ТЕРМОДИНАМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕТВОРЕННЯ СИРОВИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА УТВОРЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.15.2026.13

Ключові слова:

електрохімічні технології, відходи, принцип термодинамічної двоєдиності, ентропія, термодинамічна нерівноважність

Анотація

У роботі розглянуті питання специфіки походження промислових відходів в електрохімічних та споріднених із ними технологічних процесах, які дещо відрізняються від аналогічних механізмів, притаманних іншим технологіям. Показано, що відходи електрохімічних технологій зазвичай мають властивості не первинної сировини, а принципово інших речовин, які створені завдяки діям електрохімічних сил атомарного рівня, що мають місце в таких реакціях, і пов’язані з уніфікованим принципом термодинамічної двоєдиності, що передбачає подільність системи щодо термодинамічної нерівноважності сировинних складових. Зокрема, у таких процесах поряд із хімічними явищами мають місце тепло- і масообмін на мікроскопічному рівні, дифузійні та інші явища, які впливають на процеси відходоутворення. Метою досліджень є виявлення механізмів і створення умов для мінімізації відходів в електрохімічних технологічних процесах. Як основу таких досліджень запропоновано використання методів термодинамічного аналізу складних систем, що базується на принципах термодинамічної двоєдиності як механізмі відтворення та мінімізації відходів у межах самого технологічного процесу. Це потребує комплексного підходу до питань утворення відходів, які в цьому випадку є як продуктами хімічних реакцій, так і результатом термодинамічних процесів, не рахуючи допоміжних процесів, орієнтованих на перетворення побічних продуктів електрохімічних реакцій. Показано, що в таких технологіях існує кілька причин виникнення відходів, кожна з них вимагає свого механізму. Запропоновано розділяти промислові відходи на ті, що виходять унаслідок основних електрохімічних перетворень, і на ті, що стосуються забезпечення промислової технології. Термодинамічні умови через уведення додаткової енергії іншої якості (або зміну якості базової електричної енергії шляхом її модифікації), яка спроможна змінити стан відходоутворювальної частини сировини, можуть стати основою для мінімізації електрохімічних відходів. При цьому виконуються умови співвідношення між додатковою та базовою енергіями в пропорції E E w 0 0,62 0, що становить наукову та прикладну частини роботи.

Посилання

Волошин В.С. Відходи та їх природа. Маріуполь – Київ : СПД Самченко, 2024a. 630 с.

Волошин В.С. Відходи та термодинаміка. Маріуполь – Київ : СПД Самченко, 2024b. 80 с.

Волошин В.С. Використання металургійних відходів для виробництва геополімерів. Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення : зб. наук. статей. Харків : УкрНДІЕП, 2025. С. 109–116.

Волошин В.С., Бурко В.А. Інверсійні механізми мінімізації промислових відходів у технологічних процесах. Екологічна безпека: проблеми та шляхи вирішення : зб. наук. статей. Харків : УкрНДІЕП, 2025a. С. 142–151.

Волошин В.С., Бурко В.А. Особливості мінімізації відходів у технологічному процесі виробництва хліба. Вісник Приазовського державного технічного університету. Сер. Технічні науки. 2025b. Вип. 51. С. 223–230. https://doi.org/10.31498/2225-6733.51.2025.344955

Atkins P., de Paula J. Physical Chemistry. 11th Edition. Oxford : Oxford University Press, 2018. P. 188–240.

Barbir F. PEM Fuel Cells: Theory and Practice. San Diego : Academic Press, Elsevier, 2012. 456 p. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-387710-9.00001-3.

Bard A.J., Faulkner L.R. Electrochemical Methods: Fundamentals and Applications. 2nd ed. New York : Wiley, 2001. 864 p.

Bessarabov D., Wang H., Li H., Zhao N. PEM Electrolysis for Hydrogen Production: Principles and Applications. CRC Press (Taylor & Francis), 2015. 401 p. https://doi.org/10.1201/b19096.

Bird R.B., Stewart W.E., Lightfoot E.N. Transport Phenomena. Revised 2nd ed. New York : John Wiley & Sons, 2002. P. 895–912.

Carmo M., Fritz D.L., Mergel J., Stolten D. Comprehensive Review on PEM Water Electrolysis. International Journal of Hydrogen Energy. 2013. Vol. 38. Issue 12. Amsterdam. P. 4901–4934. https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2013.01.151.

Chen G., Chen X., Yue P.-L. Electrochemical technologies in wastewater treatment. Separation and Purification Technology. Elsevier. 2003. Vol. 38. P. 11–41. https://doi.org/10.1016/S1383-5866(03)00046-6.

Ghan J. Electrocatalysis of Direct Methanol Fuel Cells. Springer, 2008. P. 23–65.

Hauch A., Ebbesen S.D., Jensen S.H., Mogensen M. Highly Efficient High Temperature Electrolysis. Journal of Materials Chemistry (Royal Society of Chemistry). Amsterdam, 2008. Vol. 18. Issue 20. P. 2331–2340. https://doi.org/10.1039/B716068A.

Laguna-Bercero M.A. Recent Advances in High Temperature Electrolysis Using Solid Oxide Fuel Cells: A Review. Journal of Power Sources. 2014. P. 72–94. https://doi.org/10.1016/j.jpowsour.2013.11.021.

О Hayre R., Cha S.-W., Colella W., Prinz F.-B. Fuel Cell Fundamentals. New York : John Wiley & Sons, 2008. 604 p.

Prigogine I., Defay R. Chemical Thermodynamics. London : Longmans, 1967. 543 p.

Smolinka T., Gunther M., Garche J. NOW Study: Stand und Entwicklungspotenzial der Wasserelektrolyse zur Herstellung von Wasserstoff aus regenerativen Energien. Freiburg : Fraunhofer ISE, 2011. 445 p.

Tromans D. Thermodynamics of the hydrogen evolution reaction. Hydrometallurgy. Elsevier. 2000. Vol. 62. P. 135–150. https://doi.org/10.1016/S0304-386X(00)00136-9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-31