ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ЯЧМЕНЮ ЗВИЧАЙНОГО ЯРОГО ЗА ПРИПОСІВНОГО ЛОКАЛЬНОГО ВНЕСЕННЯ САПРОПЕЛЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.15.2026.17

Ключові слова:

ячмінь ярий, сапропель, припосівне рядкове внесення добрив, органічна технологія вирощування

Анотація

Україна посідає значне місце у світовому виробництві ячменю, експортуючи його до численних країн Африканського та Азійського континентів. З огляду на це, вдосконалення агротехнологій вирощування ячменю ярого є актуальним завданням як для наукової спільноти, так і для сільськогосподарських виробників. Локалізоване припосівне внесення органічних добрив, зокрема сапропелю, може сприяти не лише підвищенню показників продуктивності зернової культури, а й мати сприятливий вплив на екологічну ситуацію. Метою даної роботи було встановлення впливу припосівного рядкового внесення сапропелю в дозі 100 кг/га на показники продуктивності ячменю звичайного ярого за умов органічної системи землеробства у Лісостеповій зоні України. Упродовж трирічного експериментального періоду (2023–2025 рр.) припосівне внесення гранульованого сапропелю у дозі 100 кг/га сприяло підвищенню показника життєздатності рослин до фази збирання на 1–5 %, індексу продуктивного кущення – на 1–4 %, а також кількості зерен у колосі – на 2–3 %. Ці сприятливі тенденції корелювали зі зростанням біологічної урожайності ячменю ярого. У середньому за три роки досліджень, припосівне локальне внесення сапропелю зумовило підвищення біологічної врожайності ячменю ярого на 3–4 ц/га, що становить приріст від 7 до 11% відносно контрольного варіанту, де внесення сапропелю не здійснювалося. При цьому вплив внесення сапропелю на продуктивні характеристики ячменю ярого продемонстрував сортову специфічність: найбільший приріст врожаю після внесення сапропелю спостерігався для сорту Командор і становив 10–11%. Отримані нами результати узгоджуються з раніше задокументованими даними щодо сприятливого впливу сапропелевих субстанцій на культуру ячменю ярого (Hordeum vulgare L.). Ймовірно, цей позитивний ефект зумовлений присутністю у складі сапропелю гумінових сполук, які відомі своїм біостимулюючим впливом на рослинні організми. Крім того, локальне внесення сапропелю під час посіву може сприяти формуванню оптимального мікросередовища для розвитку симбіотичного мікробного угруповання у ґрунті. Наявні дані відкривають перспективи для подальших досліджень, а саме, з’ясування структури та таксономічного складу мікробних ценозів у ризосфері ячменю ярого, що формуються за умов припосівного внесення сапропелю.

Посилання

Кирильчук А. М., Щербиніна Н. П., Чухлєб С. Л. Ячмінь – стан та шляхи збільшення виробництва зерна. Таврійський науковий вісник. 2023. № 131. С. 90–103. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.131.11

Козак Н., Панахид Г. Комбіноване використання конюшини лучної в короткоротаційній сівозміні. Матеріали XV Міжнародної наукової конференції «Корми і кормовий білок» (19-20 вересня 2023 року). Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Вінниця. 2023. С. 86–89. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo2023conf

Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. [Електронний ресурс]. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5b7e5c0ed8332.pdf (дата звернення 04.12.2025).

Обсяг виробництва, урожайність та зібрана площа сільськогосподарських культур за їх видами по регіонах. [Електронний ресурс]. URL: https://stat.gov.ua/uk/releases/ploshchi-valovi-zbory-ta-urozhaynist-silskohospodarskykh-kultur (дата звернення 04.12.2025).

Основи наукових досліджень в агрономії / В.О. Єщенко, П.Г.Копитко, В.П. Опришко, П.В. Костогриз; За ред .В.О. Єщенка. Київ : Дія, 2005. 288 с.

Перелік допоміжних продуктів та методів, дозволених для використання в органічному виробництві 2024. Київ : ТОВ «Органік Стандарт», 2024. 150 с. [Електронний ресурс]. URL: https://organicstandard.ua/content/docs/catalogs/list_of_inputs_and_methods_ua.pdf (дата звернення 04.12.2025).

Стандарти. [Електронний ресурс]. URL: https://organicstandard.ua/standards (дата звернення 04.12.2025).

Ali M., Rahul F., Ali S. et al. Impact of organic amendments on soil structure, fertility and growth of plants. In: Kausar, R., Nisa, Z.U., Jamil, M. & Bashir, I. (eds). Integrated Health and Sustainability: Plants, Wildlife, and Genetic Resilience. Faisalabad : Unique Scientific Publishers. 2025. P. 183–189. https://doi.org/10.47278/book.HH/2025.295

Arthur G.D., Stirk W.A., Novák O., Hekera P., van Staden J. Occurrence of nutrients and plant hormones (cytokinins and IAA) in the water fern Salvinia molesta during growth and composting. Environmental and Experimental Botany. 2007. №61. Р. 137–144. http://doi.org/10.1016/j.envexpbot.2007.05.002

Grantina-Ievina L., Karlsons A., Andersone-Ozola U., Ievinsh G. Effect of freshwater sapropel on plants in respect to its growth-affecting activity and cultivable microorganism content. Zemdirbyste-Agriculture. 2014. №101(4). Р. 355–366. https://doi.org/10.13080/z-a.2014.101.045

Hrytsiuk N., Plotnytska N., Tymoshchuk T., Dovbysh L., Bondareva L. Influence of the tillage on weediness of winter wheat crops in conditions of Ukrainian Polissia. Scientific Horizons. 2020. 05 (90). Р. 15–21. https://doi.org/10.33249/2663-2144- 2020-90-5-15-21.

Jarukas L., Ivanauskas L., Kasparaviciene G., Baranauskaite J., Marksa M., Bernatoniene, J. Determination of organic compounds, fulvic acid, humic acid, and humin in peat and sapropel alkaline extracts. Molecules. 2021. №26(10). 2995. https://doi.org/10.3390/molecules26102995

Kaso T., Guben G. Review of Barley Value Chain Management in Ethiopia. Journal of Biology. Agriculture and Health care. 2015. № 5(10). P. 84–97. [Електронний ресурс]. URL: http://www.iiste.org/Journals/index.php/JBAH/article/view/22519/23177 (дата звернення 04.12.2025).

Klepeckas M., Januškaitienė I. Changes in Triticum aestivum and Hordeum vulgare chlorophyll content and fluorescence parameters under impact of various sapropel concentrations. Biologija. 2016. №62(4). Р. 216–226. https://doi.org/10.6001/biologija.v62i4.3409

Liužinas R., Jankevičius K., Šalkauskas M., Mikalajūnas M. 2005. Improvement of lake sapropel quality: a new method. Geografijos metraštis. 2005. №38. Р. 44–51. [Електронний ресурс]. URL: https://gamtostyrimai.lt/wp-content/uploads/2022/06/275_cd3745c8d557ffdbd1fd8c1950e00035.pdf (дата звернення 04.12.2025).

Lynge M., Lakkenborg Kristensen H., Grevsen K., Nygaard Sorensen J. Strategies for high nitrogen production and fertilizer value of plant-based fertilizers. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2022. 186 (1). P. 105–115. https://doi.org/10.1002/jpln.202200031

Murunga S.I., Wafula E.N., Sang J. The use of freshwater sapropel in agricultural production: A new frontier in Kenya. Advances in Agriculture. 2020. №1. 8895667. https://doi.org/10.1155/2020/8895667

Nazarova T.V., Dmitriyev P.S., Baryshnikov G.Y. Using the Extract of “Saprolin” for Enhancing Grain Crops. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 2021. №670(1). 012002. IOP Publishing. https://doi.org/10.1088/1755-1315/670/1/012002

Nsengumuremyi D., Adadi P., Ukolova M. V., Barakova N. V. Effects of ultradisperse humic sapropel suspension on microbial growth and fermentation parameters of barley distillate. Fermentation. 2019. №5(1). Р. 24. https://doi.org/10.3390/fermentation5010024

Reimer M., Møller H.B., Sørensen P. Utilization of cattle slurry, biogas digestates and separated digestates by injection to organically managed spring barley. European Journal of Agronomy. 2025. №164. 127457. https://doi.org/10.1016/j.eja.2024.127457

Stankevica K., Vincevica-Gaile Z., Klavins M. Role of humic substances in agriculture and variability of their content in freshwater lake sapropel. Agronomy Research. 2019. №17(3). Р. 850–861. https://doi.org/10.15159/AR.19.094

Wahid A., Gelani S., Ashraf M., Foolad M.R. Heat tolerance in plants: an overview. Environmental and experimental botany. 2007. №61(3). Р. 199–223. https://doi.org/10.1016/j.envexpbot.2007.05.011

Xu D., Liu D., Tang Z., Yu G., Yuan J., Shen Q., Huang Q. Structure of chemical components in different compost extracts characterized by chromatogram and spectroscopy analysis and its influence on plant growth promotion. Journal of Material Cycles and Waste Management. 2012. №14. Р. 325–333. http://doi.org/10.1007/s10163-012-0071-z

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-31