ОЦІНКА РОСЛИННОСТІ БАЛОК О. ХОРТИЦЯ (М. ЗАПОРІЖЖЯ) З ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ СУПУТНИКА LANDSAT
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.1Ключові слова:
байрачні ліси, космічні знімки, індекс NDVI, густота і стан деревної рослинності, прибережна зонаАнотація
У роботі висвітлено питання оперативного виявлення змін густоти рослинності байрачних лісів, що входять до рекреаційної зони м. Запоріжжя, за допомогою багатоспектральних знімків супутників Landsat 8 у часовому діапазоні. Наведено результати змін густоти деревних і трав’яних рослин із використанням нормалізованого відносного індексу рослинності (NDVI). Головною перевагою NDVI є надійність і легкість отримання даних, а також широкий діапазон задач, що вирішуються за їх використання. Було отримано серію тематичних карт за 2000, 2010, 2020, 2024 роки. На основі величин індексу NDVI виділено по декілька класів густої, помірної та розрідженої рослинності в межах кожного байраку. На території балок також є відкритий ґрунт. Розглянуто динаміку змін рослинності за роками досліджень. Також оцінювалися зміни в часі відносної площі, що зайнята деревною рослинністю, та стану цього типу рослинності. Встановлено різноспрямований характер їх змін як у межах певної балки, так і за порівняння показників різних балок за роками досліджень. Це пов’язано із впливом багатьох екзо- й ендодинамічних екологічних факторів. Стан деревної рослинності визначається у всі роки дослідження як добрий та задовільний. Узбережна частина острова Хортиця зазнала осушення внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС, що призвело до збільшення протяжності берегової лінії та площі гирла досліджених балок. Як було встановлено на космічних знімках 2024 р., порівняно з 2020 р., площа узбережної зони проаналізованих балок збільшилася від 1,75 (Генералка) до 3,4 (Широка) раза. Величина даного показника решти балок потрапляє в цей діапазон значень. Рекомендовано здійснювати постійний моніторинг змін узбережжя острова Хортиця щодо його сукцесійних процесів та стану гідробіонтів.
Посилання
Liu S., Zheng Y., Dalponte M., Tong X. A novel fire index-based burned area change detection approach using Landsat-8 OLI data. European journal of remote sensing. 2020. Vol. 53, Iss. 1. P. 104–112. https://doi.org/10.1080/22797254.2020.1738900.
Liu P., Lee H.K., Cassaza M. Editorial: methods and applications in environmental informatics and remote sensing. Frontiers in Environmental Science. 2023. Vol. 11. https://doi.org/10.3389/ fenvs.2023.1255010.
Mallegowda P., Rengaian G., Krishnan J., Niphadkar M. Assessing Habitat quality of forest-corridors through NDVI analysis in dry tropical forests of South India: Implications for Conservation. Remote Sensing. 2015. Vol. 7, Iss. 2. Р. 1619–1639. https://doi:10.3390/rs70201619.
Pettorelli N., Safi K., Turner W. Satellite remote sensing, biodiversity research and conservation of the future. Philosophical Transactions of Royal Society. 2014. B369: 20130190. http://dx.doi.org/10.1098/rstb.2013.0190.
Soydan O. Detecting forest fire damage using remote sensing. Eurasian Journal of Agricultural Research. 2024. Vol. 8, Iss. 2. P. 202–211.
Wu Shou-Tsung, Chen Yeong-Shyang. Examining eco-environmental changes at major recreational sites in Kenting National Park in Taiwan by integrating SPOT satellite images and NDVI. Tourism Management. 2016. Vol. 57. P. 23–36. https://doi.org/10.1016/ j.tourman.2016.05.006.
Букша І.Ф., Бондарук М.А., Целіщев О.Г., Пивовар Т.С., Букша М.І., Пастернак В.П. Прогноз життєздатності сосни звичайної і дуба звичайного у разі зміни клімату в рівнинній частині України / І.Ф. Букша та ін. Лісівництво і агролісомеліорація. 2017. Вип. 130. С. 146–148. https://doi:10.33220/1026-3365.141.2022.23.
Знищення Каховського водосховища: екологічні наслідки / упоряд. В.В. Колодежна, О.В. Василюк. Чернівці : Друк Арт, 2025. 112 p.
Іванченко О.Є., Бессонова В.П., Скляренко А.В. Використання даних супутника Landsat для оцінки стану рослинності парків м. Дніпро. Екологічні науки. 2022. № 3(42). С. 72–83. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.3-42.12.
Кобець С., Шелегеда В. Самовідновлення рослинності на порушених ландшафтах річки Верхня Хортиця в районі м. Запоріжжя після підриву греблі Каховської ГЕС. Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність : ІІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція. Запоріжжя, 2024. С. 386–388.
Лялько В.І., Шпортюк, З.М., Сахацький, О.І., Сибірцева, О.М. Використання індексів червоного краю та водних індексів за гіперспектральними даними EO-1 «Hyperion» для класифікації земного покриву. Космічна наука і технологія. 2008. № 3(52). С. 55–68. http://dx.doi.org/10.15407/knit2008.03.055.
Муленко М.А. Наслідки руйнування Каховської ГЕС для заказника «Дніпровські пороги», ретроспектива подій та вжиття заходів. Матеріали науково-практичного семінару, присвяченого 50-річчю загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» (28 жовтня 2024 р., м. Запоріжжя). Чернівці : ДрукАрт, 2025. С. 65–68.
Охріменко С.Г., Ткач Є.Д. Созофіти та оселища території урочища Хортиця під охороною Бернської конвенції. ScienceRise:Biological Science. 2019. № 1(16). С. 19–24. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.159799.
Семенова І.Г. Використання вегетаційних індексів для моніторингу посух в Україні. Український гідрометеорологічний журнал. 2014. № 14. С. 43–52.
Скляренко А.В., Бессонова В.П. Оцінка щільності та стану зелених насаджень санітарно-захисних зон промислових підприємств м. Запоріжжя в динаміці з використанням даних супутника Landsat. Екологічні науки. 2020. № 1(28). С. 64–77. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
