ВПЛИВ ГЛИБИНИ Й СПОСОБУ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ В ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.14.2025.18

Ключові слова:

оранка, мілкий обробіток, плоскорізний обробіток, глибоке рихлення, структура врожаю, насіннєва продуктивність

Анотація

З огляду на те що соя є стратегічною бобовою культурою України, потенціал її врожайност і значною мірою визначається станом кореневого шару, рівнем волог озабезпечення й ефективністю біологічної фіксації азоту, а отже, системою й глибиною основного обробітку ґрунту. В умовах помірно континентального клімату України (з високою варі ацією кількості опадів і температур) вибір оптимальної г либини й способу основного обробітку є одним із ключових факторів стабільної врожайності. З огляду на це, у 2023–2024 роках проведено дослідження з метою визначення раціонального прийому основног о обробітку ґрунту під сою, який забезпечує формування високої врожайності й насіннєвої продуктивності. Дослідження проводили в зоні північно-східного Лісостепу за схемою, що включала глибоке рихлення на 27 см; дискування у два сліди на 14 см; плоскорізний обробіток на 22 см; оранку на 22 см (контроль). Основний обробіток виконували в першій декаді серпня, норма висіву становила 0,4 млн. шт./га. Сівбу сорту Сіверка провод или в першій декаді травня, збирання – у другій декаді вересня. Вивчення різних способів основног о обробітку ґрунту (з обертанням і без обертання пласта, включно з оранкою, плоскорізним, мілким і глибоким рихленням) показало, що глибина обробітку є визначальним фактором у забезпеченні оптимальної щільності, вологості й аерації орного шару. Найвищі показники польової схожості, кільк ості бобів на рослину та маси 1000 насінин спостерігалися за зяблевог о глибокого рихлення на глибину 27 см, що забезпечувало кращий водно-повітряний режим і розвиток кореневої системи. Урожайність сої за глибокого рихлення перевищувала інші с пособи основного обробітку в середньому на 3,6%, а вихід насіннєвої фракції становив 74,8%, що свід чить про формування якісного насіннєвого матеріалу. Економічні розрахунки під твердили доцільність цього прийому: собівартість 1 т насіння була на 1,6–2,7% нижчою, ніж за оранки, за збереження високої якості насіння. Отже, зяблеве глибоке рихлення на глибину 27 см є найбільш ефективним агротехнічним прийомом у посушливих умовах північно-східного Лісостепу, оскільки забезпечує оптимальні фізичні властивості ґрунту, підвищує насіннєву продуктивність і є економічно обґрунтованим рішенням.

Посилання

Андрусик П.Р. Оптимізація елементів технології вирощування сої в західному лісостепу: дис. ... д-ра філософії : 201 «Агрономія». Київ, 2025. 192 с.

Вожегова Р.А., Орленко Л.П., Шевченко Н.Д. Урожайність сої за різних систем основного обробітку ґрунту та удобрення в умовах зрошення Півдня України. Таврійський науковий вісник аграрної науки. 2021. Вип. 119. С. 10–16. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.2.

Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп’яні та зернобобові культури). Київ, 2001. 69 с.

Гангур В.В., Пипко О.С., Прокопів О.О. Вплив передпосівного обробітку ґрунту і інокуляції на продуктивність сої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 4. С. 86–93. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.04.10.

Дудка О.А., Павлов О.С. Урожайність, економічна та енергетична ефективність вирощування пшениці ярої за різних систем землеробства в Правобережному Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2022. № 126. C. 39–44. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.126.6.

Єщенко В.О., Пясецький П.І. Будова орного шару та біологічна активність чорнозему опідзоленого залежно від інтенсивності його основного обробітку. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2012. Вип. 81(1). С. 15–20.

Заболотний Г.М. Агробіологічні основи вирощування сої та шляхи максимальної реалізації її продуктивності. Вінниця, 2020. 276 с.

Зубко В.М., Комісар Є.О. Аналіз сучасних методів і приладів для вимірювання твердості ґрунту. Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів. 2020. Вип. 22. С. 52–63.

Коваленко О.А. Оцінка біоенергетичної ефективності агротехнічних заходів. МНАУ, 2022. 62 с.

Компанієць В.О., Кулик А.О., Кохан А.В. Економічна ефективність застосування способів основного обробітку ґрунту в технології вирощування соняшнику. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 1–2. С. 58–61. https://doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.12.

Куничак Г.І., Дутчак О.В., Матвієць Н.М. Продуктивність сої за різних способів обробітку ґрунту та системи удобрення з елементами біологізації. Корми і кормовиробництво. 2023. № 96. С. 94–101. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202396-09.

Огурцов Є.М., Міхєєв В.Г., Бєлінський Ю.В., Клименко І.В. Адаптивна технологія вирощування сої у Східному Лісостепу України. Харків : ХНАУ, 2016. 268 с.

Середа Л.П., Швець Л.В., Швець О.І. Розробка культиватора для нових технологій обробітку ґрунту. Техніка, енергетика, транспорт АПК. 2020. Вип. 3(110). С. 117–125. https://doi.org/10.37128/2520-6168-2020-3-12.

Carciochi W.D., Schwalbert R., Andrade F.H., Corassa G.M., Carter P., Gaspar A.P., Ciampitti I.A. Soybean seed yield response to plant density by yield environment in North America. Agronomy Journal. 2019. Vol. 111(4). Р. 1923–1932. https://doi.org/10.2134/agronj2018.10.0635.

Mulazzani R.P., Gubiani P.I., Zanon A.J., Drescher M.S., Schenato R.B., Girardello V.C. Impact of soil compaction on 30-year soybean yield simulated with CROPGRO-DSSAT. Agricultural Systems. 2022. Vol. 203. 103523. https://doi.org/10.1016/j.agsy.2022.103523.

Zakharchenko E. The influence of the methods of tillage on bulk density, moisture and biological activity of black soil in organic farming. Publishing House “Baltija Publishing”. 2024. Р. 344–372. https:///doi.org/10.30525/978-9934-26-473-3-1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30