ВПЛИВ ДЕСИКАНТІВ НА ВОЛОГІСТЬ, УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ТА ПОБІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ КУКУРУДЗИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.24

Ключові слова:

десикація, гербіциди, препарати, строк застосування десикантів, продуктивність, основна продукція

Анотація

Ріст і розвиток рослин кукурудзи та її продуктивність в значній мірі залежить від елементів технології її вирощування. Одним із найменш досліджених технологічних складових є застосування десикантів та їх вплив на вологість зерна і побічної продукції кукурудзи. Метою дослідження було визначення впливу десикантів і строків їх застосування на вологість і урожайність зерна та побічної продукції кукурудзи в умовах Правобережного Лісостепу України. Доведено, що вологість і урожайність зерна та побічної продукції кукурудзи змінюється залежно від кліматичних умов року та строків застосування десикантів. Достовірної різниці за цими показниками між досліджуваними препаратами не виявлено. Результатами досліджень встановлено, що за першого строку застосування десикантів вологість зерна і побічної продукції кукурудзи зменшувалася на 8,1–8,6 та 11,8–12,4%, другого на 5,7–6,1 та 5,6–5,9%, а третього на 2,1–2,2 та 1,7–2,0%, порівняно із контрольними варіантами. Найбільше зменшення вологості листків та обгорток і стрижня качана рослин кукурудзи зафіксовано у перший строк внесення десикантів – 18,5– 19,1% і 6,9–7,6%. А вологість стебла найбільше зменшувалася за другого строку на 14,9–15,8%. За першого строку використання десикантів відмічено зменшення урожайності зерна на 0,11–0,12 т/га, порівняно із контролем. За другого і третього строків використання десикантів спостерігалось незначне зростання зернової продуктивності на 0,04–0,06 т/га. Спостерігалося зменшення урожайності побічної продукції на 0,20–1,16 т/га на варіантах із застосуванням десикантів, порівняно із ділянками без їх внесення (контроль). Максимальні значення урожайності зерна кукурудзи отримано за третього строку використання десикантів – 9,44–9,51 т/га, а побічної продукції за першого – 18,46–19,61 т/га. Отримані результати підтверджують важливість застосування десикантів при вирощуванні кукурудзи.

Посилання

Гелетуха Г.Г., Драгнєв С.В., Желєзна Т.А., Баштовий А.І. Аналіз виробництва пелет та брикетів з побічної продукції кукурудзи на зерно. Аналітична записка UABIO. 2020. № 23. 42 с.

Грабовський М.Б. Проблеми виробництва зерна кукурудзи у світі та в Україні. Економіка та управління АПК. 2010. № 71. С. 56–61.

Грабовський М.Б. Варіанти контролю бур’янів на сумісних посівах. Агробізнес Сьогодні. 2021. № 14. С. 28–30.

Грабовський М.Б. Вплив заходів контролювання чисельності бур’янів на ріст та розвиток кукурудзи. Агробіологія. 2017. № 2 (135). С. 45–54.

Климчук О.В. Ефективність комплексного використання кукурудзи в біоенергетиці. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2013. Вип. 19. С. 150–154.

Мостипан О.В., Грабовський М.Б. Вплив гербіцидів на формування урожайності зерна та якісних показників сортів сої. Таврійський науковий вісник. 2023. № 132. С. 132–141. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.132.17.

Нінуа О. Заповіді успішної десикації. Agroexpert. 2017. № 8. С. 30–34.

Основи наукових досліджень в агрономії / за ред. Єщенко В. О. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К»», 2014. 332 с.

Сидякіна О.В., Мєлєшко І.О. Ефективність застосування мінеральних добрив у посівах кукурудзи на зерно (огляд літератури). Таврійський науковий вісник. 2022. № 128. С. 196–203. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.128.27.

Соколік С.П. Перспективи використання кукурудзи на зерно в якості біопалива. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2016. Вип. 173. С. 168–176.

Сторчоус І. Правила десикації посівів зернових. Агробізнес сьогодні. 2018. №14. С. 12–13. [Електронний ресурс]. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/11950-pravyla-desykatsii-posiviv-zernovykh.html (дата звернення 22.08.2024)

Alcantara E., Wyse, D. Glyphosate as harvest aid for corn (Zea mays). Weed Technology. 1988. Т. 2. № 4. Р. 410–413. https://doi.org/10.1017/S0890037X00032176 .

Ban Q., Wang J., Guo P., Yue J., Zhang L., Li J. Improved biohydrogen production by co-fermentation of corn straw and excess sludge: Insights into biochemical process, microbial community and metabolic genes. Environmental Research. 2024. № 256. 119171. https://doi.org/10.1016/j.envres.2024.119171.

Cairns J.E., Sonder K., Zaidi P.H., Verhulst N., Mahuku G., Babu R., Prasanna B.M. Maize production in a changing climate: impacts, adaptation, and mitigation strategies. Advances in agronomy. 2012. № 114. Р. 1–58.

Cao W., Wang Z., Li T., Mo Y., Wang Y., Tan W. Evaluation of the Potential of Diquat (1, 1′-Ethylene-2, 2′-bipyridyl) to Assist Maize Mechanical Harvesting As a Desiccant. ACS Agricultural Science & Technology. 2021. № 1 (6). P. 589–596. https://doi.org/10.1021/acsagscitech.1c00054.

De Barros A.F., Pimentel L.D., de Freitas F.C.L., Cecon P.R., Tomaz A.C., Biesdorf E.M. Pre-harvest desiccation in biomass sorghum with herbicides1. Revista Ceres. 2020. № 67 (5). Р. 337–344. https://doi.org/10 .1590/0034-737X202067050001.

Geletukha G., Drahniev S., Zheliezna T., Karampinis M. Maize residues to Energy. Bioenergy Association of Ukraine. 2022. 48 р.

Gesch R.W., Wells M.S., Hard A. Desiccation of corn allows earlier direct seeding of winter camelina in the northern corn belt. Crop Science. 2021. № 61. Р. 2787–2797. https://doi.org/10.1002/csc2.20549.

Grabovskyi M., Lozinskyi M., Grabovska T. Roubík H. Green mass to biogas in Ukraine – bioenergy potential of corn and sweet sorghum. Biomass Conversion and Biorefinery. 2023. № 13. Р. 3309–3317. https://doi.org/10.1007/s13399-021-01316-0.

Igathinathane C., Womac A. R., Sokhansanj S., Pordesimo L. O. Vertical Mass and Moisture Distribution in in Standing Corn Stalks // 2004 ASAE/CSAE Annual International Meeting (Ottawa, Ontario, Canada, 1-4 August, 2004). 20 p.

Kumar R., Bishop E., Bridges W.C., Tharayil N., Sekhon R.S. Sugar partitioning and sourcesink interaction are key determinants of leaf senescence in maize. Plant Cell Environ. 2019. № 42. Р. 2597–2611. https://doi.org/10.1111/pce.13599.

Magalhães P.C., Durães F.O.M., Karam D. Eficiência dos dessecantes paraquat e diquat na antecipação da colheita do milho. Planta Daninha. 2002. № 20 (3). P. 449–455.

Rao Y., Zhou S., Huang Y., Dou S., Dai H., Wen Y. Advances in research involving deep incorporation of enriched straw on soil quality. Chinese Journal of Eco-Agriculture. 2023. № 31 (10). Р. 1579–1587. https://doi.org/10.12357/cjea.20230145.

Shynkaruk L., Lykhochvor V. Effect of Desiccant Application on Pre- Harvest Humidity of Medium-Early Hybrid LG 3258 Corn in Western Forest-Steppe Conditions. 2021. Scientific horizons. № 24 (12). Р. 32–38. https://doi.org/10.48077/scihor.24(12).2021.32-38.

Thomason W., Battaglia M. Early defoliation effects on corn plant stands and grain yield. Agronomy Journal. 2020. № 112 (6). P. 5024–5032. https://doi.org/10.1002/agj2.20402.

Wang K., Li S. Analysis of influencing factors on kernel dehydration rate of maize hybrids. Scientia Agricultura Sinica. 2017. № 50. Р. 2027–2035.

Wilhelm W.W., Johnson J.M., Hatfield J.L., Voorhees W.B., Linden D.R. Crop and soil productivity response to corn residue removal: a literature review. Agronomy journal. 2004. № 96 (1). Р. 1–17. https://doi.org/10.2134/agronj2004.1000a.

Yang J., Zhang J. Grain filling of cereals under soil drying. New Phytol. 2006. № 169. Р. 223–236. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2005.01597.x.

Zhao L., Xie L., Huang J., Su Y., Zhang C. Proper glyphosate application at post-anthesis lowers grain moisture content at harvest and reallocates non-structural carbohydrates in maize. Frontiers in plant science. 2020. № 11. 580883. https://doi.org/10.3389/fpls.2020.580883.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-22