse P. Sustainable agriculture: Possible trajectories from mutualistic symbiosis and plant neodomestication. Trends in Plant Science. 2013. Vol. 18. P. 597–600.
Enger E.D., Smith B.F. Environmental Science: a study of interrelationships. Boston-Toronto : Wm. C. Brown Publishers, 2004. 477 p.
Hatcher P.E., Melander B. Combining physical, cultural and biological methods: prospects for integrated non-chemical weed management strategies. Weed Res. 2003. Vol. 43. P. 303–322.
Magdoff F. Ecological agriculture: Principles, practices, and constraints. Renewable Agriculture and Food Systems. 2007. Vol. 22(2). P. 109–117.
Poloviy A.M. Model of productivity of agroecosystems. Bulletin of the Odessa State Ecological University. 2005. № 1. P. 79–86.