ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИНАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ РІЗНИХ РІЗНОВИДІВ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ ВИСІВУ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.12.2025.15Ключові слова:
пшениця озима, різновид, норма висіву, показники структури врожаю, урожайністьАнотація
Норма висіву є одним з основних дієвих елементів формування ефективного продуктивного стеблостою, тобто максимального рівня продуктивності. Мета досліджень полягала в установленні реакції різних різновидів пшениці озимої на норми висіву в умовах східної частини Північного Степу України. Дослідження проводились у польовій сівозміні Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України протягом 2021–2024 років. Для сівби використовували сорти пшениці Вежа (Lutescens) та Юзовська (Erythrospermum). За використання норми висіву 1,5 млн шт./га рослини сорту Юзовська формували зерен у колосі на 8 штук, за сівби нормою висіву 4,5 млн шт./га – на 9 штук, а за норми висіву 6,5 млн. шт./га – на 6 штук менше, ніж рослини сорту Вежа. За використання менших норм висіву (1,5 та 2,5 млн шт./га) показник маси 1 000 зерен був вищим у сорту Вежа на 0,48 та 0,52 г відповідно. За підвищення норм висіву більша маса 1 000 зерен була в сорту Юзовська: 3,5 млн шт./га – на 9,40 г; 4,5 млн шт./га – 3,05 г; 5,5 млн шт./га – 6,18 г; 6,5 млн шт./га – 0,63 г. Установлено, що в середньому за роки досліджень найкращі показники врожайності пшениці озимої сорту Вежа (Lutescens) одержано за норми висіву 4,5 млн шт./га (6,2 т/га), сорту пшениці озимої Юзовська (Erythrospermum) – 3,5 млн шт./га (6,9 т/га). Установлено, що залежно від умов року норми висіву по-різному впливали на рівень продуктивності рослин. За сприятливих умов вегетації (2023 рік) вищий рівень урожайності формувався в сорту Вежа за норми висіву 4,5 млн шт./га – 8,9 т/га, у сорту Юзовська за норми висіву 3,5 млн шт./га – 9,3 т/га.У посушливих умовах вегетації (2024 рік) найвища продуктивність рослин пшениці озимої обох різновидів була за норми висіву 2,5 млн шт./га: Вежа – 4,4 т/га; Юзовська – 4,8 т/га. Отже, рослини пшениці озимої різновиду Erythrospermum формують вищий урожай у разі меншої норми висіву (3,5 млн шт./га), ніж рослини різновиду Lutescens (4,5 млн шт./га), у посушливих умовах вегетації норму висіву варто знижувати до 2,5 млн шт./га.
Посилання
Каленська С.М., Токар Б.Ю., Ташева Ю.В. Управління стійкістю рослин зернових культур до вилягання. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Агрономія». 2015. Ч. 1. Вип. 210. С. 22–30.
Колібабчук Т.В., Кузьменко О.В., Зарва О.І., Любич В.В. Урожайність і якість зерна пшениці м’якої озимої залежно від норми висіву. Агробіологія. 2022. № 1. С. 168–178. https://doi.org/10.33245/2310-9270-2022-171-1-168-178.
Ліхушина Г.А., Скнипа Н.Л. Вплив стимуляторів росту рослин та фонів живлення на формування біометричних показників пшениці озимої в умовах східної частини Північного Степу України. Зернові культури. 2024. Т. 8. № 1. С. 92–100. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0316.
Методичні вказівки щодо проведення польових дослідів з вивчення технологій вирощування зернових культур. Київ : ІЗ УААН, 2003. 22 с.
Науково обґрунтована система ведення агропромислового виробництва Донеччини. Донецьк : Реґіон, 2007. 511 с.
Самойлик М.О., Устинова Г.Л., Лозінський М.В., Корхова М.М., Уліч О.Л. Оцінка врожайних та адаптивних властивостей нових сортів пшениці м’якої озимої. Вісник аграрної науки. 2023. № 2 (839). С. 34–42. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202302-05.
Солодушко М.М. Урожайність та адаптивний потенціал сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах Північного Степу. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 3. С. 61–66.
Фанін Я.С., Литвиненко М.А. Урожайність та елементи продуктивності рослин у сучасних вітчизняних і закордонних сортів озимої м’якої пшениці. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2023. № 1 (38). С. 70–77. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.10
Хорошун І.В., Назаренко М.М. Врожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої в умовах Півночі Степу. Аграрні інновації. 2024. № 24. С. 227–231. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.32.
Черенков А.В., Гасанова І.І., Солодушко М.М. Пшениця озима – розвиток та селекція культури в історичному аспекті. Бюлетень Інституту сільського господарства Степової зони. 2014. № 6. С. 3–6.
Черенков А.В., Солодушко М.М., Ярошенко С.С., Гасанова І.І., Педаш О.О., Дудка М.І. Особливості вирощування пшениці озимої e Степу України : монографія. Київ : Аграрна наука, 2021. 184 с. https://doi.org/10.31073/978-966-540-521-4.
Чугрій Г.А., Вискуб Р.С., Вінюков О.О. Біометричні показники рослин пшениці озимої різних селекційних центрів в умовах східної частини Північного Степу. Аграрні інновації. 2021. № 6. С. 50–56. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.9.
Чугрій Г.А., Вискуб Р.С., Поплевко В.І., Шульц П, Скнипа Н.Л. Наукові принципи підбору сортів пшениці м’якої озимої за адаптивними ознаками. Аграрні інновації. 2022. № 11. С. 60–67. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.8.
Штакал М.І., Голик Л.М., Левченко О.С., Шпакович І.В., Іващенко С.Ф. Оцінювання сортів і ліній пшениці озимої за стабільною врожайністю та адаптивністю в умовах зміни клімату Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2022. № 3 (828). С. 62–69. https://doi.org/10.31073/agro-visnyk202203-08.
Intsar H.H., Wahid S.A., Al-Abodi H.M.K., Abdullah S., Mahamud R., Hossain B. Grain yield and quality of wheat as affected by cultivars and seeding rates. Malaysian Journal of Sustainable Agriculture. 2019. № 3 (1). P. 8–12. https://doi.org/10.26480/mjsa.01.2019.08.12.
Hasanova I., Yerashova M., Nozdrina N., Pedash O., Kulyk A. Efficiency of winter wheat cultivation after spring barley in the Northern Steppe of Ukraine. Scientific Papers. Series A. Agronomy. 2023. Vol. LXVI. № 2. Р. 243–250.
Korkhova M., Smirnova I., Panfilova A., Bilichenko O. Productivity of winter wheat depending on varietal characteristics and pre-sowing treatment of seeds with biological products. Scientific Horizons. 2023. № 26 (5). P. 65–75. https://doi.org/10.48077/scihor5.2023.65.
Sallam M., Ghazy A., Al-Doss A., Al-Ashkar I. Combining Genetic and Phenotypic Analyses for Detecting Bread Wheat Genotypes of Drought Tolerance through Multivariate Analysis Techniques. Life. 2024. 14. 183. https://doi.org/10.3390/life14020183
Solodushko M.M., Gasanova I.I., Yaroshenko S.S, Pedash O.O., Drumova O.M., Astakhova Ya.V., Yerashova M.V., Bezsusidnya Yu.V. Effect of mineral nutrition on winter wheat yield after sunflower in Ukrainian steppe zone. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. Vol. 11 (7). Р. 179–184. https://doi.org/10.15421/2021_256.
Twizerimana A., Niyigaba E., Mugenzi I., Ngnadong W. A., Li C., Hao T. Q., Hai J.B. The Combined Effect of Different Sowing Methods and Seed Rates on the Quality Features and Yield of Winter Wheat. Agriculture. 2020. № 10 (5). P. 153. https://doi.org/10.3390/agriculture10050153.
