СИМБІОТИЧНА АКТИВНІСТЬ БАКТЕРІЙ РОДУ BRADYRHIZOBIOM НА РОСЛИНАХ GLICINE HISPIDA ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ ФАКТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.12.2025.20Ключові слова:
соя, зерно, протруєння, бульбочкові бактерії, сорт, інокуляціяАнотація
У роботі наведені результати дослідження впливу передпосівної інокуляції та протруєння насіння на рослини сої залежно від сорту. Для реалізації цієї мети потрібно було вирішити такі завдання: проаналізувати дані літературних джерел щодо активності бактерій роду Bradyrhizobium на рослинах сої; проаналізувати сорти сої за ключовими господарськими характеристиками; оцінити сорти сої за показниками врожайності; дослідити вплив протруйників на симбіотичну активність рослин сої; з’ясувати вплив інокулянтів на інтенсивність росту сої. Вивчалися сорти сої Ментор та Фаворит, які занесені до Державного реєстру сортів, придатних для вирощування в Україні і рекомендовані для вирощування в зоні Полісся. Предпосівну інокуляцію проводили препаратом «РизоСтарт» у нормі 2,5 кг/т насіння, який містить у своєму складі азотфіксуючі бактерії роду Bradyrhizobium elkanii (штами U1301 та U1302), що чудово підходить для вирощування сої. Протруєння насіння проводили препаратом «Бастіон» у нормі 1,5 л/га.Нами встановлені показники кількості бульбочкових бактерій роду Bradyrhizobium на рослинах сої. На контрольних (без проведення інокуляції) ділянках відмічено, що їхня кількість склала 9,0–13,0 шт./рослину у фазу бутонізації (BBCH59).З використанням протруйника Бастіон у фазу бутонізації маса в рослин сорту Фаворит становила 0,31 г/рослину, а в сорті Ментор – 0,44 г/рослину. У фазу цвітіння результати становили 1,01–0,94 г/рослину. Під час проходження фази дозрівання маса бульбочкових бактерій у сорту Фаворит становила 0,84 г/рослину, а для сорту – Ментор 0,80 г/рослину.Кількість бобів на рослині у сорту Фаворит становила 12,3 шт./рослину, а для рослин сорту Ментор – 12,0 шт./рослину на контрольних ділянках. З проведенням протруєння препаратом «Бастіон» та без інокуляції сорти Фаворит і Ментор мали однакову кількість бобів – 11,7 шт./рослину. Кількість насінин для обох сортів становила 25,3 шт./рослину. Маса зерна в сорті Фаворит дорівнювала 1,66, а в сорті Ментор – 1,58 г/рослину.
Посилання
Авраменко С., Зуза В., Цехмейструк М. Боремося і перемагаємо бур’яни. Агробізнес. 2012. № 11 (234). С. 25–29.
Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Соєвий пояс і розміщення виробництва сої в Україні. Пропозиція. 2010. № 4. С. 52–56.
Гуменюк І. І., Грузінський C. Ю., Бровко І. С., Чабанюк Я. В. Коренева система сої за дії Bradyrhizobium japonicum. Агроекологічний журнал. 2018. № 1. C. 138–143.
Дідора В.Г. Агроекологічне обґрунтування продуктивності сої залежно від елементів технології вирощування в умовах Полісся України. Інноваційні технології у рослинництві: проблеми та їх вирішення : матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Житомир, 7–8 червня 2018 р.). Житомир : вид-во «Рута». 2018. С. 36–41.
Камінський В.Ф., Мосьонз Н.П. Вплив елементів технології вирощування на урожайність сої в умовах північного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2010. № 66. С. 91–95.
Колісник С.І., Кобак С.Я., Сереветник О.В. Вплив прийомів сортової технології на формування симбіотичної та насіннєвої продуктивності сої в умовах Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2013. № 76. С. 139–145.
Конончук О., Пида С. Вирощування сої. Роль інновацій у підвищенні наявного потенціалу країни : матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., м. Тернопіль, 14–15 грудня 2011 р. Тернопіль : Крок, 2011. С. 65–67.
Крамарьов С.М., Артеменко С.Ф. Вплив інокуляції насіння сої бактеріальними препаратами на продуктивність її агроценозів в умовах північної частини Степової зони України. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2016. № 4 (42). С. 72–75.
Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П.В. Зерновиробництво. Львів : Українські технології, 2008. 624 с.
Мойсієнко В.В., Дідора В.Г. Агроекономічне обґрунтування ролі сої у вирішенні проблеми рослинного білка в Україні. Вісник ЖНАЕУ. 2010. № 1. С. 1–14.
Овчарук О.В., Овчарук О.В., Хоміна В.Я., Каленська С.М. Агроекологічні особливості вирощування сої. Інноваційні технології в рослинництві : матеріали наукової інтернет конференції, 15 травня 2018 р. С. 134–136.
Петриченко В.Ф. Виробництво зернових культур і сої в Україні. Сучасні виклики та перспективи. Зернобобові культури та соя для сталого розвитку аграрного виробництва України : зб. тез доп. Міжнар. наук. конф. Вінниця, 2016. С. 10–11.
Петриченко В.Ф. Наукові основи сталого соєсіяння в Україні. Корми і кормовиробництво. 2011. № 69. С. 3–10.
Січкар В.І. Генетичні основи покращання якості насіння сої. Соя: селекція, виробництво і використання для розв’язання глобальної продовольчої проблеми : зб. тез доп. наук.-практ. конф. Вінниця (8–9 серпня), 2011. С. 6–7.
Скоромний С. Різноякісність сої в степах України. Агроперспектива. 2010. № 4. С. 78–79.
Цюк О.А. Ефективність елементів органічного землеробства в Лісостепу : збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН». Київ, 2009. № 3. С. 25–32.
Черенков А.В., Шевченко М.С. Стратегія виробництва зернобобових культур і сої в Степу України. Вісник аграрної науки. 2017. Том 95. № 1. С. 13–18. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201701-02.
Egli D.B. Comparison of corn and soybean yields in the United States: Historical trends and future prospects. Agronomy Journal. 2008. Vol. 100. P. 79–88. https://doi.org/10.2134/agronj2006.0286c.
Fehr W.R. The importance and future prospects for genetic diversity for yield improvement. Proceedings of the 6th World Soybean Research Conference. Urbana-Champaign, IL, USA, 1999. P. 186–187.
Shannon D.A., Kueneman E.A., Wright M.J., Wood C.W. Fertilization effect of soybean grown and yield in the southern Guinea savanna of Nigeria. J. Plant Nutr. 1992. № 15 (5). P. 639–658.
