ASSESSMENT OF VEGETATION IN THE RAVINES OF KHORTYTSIA ISLAND (ZAPORIZHZHYA) USING LANDSAT SATELLITE DATA
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.1Keywords:
ravine forests, satellite images, NDVI, density and the state of woody vegetation, coastal area4Abstract
This work highlights the issues of prompt detection of changes in vegetation density of small forests in steppe ravines, which belong to the recreational zone of Zaporizhzhya city, using Landsat 8 satellite multispectral images in the time range. The results of changes in the density of woody and herbaceous plants using the normalized difference vegetation index (NDVI) are presented. The main advantage of NDVI is the reliability and ease of data acquisition, as well as a wide range of tasks that can be solved using it. A series of thematic maps was obtained for the years 2000, 2010, 2020, 2024. Based on the values of the NDVI index, several classes of dense, moderate and sparse vegetation were distinguished within each ravine forest. Forest ravines also feature some areas with exposed soil. The dynamics of vegetation changes over the years of research have been examined.Temporal changes of the relative area occupied by woody vegetation and the state of this type of vegetation were also assessed. The multidirectional nature of their changes has been established both within a particular ravine and when compared to the parameters of various other ravines over the course of our research. This is due to the influence of many exo- and endodynamic environmental factors. The coastal part of Khortytsia Island has undergone drainage due to the destruction of the dam of the Kakhovka HPP, which led to an increase in the length of the coastline and the area of the mouth of the ravines under study. As was established via the satellite images in 2024 that, compared to 2020, the area of the coastal zone of the analyzed ravines increased by at least a factor of 1.75 (Heneralka) and at most 3.4 (Shyroka) respectively. The magnitude of this indicator for the remaining ravines falls within the aforementioned range of values.It is recommended to continuously monitor changes in the coast of Khortytsia Island in terms of its succession processes and the state of hydrobionts.
References
Liu S., Zheng Y., Dalponte M., Tong X. A novel fire index-based burned area change detection approach using Landsat-8 OLI data. European journal of remote sensing. 2020. Vol. 53, Iss. 1. P. 104–112. https://doi.org/10.1080/22797254.2020.1738900.
Liu P., Lee H.K., Cassaza M. Editorial: methods and applications in environmental informatics and remote sensing. Frontiers in Environmental Science. 2023. Vol. 11. https://doi.org/10.3389/ fenvs.2023.1255010.
Mallegowda P., Rengaian G., Krishnan J., Niphadkar M. Assessing Habitat quality of forest-corridors through NDVI analysis in dry tropical forests of South India: Implications for Conservation. Remote Sensing. 2015. Vol. 7, Iss. 2. Р. 1619–1639. https://doi:10.3390/rs70201619.
Pettorelli N., Safi K., Turner W. Satellite remote sensing, biodiversity research and conservation of the future. Philosophical Transactions of Royal Society. 2014. B369: 20130190. http://dx.doi.org/10.1098/rstb.2013.0190.
Soydan O. Detecting forest fire damage using remote sensing. Eurasian Journal of Agricultural Research. 2024. Vol. 8, Iss. 2. P. 202–211.
Wu Shou-Tsung, Chen Yeong-Shyang. Examining eco-environmental changes at major recreational sites in Kenting National Park in Taiwan by integrating SPOT satellite images and NDVI. Tourism Management. 2016. Vol. 57. P. 23–36. https://doi.org/10.1016/ j.tourman.2016.05.006.
Букша І.Ф., Бондарук М.А., Целіщев О.Г., Пивовар Т.С., Букша М.І., Пастернак В.П. Прогноз життєздатності сосни звичайної і дуба звичайного у разі зміни клімату в рівнинній частині України / І.Ф. Букша та ін. Лісівництво і агролісомеліорація. 2017. Вип. 130. С. 146–148. https://doi:10.33220/1026-3365.141.2022.23.
Знищення Каховського водосховища: екологічні наслідки / упоряд. В.В. Колодежна, О.В. Василюк. Чернівці : Друк Арт, 2025. 112 p.
Іванченко О.Є., Бессонова В.П., Скляренко А.В. Використання даних супутника Landsat для оцінки стану рослинності парків м. Дніпро. Екологічні науки. 2022. № 3(42). С. 72–83. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.3-42.12.
Кобець С., Шелегеда В. Самовідновлення рослинності на порушених ландшафтах річки Верхня Хортиця в районі м. Запоріжжя після підриву греблі Каховської ГЕС. Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність : ІІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція. Запоріжжя, 2024. С. 386–388.
Лялько В.І., Шпортюк, З.М., Сахацький, О.І., Сибірцева, О.М. Використання індексів червоного краю та водних індексів за гіперспектральними даними EO-1 «Hyperion» для класифікації земного покриву. Космічна наука і технологія. 2008. № 3(52). С. 55–68. http://dx.doi.org/10.15407/knit2008.03.055.
Муленко М.А. Наслідки руйнування Каховської ГЕС для заказника «Дніпровські пороги», ретроспектива подій та вжиття заходів. Матеріали науково-практичного семінару, присвяченого 50-річчю загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» (28 жовтня 2024 р., м. Запоріжжя). Чернівці : ДрукАрт, 2025. С. 65–68.
Охріменко С.Г., Ткач Є.Д. Созофіти та оселища території урочища Хортиця під охороною Бернської конвенції. ScienceRise:Biological Science. 2019. № 1(16). С. 19–24. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.159799.
Семенова І.Г. Використання вегетаційних індексів для моніторингу посух в Україні. Український гідрометеорологічний журнал. 2014. № 14. С. 43–52.
Скляренко А.В., Бессонова В.П. Оцінка щільності та стану зелених насаджень санітарно-захисних зон промислових підприємств м. Запоріжжя в динаміці з використанням даних супутника Landsat. Екологічні науки. 2020. № 1(28). С. 64–77. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.10.
